Вирок № 138399412, 22.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа №490/2588/26

Провадження №1-кп/490/945/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2025року за №12025152020001387 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, уродженця с. Кринички Миколаївського району Миколаївської області, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів - ОСОБА_4 ; обвинуваченого - ОСОБА_3 ; захисника - ОСОБА_5 ; потерпілого - ОСОБА_6 , представника потерпілої особи - адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 20.11.2025 близько 13:11 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Opel Kadett», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у світлий час доби, при тумані, видимості в 200 - 400 метрів, рухався в лівій смузі для руху по вологій чистій, без пошкоджень, асфальтованій проїжджій частині вулиці Одеське шосе в м. Миколаєві від вулиці Поштової в напрямку Веселинівського провулку.

В цей час по регульованому пішохідному переходу, який позначений дорожньою розміткою 1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху та дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 розділу 33 Правил дорожнього руху, на забороняючий червоний сигнал світлофору в районі перехрестя вулиці Одеське шосе та вулиці Очаківська, в межах пішохідного переходу справа наліво по ходу руху транспортного засобу перетинав проїзну частину вулиці Одеське шосе пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водій ОСОБА_3 , рухаючись у вказаному напрямку зі швидкістю біля 50 км/год, при наближенні до вищевказаного пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху, а саме: будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, усвідомлюючи, що його дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при появі пішохода ОСОБА_9 на регульованому пішохідному переході, якого останній об?єктивно спроможний був виявити, не зменшив швидкість аж до повної зупинки, щоб дати йому дорогу, а продовжив рух прямо та, виїхавши на пішохідний перехід, допустив на нього наїзд.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, численних переломів кісток скелету (ребер по декільком анатомічним лініям, грудини, уламкового перелому лівої лопатки зі зміщенням, перелому лівих поперечних відростків Th1,L2, перелому осистих відростків Th5- Th9, з пошкодженням та забоєм внутрішніх органів (головного мозку, легень, обох нирок, селезінки, повного відриву лівої пахової артерії)), та послідуючою внутрішньоплевральною кровотечою, від яких помер в лікарні 01.12.2025 року.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_10 вимог п.п.1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв?язку з наслідками, що настали.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого, Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, Висновками експерта судово інженерно-транспортних експертиз, Висновком експерта про причину смерті загиблого, відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, дослідженням характеризуючих ОСОБА_3 матеріалів, витрат на експертизу та речових доказів.

Допитаний в судовому засіданні 30.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю в обсязі висунутого обвинувачення, суду пояснив, що 20.11.2025 року близько 13:00 год. він рухався з м. Миколаєва, виїжджав з Варварівського мосту зі швидкістю 50 км/год в крайній лівій смузі на зелений сигнал світлофора. Приблизно за 15 метрів побачив, що на забороняючий сигнал світлофора для пішоходів здійснює перехід проїзної частини людина. Після побаченого здійснив екстрене гальмування, машину почало заносити, оскільки був дощ та туман, та внаслідок цього він збив вищевказаного пішохода правою частиною свого автомобіля. Після цього він вийшов з машини, підійшов до пішохода та одразу зателефонував на гарячу лінію і викликав швидку та поліцію. Приїхала швидка, забрала пішохода, а він залишився зі слідчим для оформлення дорожньо-транспортної пригоди, після закінчення якого він поїхав до лікарні. Залишив свій номер телефону черговому лікарю, для того, щоб працівники лікарні змогли повідомити про те, що небідно для лікування потерпілого. На ранок, коли знов поїхав до лікарні, дізнався прізвище потерпілого, та зателефонував його сину, оскільки був раніше знайомий з останнім. Окрім іншого, повідомив суду, що приходив до лікарні щодня. В один день прийшовши до лікарні, співробітники повідомили, що для лікування ОСОБА_8 необхідно 10 донорів та він поїхав до станції переливання крові та забезпечив відповідну кількість донорів. В подальшому ще один раз він їздив туди для забезпечення донорами ОСОБА_8 . Одного дня він зранку зателефонував сину ОСОБА_8 , але останній не брав слухавку, після він поїхав до лікарні і там йому повідомили, що ОСОБА_8 помер. В скоєному щиро кається, повідомив, що не хотів, що б так сталося, а бажав, щоб все було по іншому. Також повідомив суду, що надав потерпілому у даному кримінальному провадженні 75000 гривень /а.с.158/ в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на поховання батька, а також 50000 гривень /а.с.159/ на встановлення пам`ятника. Щодо відшкодування моральної шкоди повідомив, що дане питання вони узгодили з потерпілим та в подальшому бажає відшкодувати її останньому.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні 30.04.2026 року пояснив суду, що його батько, ОСОБА_8 , допомагав йому з сином. Приблизно о 13:00 год. він повертався додому з роботи, а потім приходив до них. 25.11.2025 року він повинен був, як завжди прийти об 13:00 год. до них, але не прийшов. В 16:00 год. був відсутній зв`язок з батьком і тоді він почав дзвонити в усі інстанції. Зателефонував в МЛШД м.Миколаєва і там повідомили, що батько перебуває в реанімації, поїхавши туди вийшли співробітники лікарні та повідомили, що було ДТП. Пояснив суду, що обвинувачений ОСОБА_3 допомагав з донорством крові для батька, постійно перебував в лікарні, тримав все на контролі. Вони разом намагалися зробити все, що батько одужав. Зауважив, що обвинувачений намагався змінити ситуацію, що трапилась з батьком, робив що міг. Крім того, повідомив, що обвинувачений компенсував йому витрати на поховання в розмірі 75000 гривень та встановлення пам`ятника на суму 50000 гривень. Також пояснив, що він з обвинуваченим прийшли згоди, що відшкодування моральної шкоди буде здійснена пізніше, навіть після розгляду справи в суді. Зауважив, що на його думку не потрібно позбавляти волі ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, а також те, що він вірить, що обвинувачений щиро розкаявся.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим, його вина доведена і підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.11.2025 року, в період часу з 14:02 год. до 15:56 год., в районі перехрестя вул. Одеське шосе та вул. Очаківська в м.Миколаєві. Транспортний засіб Оpel Kadett, реєстраційний номер НОМЕР_1 має пошкодження в правій частині автомобіля, а саме вм`ятини на передній та задніх дверцятах, розтріскування скла заднього пасажирського сидіння, відлущення фарби, відламання лівого дзеркала заднього виду, пошкодження правого колеса. До протоколу додано схему на 2 сторінках та фототаблицю на 7 сторінках. Згідно схеми до протоколу, під під позицією №2 визначено розташування відносно меж проїзної частини дороги першого відламку осипу лакофарбового покриття від транспортного засобу, даний уламок в повздовжньому напрямку розташований на відстані 3,2 м. від ближньої межи перехрестя по напрямку руху автомобіля та на відстані 8,2 м. від меж дорожньої розмітки що позначається пішохідний перехід, в попередньому напрямку на відстані 3,0 м. від лівого краю проїзної часини вул. Одеське шосе. На схемі позицією №3 визначено розташування відносно меж проїзної частини осипу лакофарбового покриття та шпаклі, а також осипу пластику та скла від транспортного засобу, довжина даного осипу складає 8,6 м, ширина даного осипу складає 6,5 м, початок даного осипу розташований в місці розташування першого відламку осипу (позиція №2 у схемі). /а.с.85-100/.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/115-25/19282-ІТ від 21.01.2026 року на момент дорожньо-транспортної пригоди рульове керування, робоча гальмівна система та фари головного світла автомобіля Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходились в працездатному стані. В досліджуваних системах та механізмах не виявлено невідповідностей технічним вимогам Правил дорожнього руху та ДСТУ 3649:2010, які могли виникнути до дорожньо-транспортної пригоди. На момент дорожньо-транспортної пригоди ходова частина автомобіля Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходилась в технічно несправному, але працездатному стані, що полягало у невідповідності ходової частини транспортного засобу технічним вимогам п. 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху. При огляді автомобіля Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ) було встановлено відсутність протитуманних фар в передній частині кузову транспортного засобу, тому відповідь на питання щодо встановлення працездатності протитуманних фар транспортного засобу з технічної точки зору втрачає сенс. Технічну несправність ходової частини автомобіля Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ), а саме невідповідності її стану технічним вимогам п. 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху, водій міг виявити завчасно перед виїздом./а.с.112-118/.

