Ухвала суду № 138403426, 17.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

17 липня 2026 рокуСправа № 280/6847/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із грошового забезпечення (з урахуванням усіх його складових), зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №376/с від 01.04.2024, виготовленої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/4673/23 від 31.08.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 набрало законної сили 30 січня 2025 року та 24 березня 2025 року судом за заявою стягувача видано два виконавчих листа.

23 лютого 2026 року до суду надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення виконавчого листа №280/6847/24, який видав Запорізький окружний адміністративний суд у справі №280/6847/24 від 24.03.2025, яке набрало законної сили 30.01.2025; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести новий розрахунок суми доплати до пенсії за період з лютого 2023 року по лютий 2025 року (включно); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі №280/6847/24 у встановлений судом строк; ввести нові дані про розмір заборгованості до електронного обліку судових рішень.

Ухвалою суду від 06 березня 2026 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду, та з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.

Ухвалою від 02 квітня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 - один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до суду звіт про виконання рішення суду, який має містити: розрахунок пенсії позивача з 01.02.2023, здійснений на підставі довідки №376/с від 01.04.2024, із зазначенням усіх складових грошового забезпечення, та всіх складових пенсії за вислугу років; помісячний розрахунок сум, які підлягали виплаті позивачу за відповідний період; помісячний розрахунок сум, які фактично виплачені позивачу за відповідний період; пояснення застосованої методики розрахунку показників «підлягало виплаті» та «фактично виплачено» із зазначенням усіх складових, які включені до кожного з цих показників; пояснення щодо того, чи враховувались при визначенні суми доплати в даній справі суми, визначені до виплати за іншими судовими рішеннями, та якщо враховувались - із зазначенням правових підстав і механізму такого врахування.

Ухвалою від 30 квітня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 - один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до суду звіт про виконання рішення суду, який має містити: розрахунок суми доплати за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 без включення до показника «фактично виплачено» сум, які фактично не виплачувались позивачу та які обліковуються як заборгованість за іншими судовими рішеннями; докази внесення належної суми заборгованості до відповідного реєстру судових рішень. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали - відмовлено.

Ухвалою від 01 червня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 - один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили, з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.

11 червня 2026 року від представника ГУ ПФУ в Запорізькій області до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому зазначено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 виходячи із грошового забезпечення (з урахуванням усіх його складових), зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №376/с від 01.04.2024. На підставі наданого перерахунку та доручення чітко зазначено, що Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023, виходячи із грошового забезпечення (з урахуванням усіх його складових), зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №376/с від 01.04.2024. Для обчислення пенсії в довідці зазначено розмір грошового забезпечення в сумі 28816,50 грн. Оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірі 65% грошового забезпечення, розмір його пенсії склав 18730,73 грн (28816,50 х 65%). Відповідно до розрахунку по пенсійній справі підтверджено перерахунок з 01.02.2023 по 01.03.2023 в розмірі 18730,73грн. На виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії та нараховано доплату з 01.02.2023 по 28.02.2024 у розмірі 136400,97грн. Донарахована сума в розмірі 136400,97 грн внесена до Реєстру судових рішень за №778359.

Щодо заперечення заявника про донараховану суму боргу за період з 01.02.2023 по 01.11.2023 пояснено наступне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 280/4988/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2021 з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, провести індексацію пенсії в березні 2022 та 2023 року, з урахуванням доплати 2000 грн. відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 « Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення у справі №280/4988/23 здійснено перерахунок пенсії та розраховано розмір пенсії, що підлягає виплаті за період з 01.03.2023 по 01.11.2023 в сумі 13606,68грн. В результаті такого перерахунку сформувалася доплата до пенсії в розмірі 54832,65 грн. З метою уникнення подвійного нарахування тих же сум за період з 01.03.2023 по 01.11.2023 при виконанні рішення суду у справі №280/6847/24 було враховано пенсію, яка підлягає виплаті в розмірі 13606,88грн за період з 01.03.2023 по 01.11.2023. Таким чином доплата у справі №280/6847/24 в сумі 136400,97 грн обрахована з урахуванням заборгованості у справі №280/4988/23 при перетинанні суміжних місяців.

