Ухвала суду № 138404566, 20.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2026 рокусправа № 380/14844/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О., розглянувши у м. Львові матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною,-

встановила:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 року по травень 2026 року включно;

- зобов`язати Національну академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного (ЄДРПОУ 08410370) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по травень 2026 року включно на суму виплачених доходів в розмірі 92 200 грн 06 коп;

- зобов`язати Національну академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного (ЄДРПОУ 08410370) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного щодо не проведення ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення, що виплачене на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/23669/24;

- зобов`язати Національну академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного (ЄДРПОУ 08410370) провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) який утримано з грошового забезпечення, яке виплачене на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/23669/24 від 21 травня 2025;

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного щодо утримання при виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення військового збору у розмірі 5 відсотків;

- зобов`язати Національну академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного (ЄДРПОУ 08410370) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надлишково утриманий військовий збір у розмірі 3,5% який утримано з грошового забезпечення, яке виплачене на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/23669/24 від 21 травня 2025.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву, суддя дійшла висновку, що вона не відповідає процесуальним вимогам, установленим ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач посилається на розрахунок, у якому вказано, що різниця грошового забезпечення на виконання судового рішення становить 129 052,64 грн, з якої додатково було стягнуто різницю індексації в розмірі 8856,46. Загальна сума до сплати становила 120 196,18 грн. Проте відповідачем виплачено лише 92200,06 грн. Вважає, що відповідач протиправно утримав податки, проте жодних доказів не долучає.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору, натомість вказує у позовній заяві, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, на підтвердження чого додав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 21 січня 2015 року.

Також суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з наступними змінами і доповненнями (далі також Закон № 3674-VI).

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Одночасно з цим п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону.

Конструкція норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якій йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Ураховуючи викладене, суддя доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які, своєю чергою, встановлені Конституцією України та іншими законами.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі також Закон № 3551-XII).

Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), яку суддя ураховує на підставі вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

В ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, зокрема, просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.

З огляду на підстави та предмет позову у цій справі суддя дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходів за несвоєчасний розрахунок при звільненні не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій; така виплата не входить в структуру грошового забезпечення та, відповідно, не є «заробітною платою» в розумінні Кодексу законів про працю України. Оскаржені діяння відповідача зумовлені невчасним розрахунком при звільненні особи з публічної служби та ніяк не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Тобто вимоги позивача у цій справі не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій.

Таким чином, за позовну вимогу про стягнення компенсації втрати частини доходів судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону №3674-VI доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2026 складає 3328, 00 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивачем об`єднаного дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.

Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачу слід було сплатити 1064,96 грн. судового збору за заявлені позовні вимоги немайнового характеру.

Приписами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених процесуальним законом, її слід залишити без руху та встановити позивачці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених судом недоліків. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання доказів на підтвердження заявлених вимог та квитанції про сплату судового збору.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -

постановила :

позовну заяву залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали, у строк, що не перевищує десяти днів з дня її вручення.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяКарп`як О.О.