Ухвала суду № 138408950, 22.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/2687/24

6/303/430/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Мирошниченка Ю. М. при секретарі Лукач К. М., за участю представниці заявника Кравець В.І., представника ОСОБА_1 адвоката Йосипчука О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Міністерства юстиції України про визнання Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України стягувачем та видачу Івано-Франківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України виконавчого листа у справі № 303/2687/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерт Владислав Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява Міністерства юстиції України, в якій заявник просить: визнати Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України стягувачем за виконавчим листом у справі № 303/2687/24; видати Івано-Франківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України виконавчий лист на виконання постанови Верховного Суду від 27 травня 2026 року; зазначити у виконавчому листі реквізити Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України як стягувача.

Заява мотивована тим, що судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг був сплачений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, яке у подальшому було перейменоване в Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, а тому виконавчий лист, на думку заявника, підлягає видачі саме цій юридичній особі.

В судовому засіданні представниця заявника Кравець В.І. підтримала підстави розглядуваної заяви, представник ОСОБА_1 адвокат Йосипчук О.В. залишив розв`язання поставленого у ній питання на розсуд суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.

Постановою Верховного Суду від 27 травня 2026 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 по 6 056 грн судових витрат кожному.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, стягувачем визначено саме Міністерство юстиції України.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому виконавчий лист має відповідати змісту судового рішення, що підлягає виконанню, а суд першої інстанції під час його оформлення не наділений повноваженнями змінювати визначених судовим рішенням стягувача чи боржника або іншим чином змінювати зміст резолютивної частини судового рішення.

Таким чином, виконавчий лист може бути виданий лише із зазначенням стягувача, визначеного постановою Верховного Суду, тобто Міністерства юстиції України.

Разом із тим процесуальний закон передбачає можливість заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником. Так, відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Застосування зазначеного процесуального механізму можливе лише за наявності правонаступництва у матеріальних правовідносинах, коли до іншої особи переходять права та обов`язки стягувача, визначеного судовим рішенням.

У даному випадку постановою Верховного Суду стягувачем визначено Міністерство юстиції України. Доказів припинення Міністерства юстиції України, переходу його прав до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України чи іншого правонаступництва заявником не надано, а матеріали справи таких обставин не містять.

Посилання заявника на те, що судовий збір був сплачений Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, яке в подальшому було перейменоване в Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, а також що саме зазначене міжрегіональне управління здійснювало представництво інтересів Міністерства юстиції України під час розгляду справи, не свідчать про виникнення правонаступництва у розумінні статті 442 ЦПК України та не можуть бути підставою для заміни визначеного судовим рішенням стягувача.

Водночас поданою заявою Міністерство юстиції України просить суд видати виконавчий лист не Міністерству юстиції України, а іншій юридичній особі Івано-Франківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України, а також просить визнати останнє стягувачем та зазначити його реквізити у виконавчому листі.

Суд зазначає, що ЦПК України не передбачає повноважень суду визнавати іншу особу стягувачем поза процедурою процесуального правонаступництва. Оскільки підстав для застосування статті 442 ЦПК України у цій справі не встановлено, суд позбавлений правових підстав для визнання Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України стягувачем та видачі йому виконавчого листа.

Крім того, суд звертає увагу, що видача виконавчого листа відповідно до статті 431 ЦПК України здійснюється за заявою стягувача.

Хоча подана заява підписана уповноваженою особою Міністерства юстиції України, її зміст свідчить, що заявник просить видати виконавчий лист іншій юридичній особі, яка не визначена судовим рішенням як стягувач.

За таких обставин подана заява не може розглядатися як належна заява про видачу виконавчого листа, оскільки містить прохання про видачу виконавчого документа не особі, на користь якої ухвалено судове рішення, а іншій юридичній особі, яка не є визначеним постановою Верховного Суду стягувачем. Фактично заявлені вимоги спрямовані на зміну визначеного судовим рішенням стягувача поза передбаченим законом порядком процесуального правонаступництва.

Оскільки заявлені вимоги не ґрунтуються на положеннях процесуального закону та суперечать змісту постанови Верховного Суду, підстав для їх задоволення суд не вбачає.

Керуючись статтями 258-261, 353, 431, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Міністерства юстиції України про визнання Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України стягувачем та видачу Івано-Франківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України виконавчого листа у справі № 303/2687/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерт Владислав Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО