Ухвала суду № 138411754, 17.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2026 Справа №607/12446/26 Провадження №1-кп/607/1586/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні, проведеному у залі суду в м. Тернополі, кримінального провадження №12026211040000479 від 25.03.2026 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 (бере участь дистанційно),

встановив:

на розгляді суду перебуває кримінальне провадження №12026211040000479 від 25.03.2026 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (далі Клопотання). У разі задоволення клопотання прокурор просить визначити обвинуваченому заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 гривень, та покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Клопотання вмотивоване тим, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор зазначає про неможливість запобігання вищепереліченим ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та його належну поведінку шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Прокурор подане ним Клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.

У судовому засіданні захисник частково підтримав Клопотання прокурора. Зазначив, що частина ризиків, на які посилається прокурор, на даний час відпала. Також звернув увагу, що обвинувачений із початку досудового розслідування визнав свою вину, у зв`язку з чим просив визначити заставу в мінімальному розмірі, передбаченому законом, а саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

У судовому засіданні представник потерпілого думки що Клопотання прокурора не висловив.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши Клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого:

згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України (гл. 18 цього Кодексу) клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, про які зазначено у ст. 178 КПК України.

Судом установлено, що ухвалою колегії суддів Тернопільського апеляційного суду від 17.04.2026 ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2026 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23:59 22.05.2026 та визначено йому заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 гривень, із покладенням, у разі внесення застави, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

20.05.2026 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 до 23:59 18.07.2026.

Суд, вирішуючи питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, враховує характер та тяжкість інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, обставини його вчинення, суворість передбаченого законом покарання, дані про особу обвинуваченого, а також перевіряє наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є підставою для подальшого застосування запобіжного заходу.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також суд вважає, що продовжує існувати ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, суд також не знаходить підстав вважати, що він припинив існування. На даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, а відтак процесуальна позиція сторони обвинувачення під час судового розгляду може бути змінена, у тому числі щодо необхідності допиту свідків.

При цьому суд враховує, що КПК України не вимагає доведення того, що обвинувачений обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а вимагає встановлення достатньої ймовірності їх вчинення, яка виправдовує подальше застосування запобіжного заходу.

Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим та необхідним продовження застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, вирішуючи питання про зменшення розміру застави, суд бере до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до яких її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Беручи до уваги характер і тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, відсутність у нього офіційного працевлаштування та стабільного доходу, а також те, що визначена раніше застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів фактично не була внесена, суд доходить висновку про можливість зменшення її розміру.

На переконання суду, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідатиме вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України, буде співмірною тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, встановленим ризикам та його майновому стану, не буде завідомо непомірною для нього і водночас забезпечить виконання покладених процесуальних обов`язків та належну процесуальну поведінку, оскільки у разі їх невиконання застава підлягатиме зверненню в дохід держави.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою підлягає задоволенню, а клопотання захисника щодо зменшення розміру застави частковому задоволенню шляхом визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 392, 393 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому задовольнити.

Клопотання захисника про зменшення розміру застави задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23:59 14.09.2026.

Визначити ОСОБА_3 заставу у 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_3 у справі № 607/12446/26 згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.07.2026.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк до 14.09.2026 включно такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 14.09.2026 включно.

Копію ухвали надіслати обвинуваченому та начальнику ДУ «Чортківська УВП (№26)».

На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції та не зупиняє виконання такої ухвали, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Головуюча суддя ОСОБА_1