Постанова № 138406443, 22.07.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4697/26

3/405/674/26

ПОСТАНОВА

22 липня 2026 року суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Льон С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , працюючого на посаді директора МПП «Тарон» (код ЄДРПОУ 13758371), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1675/12/11-28-07-02 від 30.06.2026 під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки МПП «Тарон» (код ЄДРПОУ 13758371) головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників та перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудита ГУ ДПС у Кіровоградській області Ходаковською Т.В. встановлено порушення директором ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, а саме: п.44.1 ст.44, п.п.134.11 п.134 ст134 ПК України, п.5, п.21 Положення бухгалтерського обліку, затвердженого наказом МФУ 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1424499 гривень, п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.18 ПК України, а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 1153282 гривні та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 165 699 гривень , за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав в повному обсязі, підтримав подані через канцелярію суду заперечення.

Так, у запереченнях на адміністративний протокол ОСОБА_1 вказує, що з протоколу не вбачається, які саме його дії/ бездіяльність ним вчинені, натомість уповноважена посадова особа фактично продублювала висновки, викладені в акті за результатами перевірки. Тобто, посадова особа обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини суті правопорушення. Так, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності або відсутності порушень та вимог законодавства. При цьому, акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність Вважає, що акт не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Єдиною правовою підставою для складання протоколу є наявність на момент складання узгодженого податкового повідомлення рішення, а не акту перевірки. Враховуючи, що до протоколу в даному провадженні додано в якості доказу лише акт перевірки, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як на доказ винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП посадовою особою ГУДПС в Кіровоградській області надано протокол про адміністративне правопорушення №1675/12/11-28-07-02 від 30.06.2026 та акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки МПП «Тарон» з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Дервуд Ретейл» за листопад 2019 року, ТОВ «Нафтапромгруп» та ОСОБА_2 за листопад, грудень 2019 року, ТОВ «Промнафто Трейд» за грудень 2020, ПП «Дор Мастер» за листопад 2021 року показників декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2019 року, грудень 2020 ро та листопад 2021 року та правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів, зазначених взаємовідносин в деклараціях з податку на прибуток за 2019, 2020 та 2021 року.

Вказані докази не свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, враховуючи наступне.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає даним вимогам закону, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення, зокрема, фактично не зазначено об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте, для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП були допущені ОСОБА_1 як директором МПП «Тарон» особисто, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.

У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зазначено лише що ним занижено податок на прибуток на загальну суму 1424499 гривень, занижено податок на додану вартість на загальну суму 1153282 гривні та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 165 699 гривень, проте не зазначені обставини, які дозволяють дійти такого висновку. Також до протоколу не додано жодних первинних документів, які слугували б підставою для такого висновку.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до змісту п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює, не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Отже, акт перевірки не може виступати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки в силу норм ПК України, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Також, згідно з положень ст.58 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п.55.1. ст.55 ПК України.

При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 ПК України протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов`язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п. п. 56.17.5 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту порушення податкового законодавства, контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки не має імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".

Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі ст.247 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.163-1, 221, 247, 283-284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького Світлана Михайлівна Льон