Ухвала суду № 138404890, 22.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/13765/26

У Х В А Л А

з питань відводу

22 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Гулкевич І.З. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про відвід головуючому судді Гулкевич І.З. по справі за адміністративним позовом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про зобов`язання до вчинення дій, -

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

зобов`язати ОСОБА_1 упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради охоронний договір на частину пам`ятки архітектури місцевого значення "Житловий будинок" на вул. Патріарха Любомира Гузара, 24 у м. Львові на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини".

Ухвалою суду від 08.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

20.07.2026 від представника відповідача через канцелярію суду за вхідним №63738 надійшла заява про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. на підставі п.4 ч.1 ст.36 КАС України. Вказана заява мотивована тим, суддя Гулкевич І.З. протягом багатьох років має особисті неприязні відносини до представника відповідачки - адвоката Руслани Шумелди. Відповідачка відмовилася змінювати адвоката й ініціювала відвід судді задля уникнення упередженого розгляду. Також зазначає, що для відводу судді не обов`язково доводити безпосередній факт упередженості. Достатньо наявності об`єктивних обставин, які викликають обґрунтований сумнів у безсторонності суду з точки зору стороннього спостерігача.

Суддя дослідивши матеріали справи, доводи представника відповідача, дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Суд враховує, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Згідно з статями 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").

Зі змісту поданої позивачем заяви про відвід вбачається, що підставою для відводу судді позивач фактично визначає наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. (п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України).

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

-"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

-"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

При цьому припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами не може бути підставою для відводу судді відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу. Сподівання і припущення позивача на той чи інший результат розгляду цієї справи, не може свідчити про наявність підстав уважати, що суд прямо чи опосередковано заінтересований в певному результаті розгляду справи.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Одночасно суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.

Відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Викладене узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 01 грудня 2025 року у справі №990/534/25.

Оцінюючи наведені у заяві доводи, суд зазначає, що обставини, на які посилається представник відповідача, самі по собі не свідчать про упередженість чи заінтересованість судді у результаті розгляду справи.

Суд зазначає, що будь-які дружні, приязні чи, навпаки, неприязні відносини між суддею та сторонами у справі або іншими учасниками процесу, які могли б вплинути на об`єктивність та неупередженість розгляду цієї справи, відсутні.

Крім того, суд зазначає, що особисті неприязні відносини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, мають характер припущень та не можуть свідчити про наявність об`єктивних підстав для сумніву у неупередженості судді при розгляді цієї справи.

Отже, суд не встановив обставин, які б свідчили про наявність у судді особистої заінтересованості у результаті розгляду справи або інших об`єктивних факторів, що могли б поставити під сумнів її безсторонність у розумінні вимог пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, наведені заявником обставини не досягають такого рівня обґрунтованості, який би міг викликати у стороннього об`єктивного спостерігача виправдані сумніви щодо неупередженості судді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки суддя дійшла висновку про необґрунтованість заяви про відвід, вирішення питання про відвід має здійснюватися суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначатися у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 39, 40, 241,248 КАС України, суд -

ухвалив :

Заяву представника відповідача Шумедли Руслани Романівни про відвід головуючої судді Гулкевич І.З. по справі №380/13765/26 за позовом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністраці про зобов`язання до вчинення дій - визнати необґрунтованою.

Передати заяву у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гулкевич І.З.