Відповідно до висновку експерта №20251215010003066 від 05.01.2026 року, Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді численних переломів кісток скелету (ребер по декільком анатомічним лініям, грудини, уламкового перелому лівої лопатки зі зміщенням (клінічно), перелому лівих поперечних відростків Th1,L2 (клінічно), перелому остистих відростків Th5-Th9 (клінічно) з пошкодженням та забоєм внутрішніх органів (головного мозку, легень, обох нирок, селезінки, повного відриву лівої пахвової артерії (оперовано)) та послідуючою внутрішньоплевральною кровотечею. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: переломи 2-4 ребер справа по середньоключичній лінії; переломи 1-10 ребер зліва по передній пахвовій лінії; перелом грудини в місці переходу рукоятки в тіло; уламковий перелом лівої лопатки зі зміщенням (клінічно); перелом лівих поперечних відростків Th1,L2 (клінічно); перелом остистих відростків Th5-Th9 (клінічно); крововиливів під павутинну мозкову оболонку на базальній поверхні обох півкуль головного мозку та мозочка; повного відриву лівої пахвової артерії (оперовано); забою внутрішніх органів (головний мозок, легені, нирки, селезінка). Всі вищевказані тілесні пошкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях їх утворень. Приймаючи до уваги локалізацію та морфологічні особливості тілесних ушкоджень, ознаки струсу тіла, переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми, а також переважне розташування пошкоджень зліва можна сказати, що всі вищевказані пошкодження утворились від дії тупих твердих тупих предметів, не менш ніж за 11 діб до настання смерті, можливо в результаті удару о виступаючі частини кузова автомобілю в момент дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні автомобіля з пішоходом, коли потерпілий знаходився у положенні стоячи, або ідучи обернений лівою половиною тіла до автомобіля, що рухався. При первинному контакті автомобіля з пішоходом утворилися тілесні ушкодження у вигляді переломів лівих поперечних відростків Th1,L2, перелом остистих відростків Th5-Th9. При послідуючому закиданні тіла потерпілого на капот утворилися переломи ребер зліва, перелом лівої лопатки, повний відрив пахвової артерії зліва. При послідуючому падінні тіла на тверде покриття дороги утворилися переломи ребер справа, перелом грудини. Тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під павутинну оболонку мозку за мозочка, забою внутрішніх органів (головний мозок, легені, нирки, селезінка) могли утворитися як при закиданні тіла на капот, так і при падінні тіла на тверде покриття дороги. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті. Враховуючи тяжкість, локалізацію та механізм виникнення тілесних ушкоджень після ДТП потерпілий знаходився в небезпечному для життя стані і малоймовірно міг вжити заходи для самозбереження. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа етиловий спирт не виявлений. Кров від трупа ОСОБА_8 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. /а.с.119-125/.

Згідно Висновку експерта №СЕ-19/115-25/19283-ІТ від 28.01.2026 року наїзд на пішохода в повздовжньому напрямку відбувся перед початком розташування на проїзній частині осипу лакофарбового покриття та шпаклі, а також осипу пластику та скла від транспортного засобу зафіксованого при огляді місця дорожньо-транспортної пригоди (позиція № 2 та № 3 у схемі) по напрямку руху транспортного засобу визначеного у схемі, при цьому в даному випадку не представляється можливим більш точно (в цифровому значенні) визначити розташування місця наїзду відносно меж проїзної частини дороги. Під час первісного контактування автомобіль Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ) взаємодіяв із перешкодою (тілом пішохода) правою бічною частиною кузову транспортного засобу, а саме: правим дзеркалом заднього виду, поверхнею правої двері, правою боковиною кузову. До висновку надано ілюстративну таблицю /а.с.127-137/.

Відповідно до Висновку експерта №СЕ-19/115-26/3738-ІТ від 12.03.2026 року у вказаній дорожній обстановці та ситуації водій автомобіля Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ), з метою забезпечення безпеки дорожного руху, повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР. Дослідженням було встановлено, що водій автомобіля Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ), при заданих вихідних даних та умов пригоди, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода та в даному випадку дії водія даного автомобіля, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Дослідженням було встановлено, що дана технічна несправність ходової частини автомобіля Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ), з технічної точки зору, не знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП /а.с.139-144/.

В судовому засіданні оглянуто відеозапис: video5344066818153678352, формату ".mp4", що міститься на лазерному DVD-R диску марки "hp", 16х4.7 GB 120 min., та встановлено, що на відео рухається автомобіль червоного кольору, форма автомобіля нагадує «Opel Kadett», який зафіксований в Протоколі огляду місця дорожньо-траспортної пригоди від 20.11.2025 року. Суд зазначає, що на відеозапису: video5344066818153678352, не зафіксовано інформацію, яка підтверджує що загиблий ОСОБА_8 перетинав перехрестя вулиці Одеське шосе та вулиці Очаківська, в межах пішохідного переходу справа наліво на забороняючий йому (загиблому) червоний сигнал світлофору, що в свою чергу обвинувачений ОСОБА_3 рухався на дозволений йому зелений сигнал світлофору.

