Ухвала суду № 138403773, 21.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині

21 липня 2026 року м. Київ Справа № 320/6146/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, як вказує позивач, на теперішній час відповідач виплачує пенсію з обмеженням її розміром десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто, у 23 610,00 грн.

З цього приводу позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії без обмеження максимальним розміром, проте, відповідач листом відмовив у здійсненні такого перерахунку, посилаючись на відсутність на те правових підстав.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що розмір пенсійної виплати позивача визначається з урахуванням обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Також у відзиві на позовну заяву зазначено, що з урахуванням змін, внесених Законом № 76-VIII, нормами статті 54 Закону № 796-ХІІ передбачалося, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху після відкриття провадження та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, в якій вказати підстави для поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.

Позивачем на адресу суду надіслано заяву про поновлення процесуального строку, в якій останній послався на таке.

Так, обгрунтовуючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, позивач зазначив, що він звернувся до суду у зв`язку з протиправним обмеженням відповідачем розміру його пенсії, яке відбувається з 2011 року, а не щодо виплати відповідачем підвищення до пенсії та додаткової пенсії, передбачені статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач стверджує, що в даному випадку, момент порушення його права пов`язаний з моментом прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 та дізнання про його існування позивачем, а також невиконання відповідачем вказаного рішення.

Позивач зазначає, що він не знав і не міг знати, що відповідач при нарахуванні та виплаті пенсії з 21 березня 2024 року не буде виконувати рішення Конституційного Суду України щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Після того, як соціальній мережі позивач дізнався про існування рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024, він одразу звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження граничного розміру індексації та без обмеження пенсії максимальним розміром на виконання рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024, проте, відповідач листом відмовив у здійсненні такого перерахунку.

Таком чином, як зазначає позивач, про порушення своїх прав він дізнався з листа - відповіді відповідача від 06 грудня 2024 року, а тому, на його думку, строк звернення до суду з позовоними вимогами за період з 21 березня 2024 року по 02 серпня 2024 року пропущено з поважних причин.

З цього приводу суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження максимальним розміром.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Водночас поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу ймовірність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Суд звертає увагу, що соціальні виплати, визначені статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

В постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Саме цей висновок, сформований Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав про застосування у подібних правовідносинах положень статті 122 КАС України, є релевантним до цієї справи.

Так, судом встановлено, що предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 21 березня 2024 року, однак з до суду позивач звернувся лише 03 лютого 2025 року.

Верховний Суд у пункті 42 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Згідно частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк встановлений судом.

За таких обставин, а також враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт наявності обставин, що не залежали від позивача в частині його обізнаності про порушення його права, суд доходить висновку про те, що позивачем не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду, а тому наявні підстави для залишення без розгляду позовних вимог, які заявлені поза межами шестимісячного строку, з 21 березня 2024 року до 02 серпня 2024 року.

Суд зауважує, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 460/8956/24.

При цьому, суд вважає за необхідне також зазначити й те, що сам по собі факт необізнаності позивача щодо порушення його прав не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду, як і не може свідчити про таке неусунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись частиною п`ятнадцятою статті 171, пунктом 7 частини першої статті 240, статтями 241-243, 248, 250, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 21 березня 2024 року по 02 серпня 2024 року та відмовити у його поновленні.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 21 березня 2024 року по 02 серпня 2024 року - залишити без розгляду.

3. Роз`яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

4. Продовжити розгляд адміністративної справи № 320/6146/25 в частині позовних вимог, що стосуються періоду, починаючи з 03 серпня 2024 року, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулась до суду з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Жук Р.В.