Постанова № 138407175, 22.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9407/26

н/п 3/953/1739/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

При документальній позаплановій виїзній перевірці ТОВ «ІМС-Маунтекс» (ЄДРПОУ 43203548, адреса: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 39) встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 ліквідатор ТОВ «ІМС-Маунтекс» (ЄДРПОУ 43203548), вчинив правопорушення - ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності всього у сумі 426 807 грн, у т.ч. за 2026 рік у сумі 426 807 грн, та як наслідок завищення від`ємного значення податку на прибуток у сумі 426 807 грн, у т.ч. за 2026 рік у сумі 426 807 грн. Тобто, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, справу просив розглядати без його участі. Суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була належним чином повідомленою, зокрема, відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України.

Судом враховано, що головним державним інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Радченком І.А., головним державним інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Булгаковою Т.І. ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП під підпис, і повідомлено про місце розгляду справи.

Також суд враховує, що учасник справи може отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-сайті "Судова влада України" за веб-адресою: https://ki.hr.court.gov.ua/sud.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов`язковою.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням наведеного, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов`язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 , ураховуючи належне повідомлення особи про дату судового засідання, відсутність клопотань, що перешкоджають розгляду та обмеженістю строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП, здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов`язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов`язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки".

Згідно п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об`єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності. Іноземні компанії, визначені підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку під час застосування положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Положеннями п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути

достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних

вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу

раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума

включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20).

Факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 1111/20-40-07-30/0703 від 30.06.2026;

- відомостями, що містяться в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІМС-Маунтекс» № 25842/20-40-07-03-06/43203548;

- наказом № 1-к від 02.09.2019 про призначення директора ТОВ «ІМС-Маунтекс».

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, ст. 252 КУпАП.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставини, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Як зазначено у Законі України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 , необхідно стягнути 665,60 грн, судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 163-1, 279, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 (вісімдесят п`ять, 00) грн (отримувач: ГУК Харків обл./МТГ Харків 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: штраф по протоколу про адміністративне правопорушення № 1111/20-40-07-30/0703 від 30.06.2026 по справі № 953/9407/26).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 665,60 грн, (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Київський районний суд м. Харків код ЄДРПОУ суду: 02893746).

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.М. Дяченко