Ухвала суду № 138402832, 22.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2026 рокуСправа №160/7003/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника відповідача про виправлення описки в рішенні суду та роз`яснення рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв`язку, щодо не здійснення перерахунку та зменшення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , не виплати компенсації втрати частини доходу, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір, поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з травня 2019 року та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з листопаду 2012 року по серпень 2016 року та з 01.08.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №160/7003/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в поновленні виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пенсії від 07.05.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративний суду від 04.12.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 в адміністративній справі № 160/7003/25 залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №160/7003/25 набрало законної сили 04.12.2025.

До суду від представника відповідача надійшла заява про виправлення описки та роз`яснення рішення суду, в якій останній просить суд:

- виправити описку у резолютивній рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 по справі № 160/7003/25 та вказати вірною дату заяви про поновлення пенсії- "07.05.2024";

- надати роз`яснення про спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 по справі № 160/7003/25 в частині проведення виплат, оскільки прізвище позивача у Заяві про виплату пенсії або грошової допомоги від 02.04.2024 "Рибінська" не відповідає дійсному- " ОСОБА_2 ", або роз`яснити порядок дій, які можуть бути вчинені відповідачем для забезпечення виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що описова та мотивувальна частини рішення суду містять посилання на заяву представника позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок та поновлення пенсії від 07.05.2024. В електронній пенсійній справі наявна заява про призначення/перерахунок пенсії від 07.05.2024. При цьому, в резолютивній частині рішення суду зазначено дату 07.05.2025. Отже, рішення суду містить описку, що підлягає виправленню у встановленому порядку. Одночасно просить суд звернути увагу на те, що документ для проведення виплат заява про виплату пенсії або грошової допомоги від 02.04.2024 (ощадбанк) - оформлений на особу ОСОБА_3 , а позивачем у справі є ОСОБА_4 . Повноваження з ідентифікації фізичних осіб за зазначених обставин в Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відсутні.

Перевіривши означену заяву, суд зазначає наступне.

Щодо виправлення описки в рішенні суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання щодо внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 26.11.2019 у справі №800/520/16 та Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.12.2020 у справі №804/5600/16, під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Описка у розумінні статті 253 КАС України це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Здійснивши системний аналіз доказів, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що під час складання тексту рішення суду, в абзаці 3 резолютивної частини рішення суду допущено описку в даті заяви представника позивача про поновлення пенсії, а саме: замість вірної « 07.05.2024» зазначено невірну « 07.05.2025».

За викладених обставин, суд вважає, що зазначена вище описка в рішенні суду у цій справі підлягає виправленню.

Щодо роз`яснення рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Досліджуючи наявність підстав для роз`яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз`ясненим може бути рішення чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому, заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому, вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) його зміст.

При роз`ясненні свого рішення, суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.10.2009 у справі № К-18670/07-с.

Виходячи з тлумачення положень статті 254 КАС України, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення та у викладенні рішення суду в більш ясній та зрозумілій формі.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Суд роз`яснює судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення.

При цьому, дослідивши зміст зазначеного вище судового рішення та матеріалів справи, суд вважає, що рішення суду є чітким, зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння порядку та способу його виконання.

Разом з тим, суд не вправі змінювати рішення по суті.

Суд зазначає, що резолютивна частина викладена у відповідності до висновків суду, чітко та не допускає неоднозначного трактування.

З урахуванням цього, суд доходить висновку, що рішення суду в даній адміністративній справі, яке набрало законної сили, є зрозумілим для виконання суб`єктом владних повноважень та не потребує додаткового роз`яснення. Відтак, із судового рішення у даній справі вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому, розширеному тлумаченню шляхом роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не підлягає.

Разом із тим, суд звертає увагу заявника на те, що резолютивна частина рішення суду у цій справі заяви від 02.04.2024 про проведення виплат не стосується. Натомість, у резолютивній частині рішення суду зазначається щодо заяви про поновлення пенсії позивачу від 07.05.2024. Питання того, чи стосується заява про проведення виплат від 02.04.2024, мало б бути порушене відповідачем при отриманні означеної заяви, а не під час виконання рішення суду у цій справі.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача в частині роз`яснення рішення суду.

Керуючись ст. ст. 241-246, 248, 253, 254, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача про виправлення описки в рішенні суду та роз`яснення рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Виправити технічну описку в абзаці 3 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №160/7003/25, а саме: вважати вірною дату заяви представника ОСОБА_1 про поновлення пенсії « 07.05.2024».

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька