Рішення № 138402370, 15.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокуСправа №160/11122/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІКОМП» про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІКОМП», в якій позивач просить суд:

- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІКОМП» (код ЄДРПОУ 41526438) .

В обґрунтування позовних вимог зазначено про наявність у відповідача податкового боргу та відсутність у останнього достатніх коштів для погашення боргу, у зв`язку з цим позивач, посилаючись на положення ст.95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку. У зв`язку з чим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 29.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.

04.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зазначену ухвалу від 04.05.2026 року було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення (поштове відправлення за номер R067163572351). Однак до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

03.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває товариство з обмеженою відповідальністю «АЙТІКОМП».

В інтегрованих картках ТОВ «АЙТІКОМП» станом на теперішній час обліковується податковий борг на загальну суму 39 376,90 грн по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600), по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які с власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КБК 18010400).

Відповідно до ст. 59 ПКУ та 89 ПКУ відповідно, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ «АЙТІКОМП» податкову вимогу від 16.09.2019 року №314023-55 на суму 4452,77 грн., яка направлена за юридичною адресою підприємства.

Враховуючи вимоги статті 89 ПКУ податковим керуючим проведено опис майна ТОВ «АЙТІКОМП»» в податкову заставу та складено акт опису майна №206 від 29.07.2021 року, актом опису майна від 29.07.2021 року №206 в податкову заставу описано об`єкт нерухомості, а саме: 1/2 житлової нерухомості автомобільного навчально-курсового комбінату площею 878,8 кв.м., розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця Заводська, буд.7.

Право податкової застави зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.07.2021 року, номер запису про обтяження: 43228903.

Керуючись ст.95 ПКУ податковим органом вжито ряд наступних заходів по зверненню стягнення податкового боргу з ТОВ «АЙТІКОМП».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року року в адміністративній справі №160/29326/25, задоволено позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу в сумі з ТОВ «АЙТІКОМП» у розмірі 39 291, 80 грн.

Керуючись пунктом 95.5 ст.95 ПКУ у 2022 році винесено рішення про стягнення коштів з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу від 18.02.2022 року №16733/6/04-36-13-07-11, які направлені ТОВ «АЙТІКОМП» на податкову адресу.

У ТОВ «АЙТІКОМП» наявні відкриті розрахункові рахунки.

Протягом 2023-2025 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області виставлено платіжні інструкції (інкасові доручення), які повертаються без виконання, через відсутність коштів на рахунках. Тобто, дані заходи не призвели до погашення податкової заборгованості.

На виконання зазначених рішень контролюючим органом направлялись платіжні інструкції до банків, обслуговуючих платника ТОВ «АЙТІКОМП», однак вони повертались з відміткою - про невиконання у зв?язку з відсутністю грошових коштів.

Відтак, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з положеннями пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Отже, статтею 95 ПК України визначені обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, а саме:

- наявність у платника податку боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Вказаний висновок міститься в пункті 15 постанови Верховного Суду 28.01.2020 у справі №520/3516/19.

До того ж, аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.03.2018 у справі №818/909/16, від 24.01.2019 у справі №П/811/203/16, в яких також зазначено, що лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми майна платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках ТОВ «АЙТІКОМП» станом на теперішній час обліковується податковий борг на загальну суму 39 376,90 грн по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600), по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які с власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КБК 18010400).

Відповідно до ст. 59 ПКУ та 89 ПКУ відповідно, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ «АЙТІКОМП» податкову вимогу від 16.09.2019 року №314023-55 на суму 4452,77 грн., яка направлена за юридичною адресою підприємства.

Враховуючи вимоги статті 89 ПКУ податковим керуючим проведено опис майна ТОВ «АЙТІКОМП»» в податкову заставу та складено акт опису майна №206 від 29.07.2021 року, актом опису майна від 29.07.2021 року №206 в податкову заставу описано об`єкт нерухомості, а саме: 1/2 житлової нерухомості автомобільного навчально-курсового комбінату площею 878,8 кв.м., розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця Заводська, буд.7.

Право податкової застави зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.07.2021 року, номер запису про обтяження: 43228903.

Керуючись ст.95 ПКУ податковим органом вжито ряд наступних заходів по зверненню стягнення податкового боргу з ТОВ «АЙТІКОМП».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року року в адміністративній справі №160/29326/25, задоволено позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу в сумі з ТОВ «АЙТІКОМП» у розмірі 39 291, 80 грн.

Керуючись пунктом 95.5 ст.95 ПКУ у 2022 році винесено рішення про стягнення коштів з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу від 18.02.2022 року №16733/6/04-36-13-07-11, які направлені ТОВ «АЙТІКОМП» на податкову адресу.

У ТОВ «АЙТІКОМП» наявні відкриті розрахункові рахунки.

Протягом 2023-2025 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області виставлено платіжні інструкції (інкасові доручення), які повертаються без виконання, через відсутність коштів на рахунках. Тобто, дані заходи не призвели до погашення податкової заборгованості.

На виконання зазначених рішень контролюючим органом направлялись платіжні інструкції до банків, обслуговуючих платника ТОВ «АЙТІКОМП», однак вони повертались з відміткою - про невиконання у зв?язку з відсутністю грошових коштів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Тобто, позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву та доказів сплати, з огляду на наявність боргу, суд доходить висновку, що позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІКОМП» про надання дозволу на погашення податкового боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів сплати податкового боргу суду не надано. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і належать до задоволення.

Оскільки у відповідності до приписів п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач, як орган що реалізує державну податкову політику в частині стягнення сум податкового боргу звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІКОМП» про надання дозволу на погашення податкового боргу задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІКОМП» (код ЄДРПОУ 41526438) .

Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник