Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження №2/748/1681/26 Єдиний унікальний № 748/1945/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
22 липня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого судді Хоменко Л.В.
секретаря Базарної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 852 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 грудня 2021 року між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №001/06876/12/21, на підставі якого, відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 7 500 грн. 00 коп. В подальшому 11 вересня 2024 року між ТОВ «СЕНС Кредит» та ТОВ «Фактор П» укладено договір факторингу №70-ФП-СК-202409, відповідно до умов якого ТОВ «СЕНС Кредит» відступило право вимоги до боржників, в тому числі і за кредитним договором №001/06876/12/21. Крім того, 30 січня 2026 року між ТОВ «Фактор П» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №30-01/26, відповідно до умов якого ТОВ «Фактор П» відступило право вимоги до боржників, в тому числі зокрема за кредитним договором №001/06876/12/21. У порушення умов договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 16 852 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 054 грн. 11 коп.; заборгованість за відсотками 9 797 грн. 89 коп.. Оскільки відповідачем кредитні зобов`язання не виконані, сума боргу підлягає примусовому стягненню.
Ухвалою судді від 25 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви на відкладення розгляду справи та відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 03 грудня 2021 року, ОСОБА_1 власноручно заповнив заяву на видачу кредиту №0800907, в якій зазначив свої анкетні дані, та основні параметри надання кредиту. (а.с. 47)
Відповідно до копії кредитного договору №001/06876/12/21 від 03 грудня 2021, укладений між ТОВ «СЕНС Кредит» та ОСОБА_1 кредитодавець надає Позичальник у в кредит грошові кошти (кредит) в сумі 7 500 грн. 00 коп., а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі. (а.с. 91-92).
Кредит повертається Позичальником Кредитодавцю шляхом виплат кожні 15 (п`ятнадцять) календарних днів у національній валюті України. Днем надання кредиту вважається день отримання Позичальником грошових коштів від Кредитодавця. Тип кредиту-кредит. Мета кредиту: Особисті потреби.
Згідно з п.4.1.4 договору, сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів (надалі - платіж) визначається Графіком платежів (а.с. 103). З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю 270,6207% (процентів) річних від Суми кредиту з першого по 9 платіж та 2634,8644% (процентів) річних з 10 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів - 11,1214% (процентів) з першого по 9 платіж та 108,2821% (процентів) з 10 до останнього платежу, за період дії Договору - 352,5687% (процентів).
Згідно з п. 4.1.7 договору, загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить: загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 17 920 грн. 00 коп., реальна річна процентна ставка по кредиту становить 2599,7811%.
Відповідно до копії заяви від 03 грудня 2021 року до Додатку №4 до кредитного договору №001/06876/12/21 від 03 грудня 2021 року, позичальник підтверджує, що до підписання даного договору, кредитодавець заздалегідь у письмовому вигляді ознайомив його з інформацією, яка вказана в даній заяві. Дана заява підписана власноручно. (а.с. 31).
Також, відповідач 03 грудня 2021 року ознайомився з паспортом споживчого кредиту, що підтверджується власноручним підписом. Інформація, яка зазначена у вказаному паспорті, надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. (а.с. 14)
Відповідно до копії видаткового касового ордеру від 03 грудня 2021 року, ОСОБА_1 на підставі кредитного договору СК001/06876/12/21 від 03 грудня 2021 року, видано кредитні кошти в розмірі 7 500 грн. 00 коп. (а.с. 57)
Згідно з детального розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №001/06876/12/21 від 03 грудня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 16 852 грн. 00 коп., яка складається з заборгованості по процентам 9 797 грн. 89 коп., заборгованості по кредиту 7 054 грн 11 коп. (а.с. 81)
Також, з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 30 грудня 2021 року здійснив оплату на суму 1 068 грн. 00 коп., з якої було зарахована в заборгованість за проценти в розмірі 622 грн. 11 коп., в тіло кредиту 445 грн. 89 коп.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Також в Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Відповідач зобов`язався повернути суму кредиту, сплачувати нараховані проценти на суму кредиту в сумах та терміни, що передбачені графіком платежів, проте свої зобов`язання перед кредитором не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи 11 вересня 2024 року між ТОВ «СЕНС Кредит» та ТОВ «Фактор П» укладено договір факторингу №70-ФП-СК-202409, відповідно до умов якого «Сенс Кредит» відступило на користь ТОВ «Фактор П» права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про надання кредиту №001/06876/12/21 від 03 грудня 2021 року (а.с. 86-87), що підтверджується додатком №2 до договору факторингу №70-ФП-СК-202409 (а.с. 17).
В подальшому між позивачем та ТОВ «Фактор П» укладено договір факторингу №30-01/26 від 30 січня 2026 року, відповідно до умов якого ТОВ «Фактор П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про надання кредиту №001/06876/12/21 від 03 грудня 2021 року (а.с. 18-23), що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу №30-01/26 від 30 січня 2026 року (а.с. 27-29).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за кредитним договором №001/06876/12/21 від 03 грудня 2021 року, заборгованість складає 16 852 грн. 00 коп., яка складається з заборгованості по процентам 9 797 грн. 89 коп., заборгованості по кредиту 7 054 грн 11 коп. (а.с. 85).
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ст. 207 ЦПК України).
Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У договорах про надання фінансового кредиту, укладених з відповідачем, сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і типи процентних ставок.
Відступлення права вимоги підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу, який містить інформацію про відповідача (його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості), актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.
При цьому, як убачається з матеріалів справи, а саме наданого позивачем розрахунку, відповідач не сплачував заборгованості за укладеним ним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, внаслідок чого утворилася заборгованість у заявленій у позові до стягнення сумі.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконав, взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатив заборгованість за укладеним ним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 001/06876/12/21 від 03 грудня 2021 року у розмірі 16 852 грн. 00 коп.
А отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
02 липня 2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 (а.с. 39-42).
Прайс-листом АО «Лігал Ассістанс» затвердженого Рішенням Загальних зборів №01-12/2025 від 01 грудня 2025 року встановлено вартість послуг АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 43-44).
Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 335 від 01 травня 2026 року погоджено надання правових послуг на суму 9 000 грн., з яких: 3 000 грн. за надання усної консультації з вивчення документів та 6 000 грн. за складання позовної заяви (а.с. 45).
Згідно витягу з акту № 36 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. надало ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 9 000 грн., з яких: 3 000 грн. за надання усної консультації з вивчення документів та 6 000 грн. за складання позовної заяви (а.с. 46).
Верховний Суд наголошує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, ч.8 статті 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні у матеріалах справи: Договір про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, Заявка на надання юридичної допомоги №335 від 01 травня 2026 року, Акт № 36 про надання юридичної допомоги від 26 травня 2026 року, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ч.4,5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд вважає з урахуванням складності справи, обсягу виконаних представником позивача робіт, часом, витраченим на виконання цих робіт, ціни позову, розгляду судом справи без участі сторін, зменшити розмір витрат на правову допомогу , що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 4 000 грн. Тому, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у розмірі 4 000 грн.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп., яка сплачена позивачем за подання позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 526, 530, 610, 612, 1046-1050, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274,280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором № 001/06876/12/21 від 03 грудня 2021 року у розмірі 16 852 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) 2 662 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, реквізити IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» , код МФО 300528.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Чернігівським районним судом за письмовою заявою відповідача. Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Хоменко Л.В.
Судове рішення № 138407137, Чернігівський районний суд Чернігівської області було прийнято 22.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 748/1945/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: