Рішення № 138405831, 21.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2137/26

Провадження № 2-о/346/185/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої- судді Третьякової І.В.

за участю секретарясудових засідань Гжибовського А.А.,

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Коломийська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

У С Т А Н О В И В:

28.04.2026 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Коломийського міськрайонного суду з заявою в якій просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_3 , якій за життя належало майно: земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 2610600000:04:009:0005 та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за цією ж адресою. після смерті матері у 2023 році заявниця звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яцко П.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Нотаріусом було заведено спадкову справу за №57/2023 на майно та майнові права померлої ОСОБА_3 , яка до смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Згідно постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 09.11.2023 заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки вона не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини в строк у шість місяців та не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, отже не прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4 заявниця ОСОБА_2 хоча і була зареєстрована за іншою адресою фактично проживала з батьками за адресою АДРЕСА_1 , оскільки і батько і мати заявниці мали онкологічні хвороби і потребували постійного догляду. Батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після його смерті заявниця продовжила проживати за вказаною адресою з матір`ю, яку доглядала до дня смерті, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснила її поховання. Заявниця з матір`ю проживали разом і вели спільний побут, купляли необхідні речі, заявниця піклувалася про матір, возила її на лікування, купляла ліки, оплачувала комунальні послуги. Після смерті матері утримувала в належному стані будинок, вступила в управління спадковим майном.

Оскільки ОСОБА_2 дійсно протягом тривалого часу постійно проживала зі своєю матір`ю до її смерті, заявниця просила суд встановити даний факт, як такий що має для неї юридичне значення, оскільки в неї є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна.

Ухвалою суду від 06.05.2026 р. у справі за заявою ОСОБА_2 було відкрито провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Яцко П.П.. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник заявниці адвокат Костромін Н.Р. заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених в заяві. Додатково пояснила, що ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , але останні п`ять років фактично проживала з батьками за адресою АДРЕСА_1 , здійснювала догляд за онкохворими батьками, жила з ними однією сім`єю, вела спільне господарство, робила поточні ремонти, оплачувала комунальні послуги, вела спільний побут, як донька допомагала батькам, оплачувала їх лікування. Першим помер батько ІНФОРМАЦІЯ_2 , а потім мати заявниці ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявниця займалася похованням батьків. Заявниця в цей період перебувала в шлюбі і мала сина. Разом з нею і її родина проживала з батьками заявниці. Не подавши вчасно заяву про прийняття спадщини, ОСОБА_2 наразі не має змоги оформити спадкові права на нерухоме майно, яке залишилось після смерті матері, ОСОБА_3 , а тому наявна потреба у встановленні факту спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, оскільки такий факт матиме для ОСОБА_2 юридичне значення.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, 27.05.2026р. Коломийська міська рада подала до суду письмове клопотання в якому просила розглянути справу за відсутності їхнього представника та ухвалити рішення відповідно до орм та вимог чинного цивільного законодавства України.

Заслухавши пояснення представника заявниці, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд прийшов до наступного висновку.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Снятин Снятинського району, Івано-Франківської області народилася ОСОБА_6 . Її батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 16.07.2005 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила своє прізвище на ОСОБА_8 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років в м.Коломия, про що Коломийський відділ ДРАЦС у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було складено актовий запис № 408 від 10.03.2022.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років в м.Коломия, про що Коломийський відділ ДРАЦС у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було складено актовий запис № 1499 від 26.12.2022.

З довідки про причину смерті №129 від 26.12.2022 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті ракова інтоксикація, рак прямої кишки.

З свідоцтва пр. поховання №8787 від 27.12.2022 вбачається, що ОСОБА_2 здійснила поховання померлої ОСОБА_3 на кладовищі в м.Колдломия.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 належала земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 2610600000:04:009:0005

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 була власницею житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

На виконання ухвали суду про витребування матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Яцко П.П. було надано копію спадкової справи №57/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 07.11.2023 року звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , її спадкоємці, зокрема донька ОСОБА_2 до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку не зверталася, а факт такого звернення з боку заявниці мав місце лише 07.11.2023 року.

