Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
м. Вінниця
22 липня 2026 р. Справа № 120/5134/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням від 31.10.2024 року адміністративний позов задоволено та, окрім іншого, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 3867 гривень 47 копійок за період з 01.03.2018 по 18.05.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
08.06.2026 року до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Так, заявник вказує на те, що рішення суду у справі №120/5134/24, яке набрало законної сили, відповідачем виконане не в повному обсязі, чим порушується право позивача на судовий захист.
Ухвалою від 15.06.2026 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі №120/5434/24 призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви, а також усіх доказів які підтверджують виконання боржником рішення суду від 31.10.2024 року у справі № 120/5134/24.
22.06.2026 року представником Військової частини НОМЕР_1 подано письмові пояснення в яких вказано, що виконання рішення суду від 31.10.2024 року військовою частиною 24.04.2025 року нараховано ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.05.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у сумі 85084,34 грн. Вказані кошти Державною казначейською службою 17.04.2026 року перераховано на картковий рахунок позивача.
На переконання представника відповідача рішення суду від 31.10.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 виконано в повному обсязі у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
24.06.2026 року позивач подав заперечення. У поданих запереченнях позивач вказує, що відповідачем рішення суду від 31.10.2024 року виконано не в повному обсязі.
Заявник вказує, що рішенням суду від 31.10.2024 року зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.05.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, втім відповідачем під час здійснення нарахування спірних виплат нараховано індексацію за період з березня 2018 року по грудень 2019 року.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Як унормовано частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (частина 3 статті 382 КАС України).
Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зауважив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
В іншому рішенні у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Як слідує з матеріалів справи, судом у рішенні від 31.10.2024 року визначено право позивача на отримання за період з 01.03.2018 року по 18.05.2022 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Разом із тим на виконання вищевказаного рішення суду відповідачем нараховано щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 3867 гривень 47 копійок за період з березня 2018 року по грудень 2019 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Втім з січня 2020 року відсутні відомості про нарахування спірних виплат.
Вказане підтверджується долученою до матеріалів справи інформаційною довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2025 року № 235.
Оскільки судом у рішенні суду визнано право позивача на отримання за період з 01.03.2018 року по 18.05.2022 року, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, однак Військовою частиною НОМЕР_1 не проведено нарахування спірної виплати за увесь вказаний період індексацію у належному розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).
За приписами частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З огляду на невиконання відповідачем судового рішення у повному обсязі, що набрало законної сили, суд дійшов висновку встановити строк для подання Військовою частиною НОМЕР_1 звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року, яким відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 3867 гривень 47 копійок за період з 01.03.2018 по 18.05.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Згідно з частиною 6 статті 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Керуючись статтями 14, 248, 370, 381-1, 382, 382-1 КАС України,
УХВАЛИВ :
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до 22.08.2026 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року, яким відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 3867 гривень 47 копійок за період з 01.03.2018 по 18.05.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Ухвала суду першої інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Судове рішення № 138402181, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/5134/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: