Рішення № 138405045, 21.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р. № 400/5610/26 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання М`ялик В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)", вул. Київська, 300,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56501, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)» з вимогами: визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , починаючи з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168; зобов`язати Державну установу «Вознесенська виправна колонія (№72)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, за період з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року у розмірі 30000 грн. щомісячно, з урахуванням виплачених сум.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з 20.04.1998 до 08.09.2016 та з 07.12.2020 до 16.08.2023 року позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Після звільнення позивач з`ясував, що під час проходження служби йому не в повному обсязі було нараховано та виплачено грошове забезпечення за 2022 рік, зокрема, йому не нараховувалася щомісячна додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в тому числі і для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, в період з 24.02.2022 по 17.10.2022.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що, по-перше, позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки з моменту спірних виплати пройшло майже 4 роки, а відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. По-друге, установа проводила виплату відповідно до законодавства та відповідно до табелів обліку робочого часу для виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ 168 додаток № 4 до відзиву. Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», була нарахована та виплачена додаткова винагорода за час несення служби пропорційно фактичному часу несення служби, розрахованого у годинах в розрахунковому місячному періоді проходження служби згідно з табелем обліку робочого часу для виплати додаткової винагороди. Позивачу відповідно до позивних вимог нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 19 липня 2022 року. Інформація щодо проведеного розрахунку з позивачем за додатковими виплатами наведено у додатку №1 до відзиву. Нарахування зазначених сум здійснювалося пропорційно фактичному часу несення служби позивачем відповідно до наказів по установі на виплату додаткової винагороди. Отже, нараховуючи позивачу додаткову винагороду від фактично відпрацьованого часу у відповідному місяці, відповідач не допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, адже за період з 24.02.2022 по липень 2022 додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за час несення служби (фактично відпрацьований час) згідно з табелем обліку робочого часу для виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами). Відповідач (Установа) діяла правомірно та у відповідності до положень чинного законодавства України за спірний період.

В судовому засіданні 21.07.2026 в режимі відеоконференції представники позивача та відповідача підтримали власні позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи. Представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 20.04.1998 до 08.09.2016 та з 07.12.2020 до 16.08.2023 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та має спеціальне звання старшого прапорщика внутрішньої служби.

В 2022 році ОСОБА_1 проходив службу на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)»

Протягом лютого-липня 2022 року, ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» проводила нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, пропорційно фактичному часу несення служби, розрахованого у годинах, в розрахунковому місячному періоді проходження служби (24 години на добу), а саме за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 виплачено -23352,67 гривень, за період з 26.04.2022 по 30.06.2022 виплачено 7500 гривень, за період з 01.07.202 по 30.07.2022 виплачено 6451,20 гривень.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи).

Згідно з пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (в редакції від 22.03.2022) встановлено, що на період дії воєнного стану, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.

З 01.07.2022 в зазначену постанову було внесені зміни, встановлено, що на період дії воєнного стану, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1146 від 08.10.2022 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», в абзаці першому: слова , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць) виключено.

При цьому, відповідно до п.2 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року.

Таким чином, суд вимушений підсумувати, що в період з 24.02.2022 по 07.07.2022, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, мало право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

А в період з 08.07.2022 по 17.10.2022, за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та у такому разі мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Відповідно Розпорядження Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022, Миколаївська область включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

Таким чином, особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли служби на території Вознесенської міської громади, в період з 24.02.2022 по 17.10.2022 мали право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 гривень, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168, за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, щомісячно, а за період з 08.07.2022 по 17.10.2022, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

По цій справі, судом встановлено, що у спірний період (з 24.02.2022 року по 19.07.2022), відповідач нараховував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, не щомісячно, а пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Таким чином, нарахування позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, не у щомісячному розмірі, а пропорційно в період з 24.02.2022 по 07.07.2022 є протиправним, та позов в цій частині належить задовольнити.

Оскільки, з 08.07.2022 набула чинності постанова КМУ №754 від 01.07.2022 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», то з цієї дати нарахування повинно здійснювати пропорційно часу проходження служби, що і здійснював відповідач, а тому в цій частині позову належить відмовити.

З приводу зауважень відповідача про пропущення строків звернення до суду, суд враховує що рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі № 1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Тобто, до висновків КСУ на вимоги про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) обмеження щодо строками звернення до суду не розповсюджуються.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)" (вул. Київська, 300,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56501 08564050) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , починаючи з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

3. Зобов`язати Державну установу "Вознесенська виправна колонія (№72)" (вул. Київська, 300, Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, код ЄДРПОУ 08564050) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, з урахуванням виплачених сум.

4. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо періоду з 08.07.2022 по 19.07.2022 відмовити.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 22.07.2026