Рішення № 138408050, 22.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 22 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11331/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військовий коледж сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 17 січня 2025 року, включно, у фіксованому розмірі в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 17 січня 2025 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у період з 26.08.2015 по 28.02.2018 рік Позивач проходив військову службу у Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут (далі - ВКСС ВІТІ) на посаді курсанта, що підтверджується витягами з наказу начальника Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації ( по стройовій частині) від 26.08.2015 №154 та від 28.02.2018 №42. У період з 01.03.2018 по 17.01.2025 Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується записами у військовому квитку. Наразі Позивач продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Позивач звертався до командування Військової частини НОМЕР_2 з приводу нарахування та виплати індексації різниці, проте відповіді на звернення не надходило. Відтак, вважає, порушеними свої права щодо невиплати йому індексації-різниці грошового забезпечення за спірний період. З чим і звернувся до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження у справі від 01.09.2025 була доставлено до електронного кабінету відповідача військової частини НОМЕР_2 02.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Проте у строк встановлений судом, відзиву на позовну заяву, до суду не надав.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2025, від 09.12.2025 та від 13.01.2026 витребовулися докази від відповідача Військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 замінено відповідача Військову частину НОМЕР_2 на належного відповідача Військову частину НОМЕР_1 у справі № 440/11331/25. Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії розпочато спочатку.

Ухвала про заміну відповідача від 28.01.2026 була доставлено до електронного кабінету відповідача військової частини НОМЕР_4 29.01.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Проте, у строк встановлений судом, відповідач, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

16.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач повністю підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі. Вважає, що має право на виплату індексації-різниці. Вказує на те, що після 28.02.2018 не був звільнений з військової служби, а був переведений для продовження її проходження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Військовий коледж сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 витребувано додаткові докази.

23.03.2026 до суду надійшло клопотання про долучення доказів від відповідача військової частини НОМЕР_4 , в якому представник відповідача, вказував про те, що відзив військовою частиною НОМЕР_1 був поданий 11.02.2026 у строк встановлений ухвалою про залучення другого відповідача від 28.01.2026. В картці руху заяви вказаний стан: прийнятий, очікує на реєстрацію.

Проте, суд зазначає, що у внутрішній системі документообігу Полтавського окружного адміністративного суду, станом на 23.03.2026 ( дату подачі вищевказаного клопотання відповідача) відзиву на позовну заяву від військової частини НОМЕР_4 зареєстровано не було. Крім того іншого примірника чи копії такого відзиву відповідачем до справи долучено не було.

Відтак, суд вважає, що відповідач, військова частина НОМЕР_4 відзиву на позовну заяву, в строк встановлений судом, не подала.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.

У період з 26.08.2015 по 28.02.2018 рік Позивач проходив військову службу у Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут (далі - ВКСС ВІТІ) на посаді курсанта, що підтверджується витягами з наказу начальника Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації ( по стройовій частині) від 26.08.2015 №154 та від 28.02.2018 №42.

З 01.03.2018 позивач проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , відповідно до запису у військовому квитку позивача серії НОМЕР_5 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.01.2023 №6 з 06 січня 2023 року було призупинено виплату грошового забезпечення у зв`язку із самповільним залишенням військової частини.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.11.2023 №324 ОСОБА_2 було призупинено військову службу з 24 жовтня 2023 року.

У позовній заяві, позивач вказує, що з 01.03.2018 по 17.01.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , шо підтверджується записами його військового квитка.

Крім того вказує, що станом на дату подання позовної заяви до суду, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Позивач звертався до командування Військової частини НОМЕР_2 з приводу нарахування та виплати індексації різниці, проте відповіді на звернення не надходило.

Вважаючи, що відповідачем військовою частиною НОМЕР_2 не проведено належне нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 17.01.2025, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Частинами першою-третьою статті 9 Закону Закон №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За правилами статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі- Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі постанова КМ від 09.12.2015 №1013) внесено зміни до окремих положень Порядку №1078.

За приписами пункту 6 постанови КМУ №1013 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.12.2015.

За правилами пункту 2 Порядку № 1078 (у редакції постанови КМ від 09.12.2015 №1013) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМ від 09.12.2015 №1013) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМ від 09.12.2015 №1013) якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - постанова КМУ №1294).

Відповідно до пункту 13 указаної постанови КМУ вона набрала чинності з 01.01.2008 і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.

Отже, у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку №1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку №1078.

Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, за подібних у цій справі обставин надавав оцінку нормам абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи.

Згідно із викладеною позицією Верховного Суду, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

При цьому слід зазначити, що з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Зазначені норми пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Застосовуючи вказаний у справі №400/3826/21 підхід та ураховуючи, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 можна прийти до висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22 та інших підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Наведена позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

Суд наголошує, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, у цій справі необхідно встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач проходив військову службу у Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут у період з 26.08.2015 по 28.02.2018 на посаді курсанта, а в подальшому у військовій частині НОМЕР_2 у період з 01.03.2018 по 24.10.2023 ( відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16.11.2023 №324 у зв`язку із самовільним залишенням військової частини).

Суд зазначає, що відповідно до довідки від 25.07.2025 №284/79/165 про розмір грошового забезпечення, під час навчання у вказаному навчальному закладі позивачу виплачувалось грошове забезпечення за посадою курсанта у розмірі 530 грн.

Відповідно до довідки від 05.02.2026 №567 про розмір грошового забезпечення, під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 посадовий оклад за березень 2018 ( який виплачувався в квітні 2018 року) становив 3000 грн.

Відтак, суд вказує на те, що посадовий оклад позивача, як курсанта, істотно відрізняється від посадового окладу за посадою, яку він обіймав під час подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Як вже зазначалось вище, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Згідно з довідками від 25.07.2025 №284/79/165 та від 05.02.2026 №567 розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року за посадою курсанта становив 530 грн, а за березень 2018 року за посадою командир відділення 3000 грн.

Разом з тим наведене підвищення не вплинуло на розмір грошового забезпечення позивача у спірних правовідносинах, оскільки станом на лютий 2018 року він проходив військову службу як курсант Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут, а на березень 2018 року він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командир відділення.

Крім того, на момент початку проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_6 постанова №704 вже набрала чинності та застосовувалась, а підвищення тарифних ставок (посадових окладів) під час проходження служби у зазначеній військовій частині не відбувалось.

За таких суд вважає, що у спірних правовідносинах відсутня можливість визначити розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року та співвіднести його із сумою можливої індексації відповідно до абзаців 4 6 пункту 5 Порядку №1078, оскільки відповідний розрахунок має здійснюватися виходячи із грошового забезпечення за тією самою посадою у лютому та березні 2018 року, тоді як за посадою, яку позивач обіймав у військовій частині НОМЕР_2 грошове забезпечення за лютий 2018 року йому не нараховувалось та не виплачувалось.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до Порядку №1078 індексація-різниця обчислюється у зв`язку з підвищенням посадового окладу саме за посадою, яку особа обіймала на момент такого підвищення. У разі подальшого переведення чи призначення на іншу посаду застосування механізму розрахунку індексації-різниці щодо нової посади - є неможливим.

З урахуванням наведених норм законодавства, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин справи суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на нарахування та виплату індексації-різниці за спірний період, оскільки положення абзаців 4 6 пункту 5 Порядку №1078 підлягають застосуванню лише у випадку, якщо підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулося під час проходження військовослужбовцем служби за тією самою посадою, а розмір підвищення його доходу є меншим або дорівнює сумі можливої індексації, що склалася у місяці такого підвищення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Військовий коледж сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут (код ЄДРПОУ 26605137) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова