Ухвала суду № 138402123, 22.07.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/838/26

Провадження № 2/515/1435/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

за участю представника позивача Брускова В.Я. (у режимі відеоконференції),

представника відповідача ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в особі представника Брускова Віктора Ярославовича до ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Ульянов Ігор Миколайович, про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2026 року до суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (далі ПрАТ «СК «АРКС») до ОСОБА_2 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, ціною позову 528 032,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 червня 2024 року о 15:40:10 на автодорозі М-15 Одеса-Рені (на м. Бухарест), 42 км+200 м, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: 1) марки «MERCEDES-BENZ VITO 111 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 ; 2) марки «SCANIA P114», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «ВODEX KIS 3B», державний номерний знак НОМЕР_3 ; 3) марки «SKODA OCTAVIA» державний номерний знак НОМЕР_4 ; 4) марки «MERCEDES-BENZ GLS 350» державний номерний знак НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_3 .

Згідно з постановою Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року у справі № 496/4575/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.

На день дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLS 350», державний номерний знак НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_3 , була застрахована АТ «СК «АРКС» згідно з Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 15838Га/05АВ від 05 лютого 2024 року.

Власник пошкодженого автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLS 350», державний номерний знак НОМЕР_5 , ОСОБА_3 звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу. Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого транспортного засобу визнано страховим випадком та 29 липня 2024 року страховою компанією потерпілому виплачено страхове відшкодування у сумі 686 532,00 грн.

На день ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO 111 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР219347999, відповідно до якого передбачено ліміт за шкоду майну 160 000,00 грн та встановлено франшизу у сумі 1 500,00 грн.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі заяви 13 вересня 2024 року здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 158 500,00 грн. Невідшкодована частина збитку становить 528 032,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, відповідно до ст. 993, 1194 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача, різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у сумі 528 032,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 7 920,48 грн.

Відповідно до ухвали суду від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та розпочато підготовче провадження.

18 червня 2026 року стороною відповідача подано відзив на позовну заяву разом із клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи, виконання якої просили доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю марки «MERCEDES-BENZ GLS 350», державний номерний знак НОМЕР_5 , та інших питань, що стосуються розгляду справи, та на вирішення експерта поставити такі питання: чи потрібно було відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень при таких пошкодженнях, які були завдані автомобілю Mercedes GLS 350, державний номерний знак НОМЕР_6 , під час ДТП, що відбулось 22 червня 2024 року замінювати ліві передні двері на нові; чи дійсно були замінені ліві передні двері на інші нові на автомобілі Mercedes GLS 350 державний номерний знак НОМЕР_6 ; чи є новими замінені ліві передні двері на автомобілі Mercedes GLS 350 державний номерний знак НОМЕР_6 ; чи є сліди відновлювального ремонту на лівій передній двері автомобіля Мercedes GLS 350 державний номерний знак НОМЕР_6 ; які види робіт та запчастин необхідні для відновлення автомобілю Mercedes GLS 350 державний номерний знак НОМЕР_6 до стану, що передував ДТП, що відбулось 22 червня 2024 року та яка вартість таких робіт, з зобов`язанням надати автомобіль Mercedes GLS 350 державний номерний знак НОМЕР_6 на огляд експерту Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Вх. № 4459/26-Вх 18.06.2026).

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи та просив про його задоволення. Крім того, заявив усне клопотання про витребування у ОСОБА_4 , який проводив огляд транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ GLS 350», державний номерний знак НОМЕР_5 , відомостей щодо калькуляції, яку він складав після огляду вказаного автомобіля.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаних клопотань, оскільки стороною відповідача не надано доказів належності та місцезнаходження автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLS 350» державний номерний знак НОМЕР_5 на теперішній час, а також доказів неможливості самостійного отримання матеріалів від ОСОБА_4 .

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши клопотання сторони відповідача про призначення експертизи та витребування доказів, суд дійшов до такого.

За змістом ч.ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.5,7 ст.81 ЦПК докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинні бути зазначені вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

Заявляючи клопотання про витребування доказів у ОСОБА_4 , стороною відповідача не надано доказів вжиття заходів самостійного їх отримання та не наведено причин неможливості такого. Матеріали справи не містять доказів, які б стверджували, що відповідач звертався до ОСОБА_4 з запитом про надання матеріалів і таке було отримано останнім та дійсно було відмовлено або не надано таких доказів.

За такого, клопотання сторони відповідача про витребування доказів є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Щодо клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, суд зазначає таке.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.

Частиною 1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Призначення судом експертизи відповідно до Параграфу 1 Глави 5 Розділу І ЦПК України є одним з способів забезпечення доказів, яким є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до норм ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи.

Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Так, з пояснень представника відповідача у підготовчому засіданні судом встановлено, що на теперішній час стороні відповідача достовірно невідомо кому належить автомобіль марки «MERCEDES-BENZ GLS 350» державний номерний знак НОМЕР_5 та його місцезнаходження. Доказів неможливості самостійного отримання вказаної інформації стороною відповідача не надано.

Враховуючи, що у суду відсутні докази на підтвердження існування об`єкту експертизи на теперішній час, суд вважає, що клопотання є передчасним та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 76, 77, 81, 84, 103-105, 197, 252, 253, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань сторони відповідача про витребування доказів та призначення судової автотоварознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 22.07.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк