Ухвала суду № 138400725, 22.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/50156/25

Провадження № 1-кп/761/2392/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000474 від 09.04.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Чернігів, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Шевченківським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000474 від 09.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України.

Судом на обговорення поставлено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , яке мотивовано тим, що остання обвинувачується у вчиненні замаху на особливе тяжке кримінального правопорушення, ризики, які враховувались раніше судом, а саме ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та ризик вчинення нового кримінального правопорушення, не змінилися та не зменшились, менш суворіший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої та запобігти існуючим ризикам.

У судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримала з мотивів наведеним у ньому та просила задовольнити.

Захисник щодо задоволення клопотання заперечував, просив змінити запобіжний захід на більш м`який, звернув увагу на непомірність визначеної застави та неможливість її внесення, суб`єктивна сторона інкримінованого кримінального правопорушення не знаходить свого підтвердження за результатами судового розгляду, ризики неправомірної процесуальної поведінки прокурором недоведені та перелічені формально.

Обвинувачена підтримала доводи захисника, вказала, на відсутність у її діях суб`єктивної сторони інкримінованого їй кримінального правопорушення, а також на те, що ризики не доведені, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави.

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали наявні у розпорядженні суду, дійшов наступних висновків.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

До обвинуваченої ОСОБА_4 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався після направлення обвинувального акту до суду.

В ході вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу та подовження строку його дії слідчим суддею під час здійснення досудового розслідування перевірялося питання щодо наявності достатніх даних, які поза розумним сумнівом свідчили про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Наразі ОСОБА_4 набула вже статусу обвинуваченої та обґрунтованість висунутого обвинувачення, а також питання правильності кваліфікації її дій, перевірятиметься судом в ході судового розгляду.

Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, частина вже досліджених судом докази свідчить про їх вагомість.

При цьому, виходячи зі змісту поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також, судом при вирішенні питання доцільності продовження строку дії раніше застосованих заходів забезпечення, враховуються наступні дані щодо особи обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, має постійне місце проживання, офіційно непрацевлаштована, незаміжня, неповнолітніх дітей не має, тобто сталих соціальних зв`язків не має.

На момент вирішення питання про продовження обвинуваченій строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини, які враховувалися судом раніше не змінилися, ризики не зменшились та продовжують існувати.

Так, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії заходів забезпечення, судом, враховувались існування ризиків можливої неправомірної поведінки ОСОБА_4 передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості та характер висунутого обвинувачення, суспільна небезпека інкримінованих дій, фактичні обставини за яких інкримінується вчинення кримінального правопорушення, усвідомлення обвинуваченою, що в разі доведення винуватості їй може бути призначене покарання у виді до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, що переконливо дає підстави для висновків про реальне існування ризиків переховування обвинуваченої від суду, продовження вчинення кримінальних правопорушення, незаконного впливу на свідків, оскільки на даний час свідки ще не допитані.

Характеризуючі дані обвинуваченої у своїй сукупності, не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки, що враховані судом.

Крім того, суд, зважаючи на наявні ризики, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес у даному випадку, переважає інтереси конкретної особи, а саме обвинуваченої ОСОБА_4 на особисту свободу, та про відсутність, у зв`язку з цим, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У даному випадку, застосований раніше захід забезпечення у вигляді тримання під вартою є виправданими, як захід процесуального примусу, з огляду на фактичні обставини за яких ОСОБА_4 інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення.

У зв`язку із наведеним у сукупності, суд вважає, що на даний час, менш суворіший запобіжний захід не здатен буде забезпечити ненастання існуючих ризиків.

А тому, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовільнити.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які не пов`язані із застосуванням насильства, загибеллю людей, до неї не застосовувався запобіжний захід у вигляді застави, необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи, що у попередніх рішеннях суду визначався альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів станом на 2025 рік, разом із тим, дана застави з листопада 2025 року по цей день внесена не була, суд доходить висновку, що твердження сторони захисту про непомірність визначеної застави для обвинуваченої та її сім`ї заслуговують на увагу. У зв`язку із чим, суд вважає за можливе зменшити раніше визначений розмір застави до 120 прожиткових мінімумів доходів громадян станом на 2026 рік.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити до 60 днів.

Керуючись ст.ст. 350, 176-177, 183, 199, 372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Кдлпотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 19 вересня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 399 360 (триста дев`яносто девять тисяч триста шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089; Призначення платежу: застава за …. згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від ….. по справі №….., провадження №….., внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачена або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 у разі внесення застави, такі додаткові обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

- не відлучатися за межі м.Києва без дозволу суду;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі установи, де підозрюваний утримується під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа установи, де обвинуваченаутримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про її звільнення з-під варти і повідомити усно та письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та суд.

У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів, з моменту її проголошення, а особою, що утримується під вартою з моменту отримання її копії.

Суддя