Ухвала суду № 138414695, 22.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6083/26

Провадження № 2-п/161/128/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про виправлення описки

22 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,

розглянувши питання про виправлення описки у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 року позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ», звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 про про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2026 року позовну заяву було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 33572-06/2025 від 14.06.2025 року в загальному розмірі 19910, 00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено. Також даним рішенням було вирішено питання розподілу судових витрат.

Разом з тим, в тексті рішення від 15.06.2026 допущена описка, а саме невірно зазначено найменування рішення «РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (заочне)», замість вірного «РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ».

Вирішуючи питання про виправлення описки у даному рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Загальні засади заочного провадження передбачені статтями 280-289 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статті 280 ЦПК України, визначено чотири умови, сукупність яких дає можливість суду ухвалити заочне рішення: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (частина друга статті 280 ЦПК України).

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 «Заочний розгляд справи» (стаття 281 ЦПК України).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.03.2026 року відкрито провадження у цій справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, яку було отримано відповідачем, ОСОБА_1

15.04.2026 року відповідач, ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката Цокало-Зливко Т.М., подала до суду відзив на позовну заяву.

21.04.2026 року позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ», подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Судом питання про заочний розгляд даної справи, в силу подання відповідачем відзиву на позовну заяву, не вирішувалось.

Структура і зміст заочного рішення визначаються загальними правилами, передбаченими статтею 265 ЦПК України. Воно, як і звичайне судове рішення, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Водночас особливості розгляду справи в порядку заочного провадження відображаються у змісті заочного рішення.

Відповідно до статті 282 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (частина перша статті 284 ЦПК України).

Частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У найменуванні рішення від 15.06.2026 року наявне найменування «заочне», однак у резолютивній частині цього рішення роз`яснено строк і порядок оскарження саме рішення суду: «Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.». Жодних посилань про заочний розгляд справи рішення не містить.

Таким чином, рішення суду, не визначалося, як заочне, було розглянуто за загальними правилами, про що також свідчить й порядок оскарження даного рішення, який зазначений у його резолютивній частині.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення.

Для того, щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Верховний Суд у своїй постанові від 21.07.2020 в справі №521/1074/17 роз`яснив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що судом було допущено суто механічну помилку та зазначено в найменуванні рішення «заочне», а тому, враховуючи, що це може вплинути на подальший порядок оскарження рішення, дану помилку необхідно виправити, шляхом винесення ухвали про виправлення описки з ініціативи суду.

Отже, виправлення допущеної описки не призводить до зміни суті судового рішення та має істотний характер, а тому, суд дійшов висновку про необхідність виправлення допущеної в судовому рішенні описки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Виправити описку в рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2026 року у справі № 161/6083/26 (провадження № 2-о/161/4122/26) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та вказати найменування рішення «РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ», замість невірного «РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (заочне)».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 22.07.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович