Ухвала суду № 138403405, 21.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття звіту

21 липня 2026 рокуСправа № 280/3291/25 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 280/3291/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, яке набрало законної сили 02 березня 2026 року, позов задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області з перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без її індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру її пенсії у сумі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 з 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року, 01 березня 2024 року відповідно та на коефіцієнт у розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення її пенсії в розмірі 9118,81 грн., на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 21 листопада 2024 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення її пенсії в розмірі 9118,81 грн., на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року.

19 травня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 280/3291/25. В обґрунтування заяви зазначає, що боржником судове рішення належним чином не виконується.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року призначено до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3291/25, в порядку письмового провадження. Також, вказаною ухвалою суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області витребувано докази виконання за рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3291/25, зокрема в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії. Витребувані докази орган пенсійного фонду зобов`язано надати у строк до 26 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/3291/25 задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протягом 60 днів з дати отримання копії цієї ухвали подати звіт про повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 280/3291/25.

14 липня 2026 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.

В звіті відповідачем зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду № 280/3291/25 перерахунок пенсії, кошти виплачені частково та будуть виплачуватись надалі в залежності від бюджетного фінансування.

Розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 280/3291/25, суд зазначає наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковість судових рішень закріплено також і статтею 370 КАС України.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначені статтею 382 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Статтею 382-3 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), суд має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема, суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої статті 382-3 КАС України.

В поданому до суду звіті про виконання судового рішення по даній справі ГУ ПФУ в Запорізькій області зазначило, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №280/3291/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу проведено перерахунок пенсії з 24 листопада 2024 року по 31 липня 2026 року.

Згідно наявних в матеріалах справи розрахунків ОСОБА_1 на виконання судового рішення позивачу нараховано кошти у суму 68 173,98 грн., з яких виплачено 9 643,00 грн.

Станом на день подання звіту не виплаченою позивачу залишається сума боргу в розмірі 58 530,98 грн., яка внесена до Реєстру судових рішень та погашатиметься Головним управлінням межах коштів, передбачених Планом доходів та видатків (бюджетом) та Помісячним розписом доходів і видатків Головного управління на погашення заборгованості на виплату пенсій (щомісячного грошового утримання), на виконання ретроспективних судових рішень.

Суд, проаналізувавши доводи ГУ ПФУ в Запорізькій області, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, встановив, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/3291/25 в частині перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення її пенсії в розмірі 9118,81 грн., на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 21 листопада 2024 року, а також на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» виконано, проте не виконано в частині перерахованих коштів.

Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 13 червня 2018 року у справі №757/29541/14-а, від 21 серпня 2019 року у справі №754/3105/17, від 21 травня 2020 року у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Отже, не можна вважати фактично виконаним рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 280/3291/25 шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії позивача та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його мотивувальній частині.

Відтак, ГУ ПФУ в Запорізькій області не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь ОСОБА_1 належних йому коштів.

Прийняття судом такого звіту, як належного виконання судового рішення, суперечить статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтям 14, 370 КАС України.

Судове рішення у справі № 280/3291/25 виконувалось органом пенсійного фонду з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821.

Суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №320/51895/25, яке набрало законної сили 08 червня 2026 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Таким чином, з 08 червня 2026 року постанова КМУ № 821 втратила чинність та більше не може бути застосована, у тому числі, при виконанні судового рішення про перерахунок та виплату пенсії позивача у справі № 280/3291/25.

Відтак, враховуючи дату втрати чинності вищезазначеної постанови відповідачу необхідний додатковий час для здійснення заходів для одержання додаткового фінансування на виконання судового рішення у справі № 280/3291/25.

Суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.

Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях ГУ ПФУ в Запорізькій області та, відповідно, робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.

Накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Запорізькій області в порядку статті 382 КАС України жодним чином не прискорить виділення бюджетних коштів Пенсійному фонду України, які, в свою чергу, могли би бути спрямовані на виплату заборгованості з пенсії за минулий період, зокрема позивачу.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що наявні підстави для прийняття звіту в частині, оскільки можливі заходи для виконання рішення наразі вжиті боржником, що підтверджується наданими доказами про підтвердження щомісячних часткових виплат. Виплата доплати пенсії на виконання судового рішення у справі № 280/3291/25 не проведена за наявності обґрунтованих обставин, наведених боржником.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 13 листопада 2025 року по справі №640/16655/21.

Згідно частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Оскільки відповідачем виконане рішення суду не у повному обсязі (не надано доказів виплати ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії в повному обсязі), тому, на думку суду наявні підстави для встановлення відповідачу нового строку для подання відзиву про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 280/3291/25 - протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 280/3291/25 (вхід. № 39943 від 14 липня 2026 року).

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області строк для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 280/3291/25 в частині виплати на користь ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії внаслідок виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали Запорізького окружного адміністративного суду.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 280/3291/25 має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати суду докази виплати ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №280/3291/25.

Роз`яснити Головному правлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою та третьою статті 382-2 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 21 липня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов