Ухвала суду № 138407534, 20.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15553/26

Провадження № 1-кс/643/5931/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_8 , подане у кримінальному провадженні №12026221170001896 від 17.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Петропавлівка, Дніпропетровської області, громадянки України, з неповною вищою освітою, розлученої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчий відділ Харківського районного управління поліції №2 ГУ Національної поліції в Харківській області проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню №12026221170001896 від 17.07.2026 за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону № 3528-IX від 21.12.2023), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022), наказу Міністерства охорони здоров`я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №2712 від 06.12.2021 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року №188, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів обіг яких обмежено канабісу та метадону з метою їх подальшого збуту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій та бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 17.07.2026, при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно придбали у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, не встановлену кількість наркотичних засобів «канабіс» та метадон, обіг яких обмежено, які вони залишили зберігати за місцем свого тимчасового мешкання, а саме у кімнаті АДРЕСА_3 з метою їх фасування та подальшого збуту.

Так, 17.07.2026 у денний час доби, точний час під час досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою та заздалегідь розподіливши між собою злочинні ролі, перебуваючи у кімнаті №3, готелю «Ной» за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників, 69-Б, зважили та розфасували у окремі ємності та зіп-пакети придбані за вищевказаних обставин наркотичні речовини.

В подальшому 17.07.2026 у період часу з 21:35 по 23:45, співробітниками поліції при проведенні обшуку кімнати №3 готелю «Ной» за адресою: АДРЕСА_4 за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та., було виявлено та вилучено: 10 зіп-пакетів з речовиною білого кольору наркотичною речовиною обіг якої обмежено «метадон», 11 зіп-пакетів з речовиною сіро зеленого кольору наркотичною речовиною обіг якої обмежено «канабіс», які ОСОБА_6 за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_9 незаконно придбала при вказаних вище обставинах та зберігала з метою їх подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_6 , всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 незаконно придбала та зберігала з метою збуту наркотичні засоби «канабіс» та «метадон», обіг яких обмежено відповідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

17.07.2026 (час фактичного затримання 23:58) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення ним кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

18.07.2026 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий, посилаючись на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв`язку з чим просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор виступила з промовою, у котрій підтримала клопотання, просила клопотання задоволити з підстав, у ньому наведених.

Слідчий у судовому засіданні виразив солідарну з прокурором позицію.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив по причині необґрунтованості, на його думку, заявлених стороною обвинувачення ризиків, а також необґрунтованості повідомленої підозри. Просив застосувати до його підзахисної домашній арешт, а у випадку задоволення клопотання визначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у виді застави в мінімальному розмірі.

Підозрювана в судовому засіданні позицію свого захисту підтримала повністю.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.

Наразі ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді доведені стороною обвинувачення.

Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, вказує на думку слідчого суді про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Нормою ч. 1 ст. 178 КПК України врегламентовано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, і зокрема міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання.

У матеріалах клопотання не міститься доказів, які могли б стати об`єктом оцінки слідчим суддею на предмет міцності соціальних зв`язків підозрюваної за адресою, котру сторона захисту просить визначити місцем домашнього арешту, для перевірки можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_6 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Тошев проти Болгарії» від 10.08.2006, заява № 56308/00, Судом було вказано, що під час визначення суми застави суд має оцінити матеріальний стан підозрюваного.

Водночас, заявляючи клопотання про визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, стороною захисту не надано слідчому судді доказів, які могли б стати предметом оцінки актуального майнового стану підозрюваної.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваної до інкримінованого їй кримінального правопорушення, враховуючи норму ч. 3 ст. 182 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

За таких обставин слідчий суддя з урахуванням стану здоров`я, майнового становища підозрюваної, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке за своєю правовою кваліфікацією згідно ст. 12 КК України являється тяжкими злочином, розглядає за можливе визначити ОСОБА_6 заставу у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 99 840,00 грн, оскільки застава саме в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи фактичні обставини інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, ознаки об`єктивної сторони інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, в якому особа підозрюється, характеризуючі особу підозрюваної дані, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування належної правової процедури, вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 99 840,00 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 23:58 14.09.2026.

Строк застосування запобіжного заходу обчислювати з моменту затримання, а саме з 23:58 17.07.2026.

Строк дії ухвали встановити до 23:58 14.09.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваної під вартою її близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваної у порядку, передбаченому ст. ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 20.07.2026 у справі № 643/15553/26 (провадження 1-кс/643/5931/26) відносно ОСОБА_6 .

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрювана підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі Харківської та Дніпропетровської областей без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, експертами, понятими та іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною - в той самий строк з моменту вручення їй копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 22.07.2026 о 10:55.

Слідчий суддя ОСОБА_1