Ухвала суду № 138402679, 22.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у зупиненні провадження

22 липня 2026 року Справа №160/16933/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача Похвалітого Анатолія Анатолійовича про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Похвалітого Анатолія Анатолійовича до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 17.06.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Похвалітого Анатолія Анатолійовича до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п.2 наказу ГУНП в Дніпропетровській області №97ст о/с від 04.06.2026 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №2 Кам`янського РУП ГУНП, на підставі якого застосовано до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 (0045211) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області №919 о/с від 08.06.2026 року По особовому складу, згідно якого звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) капітана поліції ОСОБА_1 (0045211), старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції, з 08.06.2026 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866 на користь ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.06.2026 року по дату поновлення на посаді;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;

- відповідно до вимог частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що оскаржувані рішення, дії та бездіяльність відповідача є протиправними, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює порядок проведення службових розслідувань та притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також такими, що порушують гарантовані позивачу права на захист, справедливий розгляд та належну правову процедуру. Зокрема, під час проведення службового розслідування та прийняття спірних наказів відповідачем не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення питання про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, ступінь вини позивача, характер та наслідки можливих порушень, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача та настанням негативних наслідків. Крім того, позивача було обмежено у реалізації права на захист, гарантованого Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зокрема щодо можливості повного ознайомлення з матеріалами службового розслідування та отримання їх копій, що істотно вплинуло на можливість належної підготовки заперечень і доказів у справі. Також відповідачем не надано належного та достатнього обґрунтування висновку про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, а також не доведено правомірність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції - без урахування принципу пропорційності, індивідуалізації відповідальності та необхідності застосування стягнень у порядку їх поступового посилення. У сукупності зазначені порушення свідчать про прийняття спірних рішень без дотримання вимог законності, обґрунтованості та належної правової процедури, що зумовлює необхідність судового захисту порушених прав позивача шляхом задоволення позовних вимог.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 22.06.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

30.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про зупинення провадження відмовлено.

10.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення зі служби в поліції, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що під час проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Дніпропетровській області, дисциплінарною комісією були встановлені, на його думку, численні порушення службової дисципліни, допущені позивачем під час проходження служби на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Відповідач послався на довідку УКР ГУНП від 12.05.2026 № 3/82-813 ДСК, матеріали службового розслідування та інші документи, зазначивши, що позивач допустив неналежний розгляд звернень громадян, зареєстрованих в журналі Єдиного обліку, а саме: ЄО № 1692 від 24.01.2026 щодо заяви ОСОБА_3 про викрадення ноутбука, ЄО № 1304 та № 1308 від 29.01.2026 щодо повідомлення про крадіжку майна з магазину «Чумацькі напівфабрикати», а також ЄО № 1992 від 12.02.2026 щодо заяви ОСОБА_4 про крадіжку майна з домоволодіння. На думку відповідача, під час розгляду зазначених матеріалів позивач не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, не організував належного опитування свідків, не вжив заходів щодо встановлення вартості викраденого майна, не здійснив відпрацювання можливих камер відеоспостереження та інших необхідних перевірочних заходів, у зв`язку з чим відповідні матеріали були безпідставно списані до справи. Крім цього, відповідач зазначив, що позивачем були допущені й інші порушення службової дисципліни, зокрема порушення порядку отримання та здачі табельної зброї під час несення служби 29-30.03.2026, неналежне планування службової діяльності, не направлення ініціативних рапортів до органу досудового розслідування, неналежне ведення контрольно-наглядових матеріалів та недотримання вимог посадової інструкції і нормативно-правових актів МВС України. Окрему увагу у відзиві відповідач приділив обставинам кримінального провадження №62025000000000749 від 23.07.2025 року, зазначивши, що 18.03.2026 року працівниками Дніпропетровського управління ДВБ НПУ та Дніпропетровської обласної прокуратури на підставі ухвали Центрального районного суду м. Дніпра від 16.03.2026 у справі № 203/1794/26 були проведені санкціоновані обшуки за місцем проживання позивача, у службових приміщеннях ВП №2 Кам`янського РУП, а також у належному позивачу автомобілі «Mazda CX-30», державний номер НОМЕР_2 . За твердженням відповідача, 18.03.2026 року позивача було затримано в порядку статті 208 КПК України, а 19.03.2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України. Також відповідач зазначив, що ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 07.04.2026 року у справі № 203/1794/26 позивача було відсторонено від займаної посади, а кримінальне провадження на момент подання відзиву перебуває на розгляді суду. Відповідач також навів посилання на положення Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про звернення громадян», наказів МВС України №70 від 01.02.2016 року, №575 від 07.07.2017 року, №930 від 15.11.2017 року, а також на численні постанови Верховного Суду, обґрунтовуючи правомірність висновків дисциплінарної комісії та законність застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Крім того, відповідач зазначив, що до відзиву долучено копії матеріалів службового розслідування загальним обсягом 376 аркушів, частина яких має гриф «Для службового користування», у зв`язку з чим зазначені матеріали були подані безпосередньо до суду в одному примірнику без направлення їх копій позивачу з посиланням на частину дев`яту статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі викладеного Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області просило суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі, вважаючи застосоване дисциплінарне стягнення законним, обґрунтованим та пропорційним, а заявлені вимоги про поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - безпідставними.

16.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло сформоване 01.07.2026 року через систему «Електронний суд» клопотання представника позивача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №160/16933/26 на підставі п.5 ч.1 ст.236 КАС України, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України.

Аргументи зазначеного клопотання зводяться до того, що ОСОБА_1 з 11.06.2026 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період у військовій частині НОМЕР_3 , яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 №5895 від 15.07.2026 року. Представник позивача зазначає, що ухвалою суду від 07.07.2026 року у задоволенні попереднього клопотання про зупинення провадження було відмовлено у зв`язку з ненаданням належних доказів щодо переведення військової частини на воєнний стан та виконання нею бойових завдань. Після постановлення зазначеної ухвали позивачем отримано нову довідку військової частини, яка підтверджує зазначені обставини, у зв`язку з чим, на думку представника позивача, наявні передбачені пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України підстави для обов`язкового зупинення провадження у справі до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України.

Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання представника позивача та додані до нього документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої особи у складі відповідного військового формування.

Зазначена норма процесуального закону спрямована на забезпечення реалізації права особи на судовий захист у випадках, коли виконання нею військового обов`язку об`єктивно перешкоджає можливості особисто брати участь у судовому процесі та реалізовувати надані законом процесуальні права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 звернула увагу, що положення пункту 5 частини першої статті 236 КАС України є аналогічними за змістом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та підлягають однаковому застосуванню. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час вирішення питання про зупинення провадження суд повинен враховувати не лише факт перебування сторони на військовій службі, а й конкретні обставини справи, мету зазначеної процесуальної гарантії та необхідність забезпечення права особи на справедливий судовий розгляд.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 року вже було розглянуто аналогічне клопотання представника позивача про зупинення провадження у даній справі, у задоволенні якого відмовлено.

Підставою для повторного звернення представник позивача зазначає отримання довідки військової частини НОМЕР_3 №5895 від 15.07.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_3 з 11.06.2026 року, а військова частина переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

Разом із тим, на думку суду, сам по собі факт проходження позивачем військової служби та виконання військовою частиною бойових завдань не може автоматично свідчити про наявність безумовних підстав для зупинення провадження у кожній судовій справі.

Суд враховує, що позивач звернувся до суду не особисто, а через свого представника - адвоката Похвалітого Анатолія Анатолійовича, який діє на підставі належним чином оформлених повноважень та здійснює представництво його інтересів у даній справі.

Відповідно до статей 55, 57 та 60 Кодексу адміністративного судочинства України представник користується усіма процесуальними правами та виконує процесуальні обов`язки особи, інтереси якої він представляє, якщо інше не передбачено законом або довіреністю.

Матеріали справи свідчать, що саме представником позивача подано позовну заяву, заяву про усунення недоліків, клопотання про зупинення провадження та інші процесуальні документи, що свідчить про належне здійснення представництва інтересів позивача у суді.

При цьому представником позивача не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про неможливість подальшого здійснення ним представництва або про необхідність особистої участі позивача у розгляді справи. Також не надано доказів того, що проходження військової служби фактично позбавляє позивача можливості підтримувати зв`язок із представником, надавати пояснення, погоджувати правову позицію чи реалізовувати свої процесуальні права через адвоката.

Суд також бере до уваги, що дана адміністративна справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а тому особиста участь позивача у судових засіданнях не передбачена процесуальним порядком її розгляду.

Крім того, предметом спору є перевірка правомірності прийнятих відповідачем індивідуальних актів та оцінка вже існуючих письмових доказів, що не потребує обов`язкового особистого надання пояснень позивачем.

Суд враховує і правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12.11.2025 року у справі №754/947/22, відповідно до якого, якщо військовослужбовець висловлює власну волю щодо продовження розгляду справи особисто або через представника, суд повинен врахувати таке волевиявлення.

Водночас наведена правова позиція не виключає обов`язку суду у кожній конкретній справі оцінити, чи дійсно існують обставини, які об`єктивно унеможливлюють подальший розгляд справи, та чи відповідає зупинення провадження завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України, а саме своєчасному, ефективному та справедливому вирішенню спорів у сфері публічно-правових відносин.

У даному випадку суд не встановив існування обставин, які б свідчили про неможливість подальшого розгляду справи за участю належним чином уповноваженого представника позивача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що надані представником позивача докази підтверджують факт проходження позивачем військової служби, однак не доводять існування процесуальних перешкод для подальшого розгляду справи в умовах здійснення представництва його інтересів адвокатом. За таких обставин підстави для застосування пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, у зв`язку з чим клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236, 241-243, 248, 256, 294 суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача Похвалітого Анатолія Анатолійовича про зупинення провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Прудник