Ухвала суду № 138409824, 20.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5740/26

Провадження №1-кс/333/2275/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62026080100004198 від 26.05.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, який має вищу освіту, працевлаштованому на посаді старшого оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.152 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , займаючи посаду старшого оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, будучи працівником правоохоронного органу, наділеним повноваженнями представника влади, вчинив кримінальне правопорушення проти статевої недоторканності особи за наступних обставин.

Так, 26 травня 2026 року, приблизно о 01:20 год, ОСОБА_5 , перебуваючи поза службою, будучи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись неподалік будинку № 74 по вулиці Перемоги у місті Запоріжжі побачив раніше незнайому йому неповнолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала біля зупинки громадського транспорту за вказаною вище адресою.

У цей час у ОСОБА_5 виник умисел на зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_9 у природній спосіб, тобто вчинити дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло останньої з використанням геніталій, без добровільної її згоди.

З цією метою ОСОБА_5 підійшов до неповнолітньої ОСОБА_9 та схопивши її за руку, повів до неосвітленої ділянки заростів чагарнику, що розташовані навпроти будинку №74 по вулиці Перемоги, в напрямку вулиці Набережна магістраль у місті Запоріжжі.

У подальшому ОСОБА_5 відвів неповнолітню ОСОБА_9 на відстань близько 300 м від проїжджої частини вулиці Перемоги у місті Запоріжжі, де впевнившись у відсутності сторонніх осіб в зазначеній місцевості, усвідомлюючи, що його подальші протиправні дії не будуть викритими, діючи без розриву в часі, посягаючи на статеву недоторканність потерпілої, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повалив неповнолітню ОСОБА_9 на землю, після чого під фізичним примусом, без добровільної згоди останньої, зірвав з неї одяг, а також роздягнувся сам, оголивши свій статевий орган та, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, намагався здійснити з нею дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в її тіло з використанням власних геніталій, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак через те, що потерпіла чинила активний опір та кликала на допомогу, його протиправні дії були припинені працівниками поліції, які своєчасно прибули на місце події.

Таким чином, ОСОБА_5 за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 152 КК України - закінченого замаху на зґвалтування неповнолітньої особи, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують, а тому наполягав на задоволенні клопотання про продовження тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з застосуванням засобу електронного контролю. В обґрунтування якого зазначила, що наведені стороною обвинувачення доводи не свідчать про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу та не відповідають вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Сторона обвинувачення фактично обмежилась формальним посиланням на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та абстрактне існування ризиків, не надавши належних та достатніх доказів того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При цьому відповідно до практики Європейського суду з прав людини сама лише тяжкість підозри не може бути безумовною підставою для тримання особи під вартою.

Підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, родину та осіб, які перебувають на його утриманні. Підозрюваний є батьком неповнолітньої доньки 16 років, яку матеріально утримує та сплачує аліменти. Крім того, його дружина перебуває на восьмому місяці вагітності та за станом здоров`я потребує постійної допомоги та догляду з боку чоловіка. Також на утриманні та під опікою підозрюваного перебувають його батьки, які потребують підтримки.

Сторона обвинувачення не надала жодного належного доказу того, що ОСОБА_5 намагався переховуватись, знищувати речі чи документи, незаконно впливати на потерпілу або свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний є працівником поліції та через це нібито може впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати розслідуванню, не підтверджене жодними фактичними даними.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував, проти обрання запобіжного заходу підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою так і клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали які долучені в обґрунтування клопотання про заміну запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 26 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.2 ст.15 ч.3 ст.152 КК України (кримінальне провадження № 62026080100004198).

Клопотання слідчого погоджене з прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 та оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України у повному обсязі.

26.05.2026 року о 02:00 год. за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, в порядку ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

26.05.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.152 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події території ділянки місцевості, розташованої на відстані 300 метрів від зупинки громадського транспорту по вулиці Перемоги у місті Запоріжжі, що неподалік від будинку № 74 по вказаній вище вулиці, яким зафіксовано виявлення та вилучення куртки чорного кольору, велосипеду червоного кольору, сумки сірого кольору з речами, мобільного телефону «Samsung» та чохла зі службовим посвідченням і спеціальним жетоном працівника поліції, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , а також мобільного телефону «Iphone» та трусів чорного кольору з нашаруваннями речовини біологічного походження, які належить неповнолітній потерпілій;

- показами неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , яка пояснила обставини скоєного раніше невідомим їй ОСОБА_5 кримінального правопорушення;

- показами свідків ОСОБА_10 (законний представник неповнолітньої потерпілої), ОСОБА_11 (повідомив до поліції про вчинене кримінальне правопорушення), а також ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (працівники поліції, які прибули за викликом та затримали підозрюваного ОСОБА_5 на місці скоєного кримінального правопорушення), які пояснили обставини події свідками та очевидцями якої вони були;

- відеозаписами з нагрудних відеокамер працівників Управління патрульної поліції, які прибули за викликом та затримали підозрюваного ОСОБА_5 на місці скоєного кримінального правопорушення;

- протоколом огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер працівників Управління патрульної поліції;

- речовими доказами курткою чорного кольору, велосипедом червоного кольору, сумкою сірого кольору з речами, мобільним телефоном «Samsung» та чохлом зі службовим посвідченням і спеціальним жетоном працівника поліції, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , а також мобільним телефоном «Iphone» і трусами чорного кольору з нашаруваннями речовини біологічного походження, які належить неповнолітній потерпілій ОСОБА_9 , вилученими під час огляду місця події;

- іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

28.05.2026 року ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02:00 год. 24.07.2026 року включно.

14.07.2026 року постановою виконувача обов`язків керівника Запорізької обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026080100004198 від 26.05.2026 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 152 КК України, продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 26.08.2026 року.

У кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів, разом з тим, на даний час з метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, у ході досудового розслідування необхідно провести наступні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії:

1. долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової психологічної експертизи неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , призначеної 10.06.2026, виконання якої доручено атестованому судовому експерту ОСОБА_15 ;

2. долучити до матеріалів кримінального провадження висновок первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , призначеної 12.06.2026, виконання якої доручено експертам Запорізькій Філії СЕ ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України»;

3. долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів а саме одягу неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_5 , призначеної 27.05.2026, виконання якої доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України;

4. після завершення вищевказаної судової експертизи доручити проведення судових цитологічних експертиз одягу неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_5 на предмет встановлення наявності на їх поверхні слідів крові, слини, сперми та піхвового епітелію та їх подальшої ідентифікації;

5. після завершення судової цитологічної експертизи одягу неповнолітньої ОСОБА_9 доручити проведення судової трасологічної експертизи шортів та топіку потерпілої на предмет встановлення наявності на них механічних ушкоджень та механізму їх утворення;

6. долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» слідів слини, виявленої на трусах (плавках) підозрюваного ОСОБА_5 , призначеної 19.06.2026, виконання якої доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України;

7. з урахуванням отриманих під час досудового розслідування висновків судових експертиз та інших матеріалів кримінального провадженні, за наявності підстав повідомити ОСОБА_5 про підозру в кінцевій редакції;

8. виконати інші слідчі та процесуальні дії, необхідність в яких може виникнути при проведенні досудового розслідування;

9. виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником;

10. виконати вимоги ст. 290 КПК України із залученою до участі у кримінальному провадженні неповнолітньою потерпілою ОСОБА_9 та її представниками;

11. скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які спрямувати до суду для розгляду.

Вказані процесуальні дії не були проведені раніше у зв`язку із значною завантаженістю експертних закладів в умовах воєнного стану, а також у зв`язку із складністю кримінального провадження, у ході якого виникла потреба у виконанні додаткових слідчих та процесуальних дій.

Проведення вищевказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, а їх значення для досудового розслідування має вирішальний характер у зв`язку з тим, що після їх виконання шляхом повного, всебічного та неупередженого аналізу всіх обставин кримінального провадження буде прийнято рішення про остаточну кваліфікацію дій підозрюваного.

Результати вищевказаних судових експертиз матимуть суттєве значення як для досудового розслідування, так і для судового розгляду, адже можливо буде надати належну оцінку діям підозрюваного у кримінальному провадженні, вірно кваліфікувати його діяння.

На думку слідчого судді, необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2 ст.15, ч.3 ст.152 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Зазначені обставини свідчать про соціальну небезпеку підозрюваного ОСОБА_5 , будучи діючим працівником поліції, покликанням якого є захист порушених прав та інтересів людей, він навпаки вчинив дії проти статевої недоторканності особи, спрямовані на зґвалтування неповнолітньої дитини, а відповідно до Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказане є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_5 буде саме тримання під вартою.

Встановлені обставини свідчать про необхідність ізоляції підозрюваного ОСОБА_5 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного буде саме тримання під вартою.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, органом досудового розслідування не встановлені усі обставини скоєння злочину, а також не знайдені та не вилучені усі предмети та можливо документи, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються, а тому існує достатньо обґрунтований ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може знищити, сховати або спотворити вищезазначені речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час не всі свідки скоєного кримінального правопорушення встановлені та допитані, а відтак підозрюваний ОСОБА_5 , у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, знаючи про них, буде здійснювати тиск на них, з метою схилити до відмови від дачі показів взагалі або до їх зміни на свою користь.

При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Обґрунтуванням ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України є те, що ОСОБА_5 є працівником поліції, обізнаний з тактикою та методами слідчої і оперативно-розшукової роботи, має певні стійкі зв`язки у правоохоронних структурах, а тому перебуваючи на свободі, використовуючи вищезгадані можливості підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, подальше звільнення з органів Національної поліції України та залишення без засобів існування, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 при ухваленні вироку, наслідки злочину, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, з житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та відсутність дієвого контролю за виконанням підозрюваним такого запобіжного заходу, як особисте зобов`язання, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування;

- орган досудового розслідування та прокуратура не володіють інформацією відносно осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Крім того, застосування такого запобіжного заходу як особиста порука не виключає можливості настання встановлених ризиків, оскільки не може належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та належного контролю з боку поручителів за поведінкою підозрюваного;

- тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та можливість покинути межі країни, а також можливість переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду унеможливлює застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи застави.

При постановлені ухвали, слідчий суддя враховує положення ст.3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному не суперечать статті 5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки слідчим суддею встановлені правові підстави для продовження строку запобіжного заходу, передбачені ст.199 КПК України.

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Водночас, відповідно частини 4 статті 183 КПК України, під час, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, що в даному випадку є вчинення насильницьких дій сексуального характеру відносно неповнолітньої дитини.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 199, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.08.2026 включно.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений та оголошений о 15 год. 30 хв. 21 липня 2026 року.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1