Також зазначено, що постановою КМУ від 14.07.2025 №821 (набрала чинності 17.07.2025) затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Рішення у справі №280/6847/24 виконується Головним управлінням на умовах, визначених Порядком №821. Отже, доплата за рішенням суду у справі №280/6847/24 буде виплачуватись позивачу щомісячно в межах коштів, передбачених на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду.

Ухвалою від 22 червня 2026 року призначено судове засідання для розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі №280/6847/24 на 17 липня 2026 року о 10 год. 30 хв.

22 червня 2026 року до суду надішли заперечення на звіт, в яких позивач просить відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду, визнати поданий звіт про виконання рішення суду по справі №280/6847/24 протиправним та таким, що свідчить про невиконання судового рішення.

У судове засідання, призначене на 17 липня 2026 року, з`явилась представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, просила прийняти звіт про виконання рішення суду та вказувала про повне виконання рішення суду.

При розгляді звіту відповідача про виконання рішення суду, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядува/ння, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії. Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

З метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб`єкта, який має виконати таке рішення.

Питання, пов`язані із розглядом звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення врегульовані статтею 382-2 КАС України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із грошового забезпечення (з урахуванням усіх його складових), зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №376/с від 01.04.2024, виготовленої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/4673/23 від 31.08.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано звіт про виконання рішення суду, строк подання якого не було пропущено.

Суд, дослідивши поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення та додані до нього документи, а також заперечення позивача, зазначає наступне.

Предметом судового контролю в цій справі є перевірка належності виконання відповідачем обов`язку щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №376/с від 01.04.2024, а саме: визначення правильного розміру пенсії та здійснення виплати різниці між належними та фактично виплаченими сумами.

Так, на виконання рішення суду у справі №280/6847/24 відповідачем подано звіт та додано розрахунок на доплату пенсії, відповідно до якого розмір доплати визначено в сумі 136400,97 грн.

З аналізу зазначеного розрахунку вбачається, що відповідачем у графі «підлягало виплаті» застосовано розмір пенсії, визначений відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №376/с від 01.04.2024, а саме 28816,50грн х 65% = 18730,73 грн, а з урахуванням подальшої індексації - 20221,70 грн, що свідчить про приведення основного розміру пенсії позивача у відповідність до вимог рішення суду у справі №280/6847/24 та висновкам, викладеним в ухвалі від 06 березня 2026 року з питань встановлення судового контролю.

Водночас у графі «фактично виплачено» відповідачем використано такі показники:13606,88 грн та 14530,79 грн, які, як убачається з матеріалів справи, сформовані з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.

Таким чином, вбачається, що при визначенні суми доплати відповідач фактично порівняв різні за змістом показники: у графі «підлягало виплаті» - основний розмір пенсії позивача, визначений на підставі довідки №376/с від 01.04.2024, тоді як у графі «фактично виплачено» - розмір пенсійних виплат, сформований із урахуванням додаткових складових.

В обґрунтування поданого звіту відповідач зазначає, що ним здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 виходячи із грошового забезпечення, визначеного у довідці №376/с від 01.04.2024, а також проведено відповідні нарахування з урахуванням раніше виплачених сум, при цьому з метою недопущення подвійного нарахування враховано результати виконання іншого судового рішення.

Суд вважає, що при визначенні суми доплати відповідачем фактично порівняно різні за змістом показники, що призводить до зменшення розміру доплати.

Суд зазначає, що рішення у справі №280/6847/24 підлягає виконанню в межах визначеного ним предмета, а саме шляхом перерахунку та виплати пенсії виходячи із довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №376/с від 01.04.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» запроваджено додаткову державну соціальну гарантію для окремих категорій пенсіонерів у вигляді щомісячної доплати у сумі 2000 грн.

При цьому із буквального змісту абзацу першого пункту 1 зазначеної постанови вбачається, що законодавцем використано формулювання: «Установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.».

Вказане, на думку суду, свідчить про встановлення такої виплати до вже визначеного відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розміру пенсії, а не про зміну чи збільшення її основного розміру.