На запит суду до прокурора, як було встановлена вищезазначена обставина, що загиблий рухався на забороняючий йому червоний сигнал світлофору, прокурор повідомив, що це було встановлено зі слів обвинуваченого ОСОБА_3 , будь-яких інших даних здобуто не було, а всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого.

З даного приводу суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Оцінивши в сукупності досліджені докази, враховуючи обставини справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що відповідно до вимоги УІАП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_3 раніше не судимий. Згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є фізичною особою підприємцем. Часткове добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому, а саме матеріального, моральний збиток на момент розгляду справи та постановлення даного вироку не відшкодовано.

Обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України - є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України - не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, та і іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що обвинувачений добровільно здійснив внесок в розмірі 30000 гривень на підтримку Збройних Сил України, що свідчить про його позицію, та враховуючи те, що внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населені пункти та гинуть люди, в тому числі цивільне населення, в свою чергу діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, та вони потребують негайної допомоги, в тому числі і фінансової.

Також суд враховує, те що дорожня транспортна пригода настала в тому числі і за наявності порушень Правил Дорожнього руху зі сторони загиблого ОСОБА_8 , виходячи із принципів індивідуалізації і співмірності покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до нього ст. 75 КК України.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, укожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК ( 2341-14 ) необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Суд зазначає, що стороною захисту не надано будь яких доказів та не переконано, що в разі позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_3 для останнього буде великим тягарем при призначенні йому такого покарання (керування транспортним засобом є невід`ємним елементом його соціального життя). З урахуванням вищевикладеного суд переконаний, що саме позбавлення права керування транспортними засобами буде сприяти меті виправлення засудженого.

Крім того, суд ураховує позицію прокурора та потерпілого, згідно з якою виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнення від відбування покарання із встановленням іспитового строку терміном 2 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Саме таке покарання відповідатиме вимогам ст. 65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого відповідні обов`язки.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення експертиз: судово - автотехнічну експертизу визначення технічного стану транспортного засобу №CE-19/115-25/19282-IT від 21.01.2026 вартістю 3565,60 гривень.; судово транспортно - трасологічну експертизу №СE-19/115-25/19283-IТ від 28.01.2026 вартістю 3565,60 гривень; судово - автотехнічну експертизу по дослідженню механізму та обставин ДТП №CE-19/115-26/3738-ІТ від 12.03.2026 вартістю 3565,60 гривень. Всього витрати на залучення експертів склали 10696,80 гривень.

Відповідно п.3 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються - із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Постановою від 21.11.2025 року автомобіль Opel Kadett (номерний знак НОМЕР_1 ) визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. /а.с.102-104/.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.12.2025 року накладено арешт на майно, яке вилучене 20.11.2025 в ході проведення огляду місця події, а саме: автомобіль «Opel Kadett», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_11 , що фактично перебував у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення збереження речового доказу./а.с.105-107/.

Постановою від 02.03.2026 року змінено місце зберігання речового доказу - автомобіля «Opel Kadett», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на момент ДТП перебував у безпосередньому користуванні ОСОБА_3 передати на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_3 та помістити на зберігання на територію розташованої за адресою АДРЕСА_1 до вирішення питання по суті. /а.с.55-56/. Відповідно до розписки від 02.03.2026 року, наданої ОСОБА_3 він отримав від працівників поліції транспортний засіб «Opel Kadett», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зобов`язується зберігати до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженні. /а.с.108-110/.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 127-129, 174, 368-371, 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п`ять/ років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 /два/ роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбуття покарання у виді 5 років позбавлення волі - звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 /два/ роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 на період іспитового строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,на користь держави витрати на проведення експертизи на суму 10 696 грн 80 коп. /десять тисяч шістсот дев`яносто шість гривень вісімдесят копійок/.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.12.2025 року, на автомобіль «Opel Kadett», реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази по справі:

- автомобіль «Opel Kadett», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - залишити останньому за належністю;

- лазерний DVD-R дистк марки "hp", 16х4.7 GB 120 min., з відеозаписом video5344066818153678352, формату ".mp4", розміром 2,36 МБ (2475079 байтів) - зберігати в матеріалах кримінального провадження (судової справи №490/2588/26).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1