Рішення № 138411604, 21.07.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1225/25

Провадження № 2/604/72/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Федорович І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позицій сторін. Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 209,60 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позов обґрунтовує тим, що відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Відповідач позовні вимоги не визнала, просить відмовити у позові в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями та зменшити витрати на професійну правничу допомогу, про що зазначено у письмовій заяві представника.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою суду від 07 листопада 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі.

10.02.2026 від адвоката Драус О.О. надійшла заява про участь у справі як представника Відповідачки.

19.03.2026 представник Відповідача подала письмові пояснення у справі та просила суд повтлрно витребувати докази в банку, так як такі не надійшли на виконання ухвали суду.

24.03.2026 надійшли пиьсмові пояснення Позивача.

25.05.2026 на адресу суду надійшли відомості з банку щодо рахунку Відповідачки.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача - адвокат Драус О.О. в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені обставини справи та докази на їх підтвердження.

05 лютого 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10199553, відповідно до умов якого сума кредитної лінії складає - 8000,00 грн.

ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підтвердила, що отримала та ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовану вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування.

Згідно з п.1.2 Договору сума кредитної лінії становить - 8000 грн.

Згідно з п.1.3 Договору строк дії кредитної лінії - 360 днів

Згідно з п.1.4 Договору розрахунковий платіжний період становить 15 днів.

Згідно з п.1.5, 1.5.1, 1.5.2 Договору тип процентної ставки - фіксоваана. Стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту в день. Знижена процента ставка 0,66% за кожен день.

Згідно з п.1.6 Договору кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1600 грн.

Відповідно до п.2.10 Договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання кредиту (05.02.2025) сума кредиту перераховується в Кредитодавцем в сумі 8000 грн на рахунок Позичальника платіжна картка № НОМЕР_1 .

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 8000 грн та на умовах, що передбачені п.1.2 Договору кредитної лінії №00-10199553 від 05 лютого 2025 року, що підтверджується довідкою ТОВ «Макс кредит» від 02.09.2025, де вбачається що ОСОБА_1 перераховано 8000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції 43874-04335-16034.

13 серпня 2025 року ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №13082025-МК/ЮнітКапітал, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступає ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «Макс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

До Договору факторингу долучено копію реєстру боржників від 13.08.2025, де в позиції № 202 передбачено боржника ОСОБА_1 ,, сума боргу - 13209, 6 грн, Акт прийому - передачі Реєстру Боржників від 13.08.2025, копію платіжної інструкції від 19.08.2025.

Відповідно до отриманої інформації з АТ КБ «ПриватБанк», вбачається що ОСОБА_1 05.02.2025 отримала грошові кошти в розмірі 8000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою-розрахунком Позивача про стан заборгованості за кредитним договором становить станом на 01.10.2025 - 13 209,60 грн, з яких 8000,00 гривень - основний борг, 3609,60 гривень - заборгованість за нарахованими процентами, 1600 грн - комісія за надання кредиту, 3200 грн - штрафні санкції. Проценти по кредиту нараховані за період з 05.02.2025 по 13.08.2025.

Також Позивач долучив детальний розрахунок заборгованості на дату 13.08.2025, період нарахування відсотків - 47 днів з 05.02.2025 по 24.03.2025.

Відтак встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини. Відповідно до умов договору Відповідач зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти, а також комісію за надання кредиту.

Позивач надав кредитні кошти, Відповідач не повернула отримані кошти, докази повернення кредиту відсутні, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за кредитом.

У зв`язку з укладенням договору факторингу та доведенням переходу права вимоги Позивач набув право вимоги за кредитним договором.

Норми права, застосовані судом.

За кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (пункт 1 частини першої статті 512, стаття 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо стягнення заявленої пені, суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивач у позовній заяві лише зазначає суму нарахованої пені та повну суму заборгованості в розмірі 16409,6 грн, однак у резолютивній частині просить стягнути лише 13209,00 грн, що складається з суми тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту.

Висновок по суті спору.

Відповідачка доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредиту суду не надала, позовні вимоги не визнає, однак просить відмовити у позові в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями та зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

Суд дослідив, що проценти нараховані в межах строку кредитування, відповідно до вимог погодженого сторонами Договору умов та вимог Закону України «Про споживче кредитування», комісія за надання кредиту погоджена сторонами в Договорі та включена в графік платежів, право вимоги за договором перейшло до позивача у встановленому законом порядку, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3609,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 1600,00 грн - заборгованість комісією за надання кредиту.

Суд ураховує, що Закон України "Про споживче кредитування" прямо встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Вказаний Закон передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, а також Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі № 910/1274/24 та від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24.

Розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24 підтвердив правомірність стягнення такої комісії, з огляду на те, що вона оплачується разово, позичальник був ознайомлений з цією умовою при підписанні договору, а її встановлення повністю відповідає положенням частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Розподіл судових витрат.

Відповідачка просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу з розміру 7000 грн до 2000 грн, мотивуючи це тим що витрати є завищеними та належним чином не обґрунтовані, оскільки розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи - є справою незначної складності.

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови від 26 червня 2024 рок у справі № 686/5757/23; пункт 188 постанови від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19; пункт 119 постанови 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Позивач на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро Соломко та Парнери, витяг з Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 01 жовтня 2025 року, вартість наданих послуг складає 7000 гривень.

Суд, з урахуванням складності категорії справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає, що вказані витрати не є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг.

У цій справі суд, беручи до уваги ціну позову, що становить всього - 13 209,60 грн, вважає, що заявлений позивачем розмір витрат (7000 грн) є не пропорційним до предмета спору та ціни позову, оскільки становить 52,99% ціни позову.

Крім того, суд не вбачає відповідності (дотримання вимог співмірності) між заявленими витратами та складністю справи. Цей спір кваліфікується як малозначний, розглядався за наявними у справі матеріалами, без участі сторін. Позовна заява відповідає типовій (шаблонній) формі в однотипних справах, її складання не вимагало значних процесуальних зусиль чи глибокого аналізу чинного законодавства чи судової практики.

Беручи до уваги також значення справи для сторін, де позивачем є фінансова компанія, а відповідач - фізична особа, яка отримала кредит у розмірі 8000,00 грн, суд вважає, що заявлені судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 7000,00 грн є надмірними та такими, що можуть створити необґрунтований тягар для відповідача.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2422,4 грн та 3500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

задоволити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договром кредитної лінії №00-10199553 від 05 лютого 2025 року в розмірі 13 209 (тринадцять тисяч двісті дев`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І. В. Федорович