Ухвала суду № 138403952, 22.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 липня 2026 року № 320/13177/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ033865 від 13.01.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №320/13177/26 без повідомлення (виклику) учасників справи.

18.06.2026 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ033865 від 13.01.2026 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/13177/26.

Заява обґрунтована тим, що, незважаючи на перебування справи на розгляді суду, Державна служба України з безпеки на транспорті листом від 08.05.2026 №37366/31.2/24-26 направила оскаржувану постанову до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві для примусового виконання.

Постановою головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Каландея Радислава Борисовича від 10.06.2026 у виконавчому провадженні №81239850 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №ОПШ033865 від 13.01.2026.

Позивач зазначає, що у разі подальшого здійснення виконавчих дій існує реальна загроза примусового стягнення суми адміністративно-господарського штрафу до вирішення спору по суті.

На думку заявника, у випадку задоволення адміністративного позову та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, примусово стягнуті кошти доведеться повертати шляхом здійснення додаткових юридичних процедур, що потребуватиме значного часу, додаткових витрат та фактично ускладнить поновлення порушених прав позивача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведених вимог процесуального закону розгляд заяви здійснюється судом у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1. невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

або

2. очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавцем визначено дві самостійні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам чи інтересам позивача до ухвалення рішення у справі або про те, що захист цих прав стане неможливим без вжиття відповідних заходів чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, враховуючи розумність, адекватність та співмірність заявлених заходів забезпечення позову, їх зв`язок із предметом спору, а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін.

Як убачається із матеріалів справи та доданих до заяви доказів, предметом судового оскарження є постанова Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №ОПШ033865 від 13.01.2026.

Судом встановлено, що, незважаючи на перебування справи №320/13177/26 на розгляді Київського окружного адміністративного суду, Державна служба України з безпеки на транспорті листом від 08.05.2026 №37366/31.2/24-26 направила зазначену постанову до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві для примусового виконання.

Крім того, постановою головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Каландея Радислава Борисовича від 10.06.2026 у виконавчому провадженні №81239850 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №ОПШ033865 від 13.01.2026.

Таким чином, на момент розгляду заяви відповідачем уже вчинено дії, спрямовані на примусове виконання оскаржуваної постанови, а державним виконавцем відкрито виконавче провадження щодо її примусового виконання.

За таких обставин ризик фактичного примусового стягнення суми адміністративно-господарського штрафу є реальним та безпосереднім, а не гіпотетичним.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Отже, відкриття виконавчого провадження свідчить про початок процедури примусового виконання постанови, законність якої є предметом судового розгляду.

Суд бере до уваги, що у разі фактичного стягнення суми адміністративно-господарського штрафу до вирішення спору по суті, а в подальшому задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваної постанови, позивач буде змушений вживати додаткових заходів для повернення безпідставно стягнутих коштів, що потребуватиме значного часу, додаткових фінансових витрат та здійснення окремих юридичних процедур.

Суддя акцентує увагу на тому, що необхідність у подальшому повертати безпідставно стягнуті кошти не відповідає принципу процесуальної економії, сформульованому Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 02.02.2021 у справі №925/642/19 та від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, відповідно до якого судовий захист повинен бути повним та ефективним і забезпечувати відсутність необхідності звернення до суду для застосування додаткових способів захисту.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення.

Частиною п`ятою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення.

Отже, застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення не позбавляє відповідача можливості реалізувати свої повноваження у разі відмови у задоволенні позову після набрання законної сили судовим рішенням, а лише тимчасово призупиняє примусове виконання оскаржуваної постанови до остаточного вирішення спору.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення порушених прав.

Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 наголошено, що принцип верховенства права вимагає від держави забезпечення ефективного судового захисту прав та законних інтересів особи.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорані проти Ірландії» Європейський суд з прав людини наголосив, що ефективний засіб юридичного захисту повинен запобігати порушенню права або припиняти його, а також не допускати настання подій, наслідки яких можуть бути незворотними.

Суд також враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право мирно володіти своїм майном, а втручання держави у це право повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним.

За встановлених обставин примусове виконання постанови, яка є предметом судового оскарження, до вирішення спору по суті може призвести до необґрунтованого втручання у майнові права позивача та істотно ускладнити ефективне поновлення його прав у разі задоволення позову.

Судом встановлено, що між заявленим заходом забезпечення позову та предметом спору існує безпосередній зв`язок, оскільки предметом позову є саме правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, яка перебуває на примусовому виконанні.

Застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення спрямоване виключно на збереження існуючого становища сторін до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі та не свідчить про вирішення спору по суті.

Суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення є співмірним із заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язане з предметом спору та не призводить до фактичного вирішення справи по суті.

Вжиття заходів забезпечення позову забезпечує належний баланс інтересів сторін, оскільки спрямоване виключно на тимчасове збереження існуючого становища до вирішення спору по суті та не позбавляє відповідача можливості реалізувати свої повноваження у разі відмови у задоволенні позову.

Аналогічні висновки щодо подібних правовідносин викладені Верховним Судом у постановах від 14.12.2021 у справі №240/16920/21 та від 15.04.2022 у справі №440/6755/21.

Враховуючи викладене, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність безпосереднього зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також імовірність істотного ускладнення ефективного захисту прав позивача у разі невжиття відповідних заходів, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.

Враховуючи викладене, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність безпосереднього зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову та предметом спору, а також імовірність істотного ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача у разі невжиття відповідних заходів, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому застосування такого заходу забезпечення позову не порушує прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб, має тимчасовий характер, є співмірним заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язане з предметом спору та спрямоване виключно на забезпечення ефективного судового захисту до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

При цьому обраний заявником спосіб забезпечення позову відповідає предмету спору та не зумовлює фактичного вирішення справи по суті, а спрямований виключно на збереження існуючого становища сторін до ухвалення остаточного судового рішення.

Керуючись статтями 150 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ033865 від 13.01.2026, що здійснюється у виконавчому провадженні № 81239850, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/13177/26.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

4. Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

5. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Стягувач (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (ЄДРПОУ 03359018, розташоване за адресою: Україна, 01013, м. Київ, дорога Набережно-Печерська, будинок 2).

Боржник (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Державна служба України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, розташовано за адресою:03150, м. Київ, вулиця Антоновича, буд. 51).

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або під час розгляду справи в порядку письмового провадження, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу постановлено в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.