Суд зазначає, що Закон №2262-ХІІ визначає порядок обчислення основного розміру пенсії, тоді як Постанова №713 не містить положень, якими змінювався б порядок його визначення або встановлювався новий склад основного розміру пенсії.

Навпаки, Постановою №713 передбачено окрему соціальну виплату, яка призначається після визначення розміру пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Так, абзацом першим пункту 1 Постанови №713 встановлено, що щомісячна доплата враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ.

Саме використання законодавцем конструкції «щомісячна доплата враховується» свідчить про те, що така доплата існує як окремий елемент пенсійної виплати, який не є складовою основного розміру пенсії, але підлягає врахуванню при здійсненні подальших підвищень пенсійного забезпечення.

Отже, з аналізу положень Постанови Кабінету Міністрів України №713 у взаємозв`язку з положеннями Закону №2262-ХІІ суд вважає, що щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн є самостійною додатковою соціальною виплатою, яка встановлюється до основного розміру пенсії.

Відповідно, поняття «основний розмір пенсії» та «щомісячна доплата, встановлена Постановою №713» є різними за своїм правовим змістом та не можуть ототожнюватися.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поданий відповідачем звіт не підтверджує належного виконання рішення суду, оскільки при визначенні розміру доплати за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі №280/6847/24 відповідачем зіставлено показники, які є різними за своїм складом та правовою природою.

Так, до показника «підлягало виплаті» відповідачем включено основний розмір пенсії, обчислений виходячи з 65 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці №376/с від 01.04.2024, без урахування щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, установленої Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713.

Водночас показник «фактично виплачено» сформовано з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, установленої Постановою Кабінету Міністрів України №713.

Такий спосіб розрахунку, на думку суду, не забезпечує визначення дійсної різниці між належними до виплати та фактично виплаченими позивачу сумами, та призводить до зменшення суми заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду.

Суд вважає, що правильне визначення суми доплати за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/6847/24 повинно здійснюватися шляхом порівнення однорідних за складом показників. Так, якщо в показнику «фактично виплачено» враховується щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн, установлена Постановою №713, така сама доплата за відповідні місяці повинна бути включена і до показника «підлягало виплаті». Або, навпаки, зазначена доплата має бути виключена з обох показників.

Крім того, формулювання резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/6847/24 «з урахуванням раніше виплачених сум» передбачає врахування тих грошових сум, які на відповідний момент були реально виплачені позивачу та одержані ним.

Суд також зазначає, що виконання рішення суду у справі №280/4988/23 та виконання рішення у справі №280/6847/24 не повинно призводити до подвійної фактичної виплати одних і тих самих сум за один і той самий період. Однак, на думку суду, недопущення подвійної виплати має забезпечуватися шляхом врахування саме фактично виплачених сум, а не шляхом прирівнювання нарахованої, але не виплаченої заборгованості за іншим судовим рішенням до фактично одержаної пенсії.

За таких обставин суд доходить до висновку, що для належного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/6847/24 відповідачу необхідно здійснити новий розрахунок належної позивачу доплати за період, охоплений виконанням рішення суду по справі №280/6847/24, шляхом порівняння однорідних за складом показників «підлягало виплаті» та «фактично виплачено», не включаючи до фактично виплачених сум заборгованість, нараховану, але не виплачену за іншими судовими рішеннями.

При цьому в разі включення щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713, до показника «фактично виплачено» така доплата, на думку суду, має бути включена за відповідні місяці і до загального розміру пенсійної виплати, яка підлягала виплаті позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Враховуючи, що рішення суду по справі №280/6847/24 не виконано в повному обсязі, суд доходить до висновку про відмову в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24.

Частиною третьою ст. 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 383-3 КАС України, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Оскільки, із поданого звіту про виконання судового рішення вбачається, що відповідач неправильно розуміє порядок виконання рішення суду, суд попереджає, що частиною 3 статті 382-3 КАС України передбачена можливість суду для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі подальшого невиконання або неналежного виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 - один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області долучити до звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/6847/24 новий розрахунок суми заборгованості, здійснений шляхом порівняння однорідних за складом показників «підлягало виплаті» та «фактично виплачено», з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ж.М. Чернова