Ухвала суду № 138402038, 21.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3425/26

Провадження № 2-а/522/218/26

УХВАЛА

21 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Засідання по справі призначено на 21 липня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року з`явився представник ГУ ДМС в Одеській області. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У судовому засіданні, призначеному на 21 липня 2026 року заслухано думку представника ГУ ДМС в Одеській області щодо можливості здійснити розгляд справи за відсутності позивача. Представник ГУ ДМС в Одеській області наголосив на неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 на отримання електронної кореспонденції, у якій він просив не надсилати повістки та копії рішень у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку, натомість, надсилати судові виклики та повідомлення в електронній формі на зазначені номери зв`язку, в тому числі, на номер телефону та електронну адресу.

Повістка на 04 травня 2026 року доставлена позивачу у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток.

04 травня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у якій заявник просив відкласти розгляд справи у зв`язку із різким погіршенням самопочуття. Заявник вказав, що докази поважності будуть подані у наступне судове засідання.

У судове засідання, призначене на 04 травня 2026 року з`явився представник ГУ ДМС в Одеській області. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року зобов`язано ОСОБА_1 надати у наступне судове засідання докази, що підтверджують поважність причин неявки у судове засідання. Визнано явку позивача у наступне судове засідання обов`язковою. Відкладено розгляд справи на 11 червня 2026 року.

При цьому, ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засіданні, призначене на 04 травня 2026 року.

В подальшому, повістка на 02 липня 2026 року доставлена позивачу у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток.

01 липня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у якій заявник просив відкласти розгляд справи у зв`язку із перебуванням на лікуванні. Заявник вказав, що докази поважності будуть подані у наступне судове засідання. У заяві заявник також просив повідомити його про дату, час та місце судового розгляду на електронну адресу, з якої було направлено заяву.

У судове засідання, призначене на 02 липня 2026 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року зобов`язано ОСОБА_1 надати у наступне судове засідання докази, що підтверджують поважність причин неявки у судове засідання. Вдруге визнано явку позивача у наступне судове засідання обов`язковою. Відкладено розгляд справи на 21 липня 2026 року.

Копія вказаної ухвали була доставлена на електронну адресу ОСОБА_1 , що зазначена в заяві від 01.07.2026.

Також, копія ухвали була доставлена на електронну адресу ОСОБА_1 , що зазначена в заяві на отримання електронної кореспонденції.

Згідно п.3 ч.4 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані, зокрема, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

У постанові ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників судового процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Як вже було встановлено, суд неодноразово належним чином повідомляв позивача про дату, час та місце судового розгляду та про те, що явку позивача визнано обов`язковою у судове засідання.

В той же час, позивач нехтуючи одним із основних принципів судочинства, на думку суду діяли недобросовісно, порушуючи п.3 ч.4 ст.44 КАС України, зокрема, не з`являлися у судове засідання ігноруючи той факт, що явку позивача визнано в судове засідання обов`язковою, та будучи при цьому належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, позивач жодного разу не надав доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки.

Ухвали суду, якими ОСОБА_1 зобов`язано надати докази поважності причин неявки у судове засідання не були виконані позивачем.

Зазначене вище свідчить про пасивну поведінку учасника справи, його небажання брати участь у всіх етапах розгляду справи, а його дії вказують на те, що він не добросовісно реалізує свої права та обов`язки передбачені КАСУкраїни, та такі дії спрямовані виключно на затягування судового процесу.

У постанові ВС від 09.01.2023 у справі № 752/9590/16-ц вказано, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2025 року у справі №320/16203/23 дійшов висновку, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Як вже було зазначено, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, а також про те, що його явку визнано у наступне судове засідання обов`язковою.

Позивачем не подавалося до суду заяв про розгляд справи за його відсутності.

Позивачем не подавалося до суду заяв або клопотань, в яких би було обґрунтовано поважність причин неявки у судове засідання, а тому, підстави вважати, що учасники справи не з`явилися у судове засідання з поважних причин відсутні.

У ч.2 ст.288 КАС України, адміністративні справи щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України, розглядаються судом за обов`язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

Тобто, участь позивача під час розгляду даної категорії справи є обов`язковою, а тому, неявка ОСОБА_1 у судове засідання унеможливлює розгляд справи по суті в цілому.

Згідно ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Тому, враховуючи те, що позивач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, був обізнаний про те, що суд визнав явку позивача обов`язковою, а заяв або клопотань про розгляд справи без участі або заяв і клопотань, в яких було б обґрунтовано поважність причин неявки у судове засідання не подавав, беручи той факт, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи та унеможливлює ухвалення рішення, оскільки, розгляд даної категорії справи повинен здійснюватися за обов`язкової участі учасників справи, суд, враховуючи пасивну поведінку позивача та незацікавленість у розгляді справи доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.5 ст.205 КАС України.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 44, 205 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що він може добросовісно реалізувати своє право на доступ до судового захисту шляхом повторного звернення із позовною заявою, яка буде оформлена відповідно до вимог КАС України, дотримуючись при цьому принципу добросовісності у адміністративному судочинстві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в межах строку, встановленого КАС України.

Текст ухвали складено та підписано 21 липня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.

21.07.26