Ухвала суду № 138406329, 17.07.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2584/26

1-кс/583/827/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2026 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисниці ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області, освіта базова середня, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч.2 ст. 156, ч. 1 ст. 156 КК України

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

встановила:

17.07.2026 на розгляд слідчої судді надійшло зазначене клопотання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вимоги за клопотанням обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026200460000475 від 26.05.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 .

Слідчий зазначав, що на даний час існують ризики, які дають підстави вважати: що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; тривають допити інших малолітніх та неповнолітніх дівчат, ознаки листування з якими ОСОБА_4 встановлено при знятті інформації з його мобільного телефону, кваліфікацію дій підозрюваного при встановленні ознак кримінальних правопорушень, що вчинено ним по відношенню до зазначених інших дівчат, по яким ОСОБА_4 наразі про підозру не повідомлено, буде визначено по завершенню таких допитів та після проведення відповідних експертиз; може незаконно впливати на малолітню та неповнолітню потерпілих, їх батьків та свідків у кримінальному провадженні з метою спонукання до відмови від дачі показань або неправдивих показань, цей незаконний вплив може стосуватись як потерпілих, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінальних правопорушень, так і свідків, інших потерпілих від його злочинної діяльності, коло яких на цей час встановлюється, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження; може переховувати чи знищити докази своєї причетності до вчинення злочину, які на даній стадії досудового розслідування ще не відшукані; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане із незаконним впливом на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, подовжити свою злочинну діяльність, оскільки не має офіційних джерел доходів, не працює та не навчається, відсутні сталі сімейні зв`язки.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що саме такий запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисниця у судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали недоведеними ризики, на які посилається прокурор та можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з його ізоляцією від суспільства. При цьому підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що проживає в іншій області, тобто відсутній ризик тиску на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні, має постійне місце проживання, мешкає з матір`ю похилого віку, яка потребує його допомоги по господарству, так як має поганий зір.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань Охтирським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026200460000475 від 26.05.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.

17.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України, тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1 КК України. Можливе вчинення ним кримінального правопорушення підтверджується наданими суду матеріалами кримінального провадження, зокрема, даними: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від батька малолітньої потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 ; протоколу огляду місця події території біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено мобільний телефон малолітньої ОСОБА_7 ; протоколу огляду мобільного телефону малолітньої ОСОБА_7 ; протоколу допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 ; протоколу допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 ; протоколу обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_4 ; протоколу за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем - мобільного телефону ОСОБА_4 ; висновку мистецтвознавчої експертизи та інших матеріалів, наданих до клопотання.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому слідча суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» зазначено, що для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Також Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідча суддя зазначає, що на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. На переконання слідчої судді зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Таким чином, беручи до уваги наведені у клопотанні дані у слідчої судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до дванадцяти років, а тому подальше розслідування є виправданим.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

В ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) «Про взяття під варту до суду» 11 від 27.06.1980 зазначено, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Враховуючи викладене, а також обставини, що характеризують підозрюваного та обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідча суддя дійшла висновку про доведеність можливості здійснення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового слідства та суду, оскільки він підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до п`ятнадцяти років; вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, про місце проживання яких та місце їх служби йому достеменно відомо, з метою впливу на їх показання; переховування та знищення своєї причетності до вчинення злочину, які на даний час ще не відшукані; вчинення іншого кримінального правопорушення. При цьому береться до уваги і особа підозрюваного, який є людиною середнього віку, не одружений, має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб, тобто не має міцних соціальних зв`язків, не працює, отже у нього відсутні законні джерела до існування.

Зважаючи на викладене доходжу до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти названим ризикам.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосований до підозрюваного, оскільки в судовому засіданні не доведено, що його особистість заслуговує на таку довіру, щоб запобігти встановленим ризикам.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до підозрюваного, оскільки навіть нетривале його порушення суттєво підвищить ймовірність реалізації встановлених в судовому засіданні ризиків.

Таким чином слідча суддя дійшла висновку, що зазначені ризики у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід, на думку слідчої судді, є співмірним існуючим ризикам та відповідає обставинам даного кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності слідча суддя дійшла висновку про те, що на даному етапі судового розгляду лише винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, дозволить під час досудового розгляду контролювати його місце перебування та запобігти встановленим ризикам.

Відповідно доводи захисника про недоведеність існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення. Інші дані про особу обвинуваченого, на які вказує сторона захисту, не свідчать про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Отже, у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовував клопотання.

Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою, суду не надано.

На думку слідчої судді, тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави може бути визначений в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, проте, враховуючи дані про особу підозрюваного та ступінь можливості реалізації встановлених ризиків, слідча суддя вважає за необхідне визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків. Зважаючи на майновий стан підозрюваного необхідно визначити заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчої судді саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

За таких обставин, слідча суддя вважає за необхідне поруч із запобіжним заходом у виді тримання під вартою надати ОСОБА_4 право на внесення застави в межах визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру, а в разі її внесення з покладенням на ОСОБА_4 виконання окремих обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176, 177 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 17 липня 2026 року з подальшим утриманням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити заставу для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ухвала № 583/2584/26 від 17.07.2026, платник застави (ПІП).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Охтирка Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Строк дії ухвали до 24.00 години 14 вересня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 21 липня 2026 року.

Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1