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається. що приватним нотаріусом Яцко П.П. 07.11.2023 року зареєстровано спадкову справу 57/2023 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З постанови приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яцко П.П. від 09.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме земельну ділянку та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , оскільки вона не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , так як не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини в строк шість місяців та не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщин.

Інщі спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Отже, зібрані та досліджені у справі письмові докази підтверджують, що заявниця, як єдина спадкоємиця за законом, претендуючи на спадкове майно померлої матері, намагалася у визначеному законодавством порядку оформити свої спадкові права в нотаріуса. Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла, що мало наслідком її подальше звернення до суду задля встановлення факту постійного проживання з спадкодавицею на момент відкриття спадщини, який необхідний для підтвердження прийняття нею спадщини та повторного звернення до нотаріальної контори.

Досліджуючи обґрунтованість та доведеність заявлених вимог, суд виходить з наступних норм права та встановлених обставин.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 11.10.2013 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в її паспорті громадянина України серія НОМЕР_5 , виданого 12.08.2005 року Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківської області .

З будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1 вбачається, що за вказаною адресою з 13.05.2014 року були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Відповідно до відповіді Управління «Центр надання адміністративних послуг» Коломийської міської ради від 03.02.2023 №382/02.10-11 на запит нотаріуса Харук , станом на 25.12.2022 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Аналогічного змісту відповідь надало Управління на запит нотаріуса ОСОБА_9 09.11.2023.

При цьому, в акті про встановлення факту проживання від 09.06.2026, складеного депутатом Коломийської міської ради Дячук О.Д., в присутності сусідів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 фактично проживала ОСОБА_2 без реєстрації разом з матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім цього, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що проживає за адресою АДРЕСА_3 і знайома з ОСОБА_2 як з сусідкою. Також свідок була знайома з батьками ОСОБА_2 . Кузнєцовими ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Свідок підтвердила, що ОСОБА_2 останні років 13-15 проживала з батьками за адресою АДРЕСА_1 , доглядала їх, оскільки вони хворіли на онкологію. Батько заявниці помер в березні 2022 року і вона продовжила жити спільно з матір`ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . При цьому свідок пояснила, що ОСОБА_2 весь цей час постійно жила з батьками, вони вели спільний побут, разом готували, мали спільні витрати.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що проживає за адресою АДРЕСА_3 і знайома з ОСОБА_2 як з сусідкою, яка проживає по АДРЕСА_1 . За цією адресою проживали батьки ОСОБА_2 . ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . ОСОБА_2 разом з чоловіком та сином 15 років тому переїхали жити до батьків, оскільки останні хворіли і потребували допомоги. За цією адресою ОСОБА_2 постійно проживала за даною адресою до смерті батьків і продовжує проживати зараз. За життя батьків ОСОБА_2 вони проживали однією сім`єю, вели спільно господарство, садили город, поки були сили, вели спільний побут, придбавали меблі та техніку. Заявниця як донька допомагала батькам, доглядала їх, купувала ліки, возила до лікарів. Батько ОСОБА_15 помер перший в березні 2022 року, а мати ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Саме заявниця займалася похованням і батька, і матері. На час смерті матері ОСОБА_2 проживала з нею за її місцем проживання.

З наданих заявницею копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_2 здійснювала оплату за газ, розподіл газу, за електроенергію за період з 2023 по 2026 рік за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, дослідивши представлені докази, суд дійшов висновку про підтвердження ними факту постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавицею ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, суд задовольняє заяву в повному обсязі, оскільки встановлення даного факту породжуватиме для заявниці юридичні наслідки, від яких залежить її майнові права на спадщину.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із спадкодавицею ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного судубезпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21.07.2026 року

Суддя: Третьякова І. В.