Ухвала суду № 138408520, 22.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

з питання забезпечення адміністративного позову

"22" липня 2026 р. Справа № 520/19385/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання незаконними дій, визнання неправомірною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати незаконними дії Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, які полягали у проведенні перевірки 29.04.2026-04.05.2026 у магазині "Оптика Kleiman", що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 9, та подальшому складанні протоколу від 04.05.2026 №ПЗ/IФ/5821/РН/АА032997/ПТ та відповідний акт перевірки від 04.05.2026 №ПЗ/IФ/5821/PH/АА032997.

2. визнати неправомірною та скасувати постанову Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 14.05.2026 №ПЗ/ІФ/5821/РН/АА032997/ПТ/ПС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу у розмірі 170 000,00 грн.

21.07.2026 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд у порядку ст.ст. 150-154 КАС України забезпечити позов ФОП ОСОБА_1 у справі №520/19385/26 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі; зупинити стягнення у виконавчому провадженні №81526301, що відкрито 17.07.2026 року на підставі постанови Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 14.05.2026 №ПЗ/ІФ/5821/РН/АА032997/ПТ/ПС про накладення штрафу; зупинити дію постанови державного виконавця від 20.07.2026 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 17 000,00 грн. у виконавчому провадженні №81526301; зупинити дію постанови державного виконавця від 20.07.2026 року про розмір мінімальних витрат у розмірі 303,00 грн. у виконавчому провадженні №81526301.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначено, що 17.07.2026 року державним виконавцем Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №81526301 з примусового виконання вищезазначеної постанови Держпраці. Окрім цього, в межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем 20.07.2026 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 17 000,00 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 313,00 грн. На думку позивача, на даний момент існує очевидна та реальна загроза примусового списання коштів з банківських рахунків позивача та накладення на них арешту. Подальше безпідставне списання коштів призведе до зупинення господарської діяльності, невиплати заробітної плати працівникам та завдання значних фінансових збитків підприємцю. Вказане, на думку позивача, є підставою для забезпечення позову.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч.4, 5, 6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Для забезпечення позову суд на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників має переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, не порушувати принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18 та від 30.06.2021 у справі № 440/4294/20.

Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

У даній справі позивачем оскаржуються дії Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, які полягали у проведенні перевірки 29.04.2026-04.05.2026 у магазині "Оптика Kleiman", що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 9, та подальшому складанні протоколу від 04.05.2026 №ПЗ/IФ/5821/РН/АА032997/ПТ та відповідний акт перевірки від 04.05.2026 №ПЗ/IФ/5821/PH/АА032997 та постанова Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 14.05.2026 року №ПЗ/ІФ/5821/РН/АА032997/ПТ/ПС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу у розмірі 170 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів доданих до заяви, 17.07.2026 року державним виконавцем Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №81526301 з примусового виконання оскаржуваної у цій справі постанови від 14.05.2026 року №ПЗ/ІФ/5821/РН/АА032997/ПТ/ПС.

Окрім цього, в межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем 20.07.2026 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 17 000,00 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 313,00 грн.

Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення відповідають предмету адміністративного позову. У даному випадку адекватні заходи для забезпечення позову будуть діяти до моменту вступу у законну силу судовим рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваним постановам, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд висновує, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваним рішенням, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Щодо співмірності та адекватності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у такий спосіб, то необхідно також вказати, що забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб. Для відповідача такий захід не несе будь-яких негативних наслідків, не покладає додаткових обтяжень та не має невідворотного характеру. Застосування заходів забезпечення позову у цій справі матиме наслідком лише відтермінування стягнення суми штрафу, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та висновує, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Статтею 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд при розгляді даної заяви також враховує правову позицію Європейського суд з прав людини, викладену у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України", в якій суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 14.05.2026 №ПЗ/ІФ/5821/РН/АА032997/ПТ/ПС про накладення штрафу у виконавчому провадженні №81526301, до винесення рішення суду у даній справі, що відповідає предмету поданого адміністративного позову та меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Стосовно зупинення дії постанов державного виконавця від 20.07.2026 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 17 000,00 грн. та про розмір мінімальних витрат у розмірі 303,00 грн. у виконавчому провадженні №81526301, суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову у даний спосіб не відповідає предмету поданого адміністративного позову та меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, а тому в цій частині заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).

Суд зауважує, що в силу положень ч.1 ст. 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156, 241-243, 256, 294, 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову - задовольнити частково.

Забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 14.05.2026 №ПЗ/ІФ/5821/РН/АА032997/ПТ/ПС про накладення штрафу у виконавчому провадженні №81526301, до винесення рішення суду у справі №520/19385/26.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд зауважує, що згідно положень ч.8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення (підписання).

Суддя Марина Лук`яненко