Рішення № 138403662, 22.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Київ справа №320/31316/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15, ЄДРПОУ 23243231), в якому просить суд скасувати протокольне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області від 26.06.2023 р. про зупинення слухання дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.

В обґрунтування позову позивач вказує на відсутність законодавчо визначених підстав для зупинення розгляду дисциплінарної справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі, справу визначено розглядати одноособово суддею Панченко Н.Д. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 05.10.2023.

Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 20.10.2023.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи, протокольним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області від 26.06.2023 було зупинено слухання дисциплінарної справи проти адвоката ОСОБА_1 . Про вказаний факт ОСОБА_1 повідомлено листом від 03.07.2023.

На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача є незаконним, оскільки Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» взагалі не передбачає права Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області зупиняти розгляд дисциплінарної справи. Зокрема, у частині першій статті 40 вказаного Закону чітко та імперативно визначено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Крім того, позивач вказує на відсутність фактичного обґрунтування оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. На переконання позивача, скасування Третім апеляційним адміністративним судом у справі № 280/1396/22 рішення КДКА Запорізької області про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 та подання касаційної скарги на це рішення апеляційного суду не мають прямого відношення до дисциплінарної справи стосовно позивача, навіть за умови збігу окремих фактичних обставин у цих справах.

Не погоджуючись із рішенням КДКА про зупинення розгляду дисциплінарної справи, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання її гарантій, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення їх високого професійного рівня та вирішення питань дисциплінарної відповідальності в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до приписів статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Статтею 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

При цьому не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення чи рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до адвоката, визначені статтею 35 Закону № 5076-VI. Відповідно до частини першої цієї статті за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

За приписами частини другої статті 35 Закону № 5076-VI та пункту 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі - Положення № 120), адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно зі статтею 36 Закону № 5076-VI та пунктом 9 Положення № 120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Законом не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку, а також за анонімною заявою (скаргою) (п. 12 Положення № 120). Вимоги до заяви (скарги) визначені пунктом 14 Положення № 120.

Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Порядок розгляду скарг на дії адвоката врегульовано статтями 38, 39 Закону № 5076-VI.

Відповідно до частин першої - третьої статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати за дорученням голови палати проводив перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, та отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань і фізичних осіб необхідну інформацію (крім інформації з обмеженим доступом).

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати складається довідка, яка містить виклад обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга), довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI та пунктом 31 Положення № 120 за результатами розгляду заяви (скарги), довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата більшістю голосів членів, які беруть участь у засіданні, не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Частиною другою статті 39 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати, складена за результатами перевірки.

Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону № 5076-VI, а також пункту 39 Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою протягом тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Пунктом 40 Положення № 120 визначено, що розгляд питання чи справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: неявки на засідання учасників; необхідності витребування нових матеріалів (доказів); необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 5076-VI та пунктами 43, 44 Положення № 120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи повідомляються про засідання не пізніше ніж за п`ять днів до дня його проведення. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена палати, який проводив перевірку, пояснення адвоката, особи, яка ініціювала питання про відповідальність, та інших заінтересованих осіб. Вони мають право надавати пояснення, ставити питання, висловлювати заперечення, подавати докази, заявляти клопотання й відводи, користуватися правовою допомогою.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні адвокат може надати письмові пояснення по суті порушених питань, які оголошуються на засіданні та долучаються до матеріалів справи. Неявка учасників без поважних причин за умови завчасного їх повідомлення не перешкоджає розгляду справи, а в разі повторної неявки розгляд здійснюється за їх відсутності незалежно від причин.

Розгляд справи є відкритим, крім випадків, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем. Учасниками засідання є особи, щодо яких розглядається питання, особи, звернення яких включені до порядку денного, їх представники та інші запрошені особи.

Статтею 41 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата приймає вмотивоване рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення приймається більшістю голосів від загального складу палати (а про припинення права на заняття адвокатською діяльністю - двома третинами голосів) за відсутності адвоката та скаржника. Член палати, який проводив перевірку, участі в голосуванні не бере. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку та встановлено рішенням дисциплінарної палати КДКА. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а обов`язок доказування вини покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності його вини тлумачаться на користь адвоката.

Водночас, за загальним правилом, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, а дисциплінарна справа має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Разом із тим перебіг 30-денного строку розгляду дисциплінарної справи зупиняється на час, на який розгляд справи було зупинено (зокрема, у разі необхідності витребування нових матеріалів чи з інших підстав за рішенням дисциплінарної палати відповідно до пунктів 30, 40 Положення № 120), і цей період до загального строку розгляду справи не включається.

З огляду на викладене, доводи позивача про те, що положення чинного законодавства містять виключно імперативну вимогу щодо розгляду дисциплінарної справи виключно протягом тридцяти днів з дня її порушення без можливості зупинення перебігу цього строку, оцінюються судом критично.

Суд наголошує, що проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок є лише першою стадією дисциплінарного провадження, за наслідками якої дисциплінарна палата вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи. Завданням цієї стадії є встановлення наявності чи відсутності самих лише ознак дисциплінарного проступку. При цьому висновок про наявність таких ознак не є свідченням факту вчинення проступку, а лише констатує обставини, які вказують на можливий факт його вчинення. Це вимагає більш детального дослідження, що здійснюється безпосередньо під час розгляду дисциплінарної справи.

На стадії порушення справи оцінка діям адвоката ще не надається, а аналіз доказів і перевірка дотримання процедур щодо їх фіксування належать до стадії розгляду дисциплінарної справи. На стадії відкриття справи КДКА лише з`ясовує наявність підстав та доказів для порушення провадження, тоді як під час розгляду справи надає правову кваліфікацію дій, поставлених адвокату за провину. Сам факт відкриття дисциплінарної справи та подальші дії щодо акумулювання доказів не вказують на те, що адвокат учинив дисциплінарний проступок, адже для остаточного висновку КДКА повинна всебічно з`ясувати всі обставини справи.

Зазначена правова позиція щодо застосування норм матеріального права викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 822/570/17.

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі N810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі N 813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі N 821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі N 826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суд перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям.

Отже, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі N 826/14291/17.

Водночас вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина друга статті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно до статті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31 липня 2007 року у справі "Druzstevni zalozna Pria and Others v. the Czech Republic", п. 153-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus").

Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

Дискреційне повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення КДКА у дисциплінарній справі відносно позивача, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, не покладає на нього обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.

Так, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі N 826/13000/18 зазначено, що правова процедура ("fair procedure" - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас указана доктрина стосується всіх суб`єктів владних повноважень, зокрема і КДКА, яка є стороною у правовідносинах з особою - адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентується Законом та іншими нормативними актами.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі N 1740/2484/18.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням КДКА Київської області від 28 червня 2024 року зупинено розгляд дисциплінарної справи стосовно позивача у зв`язку з необхідністю з`ясування додаткових відомостей по суті справи.

Оцінюючи правомірність зазначеного рішення відповідача та доводи позивача щодо відсутності у КДКА повноважень зупиняти розгляд дисциплінарної справи, суд виходить з того, що відповідно до підпунктів 2, 6 пункту 40 Положення № 120 розгляд питання чи справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений, зокрема, у разі необхідності витребування нових матеріалів (доказів) або з інших підстав - за рішенням дисциплінарної палати.

З огляду на викладене, прийшовши до висновку про необхідність з`ясування додаткових відомостей, дисциплінарна палата КДКА Київської області діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначені Положенням № 120. Формулювання відповідача про «необхідність з`ясування додаткових відомостей по суті справи» за своїм змістом повністю відповідає критеріям, визначеним у пункті 40 Положення № 120 для зупинення розгляду справи.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача про абсолютний та неперервний характер 30-денного строку розгляду дисциплінарної справи, оскільки за приписами абзацу другого пункту 39 Положення № 120 термін, на який розгляд справи було зупинено, не включається до 30-денного строку розгляду дисциплінарної справи, а перебіг цього строку на вказаний період зупиняється.

Такі дії відповідача узгоджуються і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 822/570/17, за змістом якої саме на стадії розгляду дисциплінарної справи КДКА здійснює аналіз, оцінку та акумулювання доказів для надання остаточної правової кваліфікації діям адвоката. Відтак, у разі недостатності зібраних матеріалів для прийняття обґрунтованого рішення по суті, орган адвокатського самоврядування не лише має право, а й зобов`язаний вжити заходів для витребування та з`ясування додаткових відомостей, що є гарантією всебічного, повного та об`єктивного розгляду дисциплінарної справи.

В той же час позивач вважав, що необхідність в очікуванні позиції Верховного Суду немає, оскільки постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 280/1396/22 набрала законної сили і Верховний Суд не зупиняв її чинність.

Проте, з огляду на подальші обставини, вбачається, що позиція КДКА Київської області була обґрунтованою, оскільки постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 280/1396/22 касаційна скарга Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області була задоволена, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року в справі №280/1396/22 скасована, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року в справі № 280/1396/22 залишене в силі.

При цьому, КДКА Київської області вважала, що результати зазначеної справи можуть мати суттєве та преюдиційне значення для розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято в межах наданих їй повноважень, із дотриманням процедури дисциплінарного провадження та відповідно до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014.

Сам по собі припис частини першої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо розгляду дисциплінарної справи протягом тридцяти днів не може тлумачитися ізольовано від інших норм, що регламентують порядок здійснення дисциплінарного провадження. Положення №120, яке конкретизує процедуру реалізації положень Закону, передбачає можливість зупинення розгляду дисциплінарної справи у визначених випадках та встановлює, що період такого зупинення не включається до строку її розгляду. Отже, саме по собі зупинення дисциплінарної справи не свідчить про порушення встановленого законом тридцятиденного строку.

При цьому суд враховує, що втручання адміністративного суду у діяльність органів адвокатського самоврядування має обмежений характер. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду предметом судового контролю є перевірка дотримання КДКА вимог закону, принципів верховенства права, меж наданих повноважень та встановленої процедури, тоді як оцінка доцільності прийнятого рішення, за відсутності ознак свавілля чи порушення процедури, належить до дискреційних повноважень відповідного органу адвокатського самоврядування.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення про зупинення провадження у дисциплінарній справі прийнято відповідачем з мотивів необхідності з`ясування обставин, які, на переконання КДКА Київської області, мали істотне значення для її правильного та об`єктивного вирішення.

Суд зазначає, що подальший перебіг спірних правовідносин підтвердив обґрунтованість такого підходу відповідача, оскільки за наслідками перегляду справи № 280/1396/22 Верховним Судом було забезпечено єдність судової практики та сформовано остаточний правовий висновок у подібних правовідносинах, який має безпосереднє значення для надання належної правової оцінки діям позивача в межах цього дисциплінарного провадження.

За таких обставин підстав для висновку про протиправність протокольного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2023 про зупинення розгляду дисциплінарної справи суд не вбачає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою позивачеві у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2026.

Суддя Панченко Н.Д.