Постанова № 138410008, 22.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

22.07.2026

Провадження № 3/337/627/2026

Справа № 337/3289/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Кучерук Ігор Григорович, за участю ОСОБА_1 , представника - адвоката Середи Д.М., потерпілої особи ОСОБА_2 , розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , офіційно не працевлаштованого, проживаючого: АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суддя,-

В С Т А Н О В И В :

09.05.2026 року о 18-30 годин ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , умисно штовхав свою бабусю ОСОБА_2 , що проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдав шкоду фізичному здоров`ю та вчинив домашнє насильство фізичного характеру.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 09.05.2026 року він знаходився у своїй кімнаті чув сварку бабусі із сусідкою, яка відбулася на вулиці, та після чого бабуся прийшла додому у збудженому стані та стала ображати його матір у якої перелом ноги. Він вийшов з кімнати та став на захист матері, тобто між ними поклавши руку на плечі бабусі, попросив відійти, у цей час бабуся стала відходити назад, зачепилася ногою за килим та сама впала на підлогу, раніше конфліктів із бабусею не було, тому оговорювати його, у бабусі немає причин.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 09.05.2026 року була на вулиці, гуляла, приблизно о 18-00 годині зайшла додому, де знаходилася невістка ОСОБА_3 та сусідка ОСОБА_4 , вони почали сваритися з невісткою, вийшов онук ОСОБА_5 з кімнати, схопив її за руки та штовхнув до кімнати, де вона впала та вдарилася ногою, словесно онук її не ображав, нецензурною лайкою не висловлювався, раніше конфліктів із онуком не було. Також пояснила, що фактично онук застосував до неї фізичне насильство яке спричинило їй біль так як вона впала від його дій і вдарилась коліном. Вказала, що після вказаних подій онук вибачився перед нею.

Адвокат Середа Д.М. заявив клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема вказав про те, що обставинами справи, які викладені у протоколі, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши усі надані докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Вчинення психологічного насильства є діями чи бездіяльністю умисного характеру, які спрямовані викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Фізичне насильство має проявлятися у конкретних діях ляпасах, штовханні, щипанні, шмаганні, кусанні тощо, тобто має проявлятися у конкретних діях насильницького характеру.

3 аналізу наведених норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.

Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333798 від 09.05.2026 року, рапортом працівника поліції, поясненнями ОСОБА_2 в матеріалах справи, відеозаписом, який знаходиться в матеріалах справи.

Однак в ході розгляду, поясненнями учасників та матеріалами справи не встановлено фактів застосування ОСОБА_1 психологічного насильства, як це вказано у протоколі.

Не визнання ОСОБА_1 своєї провини у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суд розцінює як його намагання уникнути відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.

Матеріалами справи, поясненнями учасників встановлено, що ОСОБА_1 схватив ОСОБА_2 за руки та штовхнув до кімнати, де вона впала на підлогу та вдарилася.

Відповідно до Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , ризик небезпеки визначено як низький.

Враховуючи наведене, наявності належних та допустимих доказів, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, який полягає у вчиненні домашнього насильства, зокрема у вчиненні діяння фізичного характеру, внаслідок якого була завдана фізична біль(шкода).

Надана стороною захисту постанова Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2026 року стосується дій ОСОБА_6 , а не ОСОБА_1 .

Письмові пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які надані стороною захисту, вказують на те, що певні дії ОСОБА_1 фактично спричинили падіння потерпілої, і крім цього дані особи не заявлялись у якості свідків і свідчення суду не надавали.

Згідно до відеозапису оглянутого судом встановлено, що 09.05.2026 року ОСОБА_1 працівникам поліції поясняв, що легенько штовхнув потерпілу і та впала.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлене адвокатом Середою Д.М. клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу наведеного адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфікуються за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, фізичного характеру.

При визначенні міри та виду покарання, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та суд вважає за можливе призначити адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу враховуючи також особу порушника який характеризується з місця навчання позитивно, вибачився перед потерпілою.

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України №3733-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-ІХ.

Стаття 283 КУпАП згідно вказаного Закону доповнена новою частиною: «Постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Статтею 1Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, не агресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Направлення кривдника на проходження програми для кривдників є правом суду, а не його обов`язком.

Враховуючи обставини вчинення правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , який протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення однорідних правопорушень не притягувався, відповідно до форми оцінки ризиків домашнього насильства визначено низький рівень небезпеки, суд вважає за можливе не направити ОСОБА_1 для проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, 173-2 ч.1, 221, 283 КУпАП ,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.

Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП адміністративний штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу на рахунок: Банк отримувача: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у Хорт.р-ні м. Зап./Хортиц./21081100; Код ЕДРПОУ отримувача: 37941997; Номер рахунку отримувача: UA558999980313060106000008479\

У разі несплати впродовж 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, тобто 680 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , судовий збір (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) в розмірі 665,60 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: І.Г. Кучерук