Рішення № 138402892, 22.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 рокуСправа №160/5438/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2026149-24/04-07 від 30.06.2025 року, яким для ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання у сумі 53 599,41 грн. за загальне мінімальне податкове зобов`язання за 2024 рік.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що земельні ділянки позивача віднесені до сільськогосподарських угідь знаходяться у межах с. Шолохове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, яке приєдналась до Покровської міської ради Дніпропетровської області, а отже мінімальне податкове зобов`язання не визначається для вказаних земельних ділянок. У зв`язку з чим позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

17.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

31.03.2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що спірні земельні ділянки на території Покровської міської ради не мають конкретно визначеної адреси, не мають іншого користувача, при цьому Покровську міську раду не включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. У зв`язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

17.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у ОСОБА_1 належним чином завірені копії документів, з яких вбачається, що спірні земельні ділянки знаходяться безпосередньо в межах населеного пункту міста Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Позивач не надав до суду безпосередніх доказів, з яких вбачалося б, що спірні земельні ділянки знаходяться безпосередньо в межах населеного пункту міста Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

08.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у Покровської міської ради Дніпропетровської області:

- інформацію, з підтверджуючими документами, про те, чи знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами: 1222987000:01:003:0031, 1222987000:01:003:0033, 1222987000:02:001:0046, 1222987000:02:001:0048, 1222987000:02:001:0047, 1222987000:02:001:0033, 1222987000:02:001:0045, 1222987000:01:002:0567, 1222987000:01:002:0566, 1222987000:01:003:0032, 1222987000:02:001:1745, 1222987000:02:001:1746, 1222987000:02:001:1747, 1222987000:02:001:1748, 1222987000:02:001:1749, 1222987000:02:001:0015, 1222987000:02:001:0012, 1222987000:02:001:1752 в межах м. Покров, Дніпропетровської області.

20.07.2026 року Покровська міська рада Дніпропетровської області повідомила суд, що відповідно до Генерального плану м. Покров Дніпропетровської області, затвердженого рішенням сесії Покровської міської ради Дніпропетровської області від 03.02.2017 №27 та Генерального плану с. Шолохове, затвердженого рішенням Шолоховської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 31.07.2015 №406-59/VI, зазначені в ухвалі суду земельні ділянки розташовані на території Покровської міської територіальної громади Нікопольського району за межами м. Покров та села Шолохове.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, земельні ділянки з кадастровими номерами: 1222987000:01:003:0031, 1222987000:01:003:0033, 1222987000:02:001:0046, 1222987000:02:001:0048, 1222987000:02:001:0047, 1222987000:02:001:0033, 1222987000:02:001:0045, 1222987000:01:002:0567, 1222987000:01:002:0566, 1222987000:01:003:0032, 1222987000:02:001:1745, 1222987000:02:001:1746, 1222987000:02:001:1747, 1222987000:02:001:1748, 1222987000:02:001:1749, 1222987000:02:001:0015, 1222987000:02:001:0012, 1222987000:02:001:1752 належать на праві власності/користування ОСОБА_1 .

30.06.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №2026149-24/04-07, яким визначено ОСОБА_1 мінімальне податкове зобов`язання щодо вищезазначених земельних ділянок в розмірі 53 599,41 грн.

Непогоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до пп.38-1.1.4 п.38-1.1 ст.38-1 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов`язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно п.38-1.2 ст.38-1 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов`язання не визначається для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.

Позивач по тексту позову зазначає, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту с. Шолохове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, яке приєдналось до територіальної громади Покровської міської ради Дніпропетровської області.

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, наданих позивачем, вбачається наступне місце розташування земельних ділянок позивача: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Шолоховська сільська рада та/або Дніпропетровська область, Нікопольський район, Покровська міська рада.

Суд звертає увагу, що однією із визначальних умов для невизначення мінімального податкового зобов`язання є факт знаходження земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, у межах населених пунктів.

Судом було досліджено інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, надану позивачем, та не встановлено наявності у вказаних документах інформації, що земельні ділянки позивача знаходяться безпосередньо в межах населеного пункту міста Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

З огляду на вищевикладене, враховуючи необхідність встановлення місцезнаходження земельних ділянок позивача, суд ухвалою від 17.06.2026 року витребував у ОСОБА_1 :

- належним чином завірені копії документів, з яких вбачається, що спірні земельні ділянки знаходяться безпосередньо в межах населеного пункту міста Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Однак позивач не надав до суду безпосередніх доказів, з яких вбачалося б, що спірні земельні ділянки знаходяться безпосередньо в межах населеного пункту міста Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Всі докази, на які посилається позивач, як на докази, які підтверджують місцезнаходження земельних ділянок позивача в межах населеного пункту міста Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області, стосуються інших земельних ділянок, а не спірних земельних ділянок.

Суд наголошує, що факт місцезнаходження іншої земельної ділянки в межах населеного пункту міста Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області не свідчить про те, що будь-яка інша земельна ділянка, в тому числі яка межує з вказаною, також знаходиться в межах вказаного населеного пункту.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, Покровська міська рада Дніпропетровської області повідомила суд, що відповідно до Генерального плану м. Покров Дніпропетровської області, затвердженого рішенням сесії Покровської міської ради Дніпропетровської області від 03.02.2017 №27 та Генерального плану с. Шолохове, затвердженого рішенням Шолоховської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 31.07.2015 №406-59/VI, спірні земельні ділянки розташовані на території Покровської міської територіальної громади Нікопольського району за межами м. Покров та села Шолохове.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що спірні земельні ділянки не відносяться до тих земельних ділянок для яких не визначається мінімальне податкове зобов`язання.

Таким чином доводи позивача, що спірні земельні ділянки не відносяться до тих земельних ділянок для яких не визначається мінімальне податкове зобов`язання є необґрунтованими та не свідчать про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський