Ухвала суду № 138402525, 22.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 липня 2026 року Справа № 160/19499/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Царікової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі клопотання позивача про витребування доказів, про допуск представника позивача, про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 160/19499/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19499/26 за позовною заявою позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

До матеріалів адміністративного позову позивачем додано клопотання про витребування додаткових доказів, а саме: копії електронного розрахунку пенсії, аркуші помісячного розрахунку заробітку та стажу позивача, повний електронний лог- файл дій користувачів щодо опрацювання заяви.

За змістом частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина 2 статті 79 КАС України).

Водночас особливості витребування доказів наведені у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Так, судом встановлено що, всупереч вимогам ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів позивач не зазначив обставин, які можуть підтвердити докази, про витребування яких він клопоче, або аргументи, які вони можуть спростувати. Окрім того, позивачем не зазначено, яких заходів він вжив для того, щоб самостійно отримати у відповідача відповідні докази, як і не обґрунтовано того, що в нього така можливість відсутня чи відповідач йому відмовив у наданні запитуваних у нього доказів, що є обов`язковою передумовою для можливості подання відповідного клопотання про витребування доказів.

Суд відзначає, що позивачем залучені до матеріалів справи докази, які підлягають оцінці судом під час розгляду справи та є достатніми для повного та об`єктивного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

Позивач подав до суду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, ч.1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що повноваження адміністративного суду накладати на суб`єкта владних повноважень зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов`язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Суд зауважує, що на даний час ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №160/19499/26 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Враховуючи викладене, вимоги щодо встановлення судового контролю за викоанням рішення у справі №160/19499/26 на час розгляду справи до ухвалення рішення є передчасними.

Стосовно клопотання про допуск представника позивача, а саме: сина позивача ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Верховний Суд, зокрема у постанові від 13.02.2020 у справі №1.380.2019.001004, в ухвалах від 09.10.2020 у справі №824/3180/14-а, від 16.09.2020 у справі №824/877/19-а, від 17.08.2020 у справі №300/1294/19, від 20.01.2020 у справі №440/607/19 зробив такий висновок: звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Згідно п.п. 1, 2 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

З урахуванням наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження НОМЕР_1 , суд дійшов висновку про задоволення клопотання про допуск представника ОСОБА_2 до участі у справі як представника позивача.

Керуючись ст.ст. 59, 80, 94, 248, 256, 295, 382 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Допустити до участі у справі № 160/19499/26 ОСОБА_2 як представника позивача.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 КАС України.

Суддя О.В. Царікова