Рішення № 138408802, 15.07.2026, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/743/26

Провадження № 2/933/114/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

секретаря

судового засідання - Осадчої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2026 року представник позивача звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування.

20.05.2026 року ухвалою судді було відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Федорівка, Олександрівського (нинішня назва Краматорський) району Донецької області, у віці 69 років помер громадянин ОСОБА_3 .

В зв`язку зі смертю спадкодавця на території Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку (з надвірними побудовами та господарськими спорудами) за АДРЕСА_1 .

По своїй смерті спадкодавець заповіту не лишив.

Громадянин ОСОБА_3 , 1984 року народження, є сином спадкодавця та, відповідно до положень статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем свого померлого батька за першою чергою спадкування за законом.

З метою реалізації свого законного права на спадкування за законом спадкового майна після смерті спадкодавця позивач звернувся до приватного нотаріуса Олександрівсьої районного нотаріального округу Донецької області Левочка М.М. з відповідною заявою про прийняття спадщини, на підставі чого нотаріусом була заведена спадкова справа за №118/2018.

10.09.2018 року, після спливу визначеного законодавцем 6-місячного строку для прийняття спадщини, за результатами розгляду поданих позивачем документів нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дії, відповідно до положень якої позивачу було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок з причин ненадання позивачем правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність вказаного спадкового майна спадкодавцю.

Просить визнати за громадянином ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Степанівка Олександрівського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами) за АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, відповідні викладеним в позові. Причиною відмови у вчиненні нотаріальної дії, є відсутність правовстановлюючих документів на будинок.

Представник відповідача повідомлений належним чином у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.33-34).

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи і докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Федорівка, Олександрівського (нинішня назва Краматорський) району Донецької області, у віці 69 років помер громадянин ОСОБА_3 (а.с.10).

Позивач є сином померлого ОСОБА_3 (а.с.9).

За заявою позивача заведена спадкова справа після смерті його батька (а.с.11, 46-76).

10.09.2018 року за результатами розгляду поданих позивачем документів нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дії, відповідно до положень якої позивачу було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок з причин ненадання позивачем правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність вказаного спадкового майна спадкодавцю. (а.с.12).

Відповідно до довідок БТІ та технічного паспорту на спірний будинок, самовільні будівлі та споруди не виявлені, технічні показники житлового будинку не змінилися. Будинок побудований у 1991 році. Станом на 01.01.2013 року право власності на спірне домоволодіння було зареєстровано за спадкодавцем згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 10.03.1989 року, яке було видане виконавчим комітетом Олександрівської районної ради народних депутатів на підставі рішення виконкому від 25.01.1989 року за № 19. (а.с.13-14, 15-18).

У судовому засіданні досліджена копія спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 за заявою позивача (а.с.46-76).

Правовідносини, які склалися між сторонами стосуються визнання права власності за заповітом в порядку спадкування.

До правовідносин, які склались між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

За вимогами ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК).

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом (ст.1225 ЦК).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст.1268 ЦК). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст.1269 ЦК). Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ст.1278 ЦК).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За вимогами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Відповідно до вимог зазначених в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року за № 12/5-126 «Щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію», по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими на нормативними актами).

Таким чином, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи підтверджуючі право власності спадкодавця на житловий будинок за АДРЕСА_1 ,право власності на нерухоме майно підлягає захисту відповідно до вимог ст. 392 ЦК України.

Суд дійшов до висновку, що житловий будинок був збудований та належав спадкодавцю незалежно від відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем.

Житловий будинок має задовільний стан і є придатним для проживання (а.с.14).

Розглянувши вимоги позивача про визнання права власності на спірний будинок, суд вважає, що вони підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом та, відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, прийняв спадщину, спадковий будинок був побудований у 1991 році.

На підставі зазначеного, ст.ст. 1216, 1218, 1225, 1269, 1278 ЦК України, п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року за № 12/5-126 «Щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію»,та керуючись ст. ст. 2, 13, 77, 81, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за громадянином ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Степанівка Олександрівського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами) за АДРЕСА_1 .

Рішення ухвалено в приміщенні суду та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 15 липня 2026 року.

Повний текст рішення складено 22 липня 2026 року.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Новодонецька селищна рада Краматорського району Донецької області, юридична адреса: вул. Благовісна, 3, сел. Новодонецьке Краматорського району Донецької області, ЄДРПОУ - 36297522.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.