Ухвала суду № 138403645, 21.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

21 липня 2026 року № 320/25755/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві від 17.04.2025 №035110240021.

- Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві від 17.04.2025 №03510524021.

- Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві від 17.04.2025 №03510924021.

- Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві від 17.04.2025 №03509924021.

- Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві від 17.04.2025 №03510024021.

- Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу прийняту Головним управлінням ДПС у місті Києві від 30.07.2025 №0016166-1306-1036.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 позовну заяву було залишено без руху.

У подальшому, 26.06.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява від сторони позивача про усунення недоліків позовної заяви та поновлення строку звернення до суду.

Заяву про поновлення строку звернення до суду обґрунтовано тим, що позивачка не була належним чином повідомлена про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги і не отримувала їх у встановленому законом порядку. Контролюючим органом не доведено факту їх належного вручення, а поштові відправлення були повернуті відправнику у зв`язку з неврученням адресату. У зв`язку з цим позивачка була позбавлена можливості своєчасно дізнатися про порушення своїх прав та реалізувати право на судове оскарження. Про існування податкового боргу вона дізналася лише у лютому 2026 року після отримання через мобільний застосунок «Дія» повідомлення про відкриття провадження у справі № 320/57874/25, після чого звернулася до контролюючого органу для з`ясування підстав виникнення податкового боргу.

Однак, перевіривши матеріали позовної заяви та подане письмове клопотання позивача суд вважає за доцільне вказати наступне.

Загальний строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, якщо інше не передбачено законом. Цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм вказує на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Суд вважає за необхідне вказати, що встановлення процесуальних строків законом має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасне вчинення ними процесуальних дій.

Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників процесу добросовісно виконувати свої обов`язки. Строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, у разі відсутності звернення до суду, відносини набувають стабільності.

Поважними причинами для поновлення строку можуть визнаватися лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, та підтверджені належними доказами.

Поновленню підлягають лише ті процесуальні строки, встановлені законом, які були пропущені з поважних причин.

Судом встановлено, що позивач звернулась до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у місті Києві від 17.04.2025 №№ 03510924021, 03509924021, 03510024021, а також податкової вимоги від 30.07.2025 № 0016166-1306-1036. Із позовною заявою позивач звернулась до суду 08.05.2026.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернулась до суду після спливу встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Разом із заявою про поновлення строку звернення до суду позивачка зазначає, що про існування податкового боргу дізналася лише у лютому 2026 року після отримання через мобільний застосунок «Дія» повідомлення про відкриття судового провадження у справі № 320/57874/25.

Водночас на підтвердження зазначених обставин позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема доказів отримання відповідного повідомлення через мобільний застосунок «Дія», у зв`язку з чим заява про поновлення строку звернення до суду підлягає залишенню без руху, а позивачці необхідно надати докази на підтвердження наведених нею обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд зазначає, що вказані недоліки повинні бути усунуті в п`ятиденний строк з дня отримання позивачем копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

-належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про те, що про існування податкового боргу позивачка дізналася лише у лютому 2026 року після отримання через мобільний застосунок «Дія» повідомлення про відкриття судового провадження у справі № 320/57874/25, або зазначення об`єктивних причин неможливості подання таких доказів.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».

Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

За змістом до п. 1 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем виконано не в повному обсязі, оскільки не усунуто всі недоліки позовної заяви, визначені судом, що на даний час унеможливлює відкриття провадження у справі.

Разом із тим, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та судовий захист, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ухвалив:

Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Вісьтак М.Я.