Рішення № 138399308, 21.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

21 липня 2026 року Справа № 926/2376/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця Миколи Васильовича, за участі секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши матеріали справи

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смеричина"

про стягнення пені в сумі 601472,52 грн

Представники:

від позивача Фуркал С.О.

від відповідача - Хлапоніна О.Р.

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позовних вимог.

Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смеричина" про стягнення пені в сумі 601472,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на капітальний ремонт міжбудинкового проїзду вздовж будинку на вул. Комарова, 31-Д та 31-Г в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою) від 12.12.2022 року №524 в частині своєчасного виконання робіт у зв`язку із чим позивачем на підставі п. 8.2. договору нараховано пеню - по акту за травень 2023 року №1-05 за період з 02.05.2023 до 05.05.2023 в сумі 55917,72 грн та по акту за червень 2023 року №1-04 за період з 02.05.2023 до 04.07.2023 в сумі 545554,80 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.06.2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Швецю М.В.

II. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.06.2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року постановлено відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.06.2026 року о 14:00 год.

24.06.2026 року через систему "Електронний суд" від керівника відповідача надійшло клопотання вх. № 2634, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із перебуванням у відпустці єдиного юрисконсульта, що підтверджується наказом від 08.06.2026 року та зазначає, що не визнає позовні вимоги та скористається своїм правом про надання відзиву на позовну заяву із відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку.

25.06.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання вх. № 2656 про відкладення розгляду справи, в якому зазначив, що отримав клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та з метою процесуальної економії просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 25.06.2026 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 21.07.2026 року о 12:20 год.

30.06.2026 року від представника відповідача надійшло клопотання вх. № 2713 в якому просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смеречина" на користь Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради до 82047,72 грн.

В судовому засіданні 21.07.2026 року представник позивача звернувся з заявою вх. № 2982 в якій просить розглядати справу по суті у підготовчому засіданні, клопотання про зменшення розмір позовних вимог залишити на розсуд суду.

В судовому засіданні 21.07.2026 року представник відповідача, також звернувся із заявою вх. № 2983 в якій зазначає, що ним були подані всі докази та просить розглядати справу по суті у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

З огляду на вищевикладене, суд закінчив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2026 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, представниця відповідача просила зменшити позовні вимоги до 82047,72 грн.

III. Фактичні обставини справи встановлені судом.

12.12.2022 року між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (далі позивач, замовник) та ТОВ "Смеречина" (далі відповідач, підрядник) було укладено договір на капітальний ремонт міжбудинкового проїзду вздовж будинку на вул. Комарова, 31-Д та 31-Г в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою) від 524 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Підрядник, відповідно до проектно кошторисної документації, умов цього Договору та в межах договірної ціни, зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту міжбудинкового проїзду вздовж будинку на вул. Комарова, 31-Д та 31-Г в м. Чернівці (відновлення елементів благоустрою). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим Договором.

Згідно пункту 3.1 Договору (в редакції додаткового договору № 4 від 11.08.2023 року) договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та не повинна відрізнятися від змісту пропозиції переможця закупівлі, є твердою в межах кошторисної вартості і становить 3035812,80 грн. з ПДВ та є невід`ємною частиною Договору (Додаток №1). Джерело фінансування кошти бюджету Чернівецької міської територіальної громади.

У відповідності до пункту 4.1. Договору, прийняття та оплата виконаних робіт проводиться на підставі приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника, в межах ліміту асигнувань на поточний рік (у разі його встановлення).

Відповідно до пункту 5.1. Договору (в редакції додаткового договору № 1 від 29.12.2022 року) строк виконання робіт Підрядником не пізніше 01 травня 2023 року. Виконання робіт може бути закінчено достроково за згодою Замовника.

Відповідно до пункту 5.5. Договору датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до п.6.1.4, 6.1.5 Договору, замовник має право у разі виявлення недоліків у обсягах, якості та термінах виконання робіт Підрядником, передбачених цим Договором, під час їх виконання Підрядником, прийняття Замовником або протягом гарантійного терміну експлуатації об`єкта будівництва за своїм вибором вимагати від Підрядника: безоплатного усунення недоліків (дефектів) в розумний термін; усунути недоліки (дефекти) власними силами або шляхом залучення інших осіб з компенсацією Підрядником витрат на їх усунення та відшкодування збитків; Або ж відмовитися від Договору підряду в односторонньому порядку та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Договором підряду, стає неможливим, а також у разі невиконання та/або неналежного виконання Підрядником взятих на себе зобов`язань за умовами цього Договору.

Замовник зобов`язаний прийняти в установленому договором порядку та оплатити належно виконані роботи та негайно повідомляти Підрядника про виявлені недоліки в роботі (пункт 6.2.3., 6.2.4. Договору)

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що за порушення погоджених строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Згідно з пунктом 11.1. Договір цей Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31 грудня 2023 року, але будь в якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Дію Договору може бути продовжено за взаємною згодою Сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні. Датою укладення Договору є дата підписання його Сторонами.

Підрядником протягом терміну дії Договору виконувалися роботи, передбачені проектно-кошторисною документацією:

06.04.2023 року пред`явлено до оплати по Договору акт виконаних робіт за квітень 2023 року №1-04/524 на суму 1051498,80 грн;

05.05.2023 року пред`явлено до оплати по Договору акт виконаних робіт за травень 2023 року №1-05 на суму 1118 354,40 грн

04.07.2023 року пред`явлено до оплати по Договору акт виконаних робіт за червень 2023 року №1-04 на суму 865959,60 грн.

Довідки про вартість (форма КБ-3) та Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень.

Підрядником прострочено виконання робіт по Договору:

- по акту за травень 2023 року №1-05. Період прострочення виконання зобов`язань з 02.05.2023 до 05.05.2023. Сума несвоєчасно виконаного зобов`язання 1118354,40 грн. Пеня з 1 день прострочення 11183,54 грн. Пеня за весь час прострочення 11183,54 грн (сума пені за 1 день) * 4 (кількість днів прострочення) = 55917,72 грн.

2) по акту за червень 2023 року №1-04. Період прострочення виконання зобов`язань з 02.05.2023 до 04.07.2023. Сума несвоєчасно виконаного зобов`язання 865959,60 грн. Пеня з 1 день прострочення 8659,60 грн. Пеня за весь час прострочення 8659,60 грн (сума пені за 1 день) * 63 (кількість днів прострочення) = 545554,80 грн.

Позивач листом №23/01-12/5764 від 13.11.2025 року повідомив відповідача про нарахування неустойки у вигляді пені, за прострочення виконання робіт за Договором на суму 601472,52 грн.

Відповідач листом № 299 від 26.11.2025 року надіслав позивачу свої заперечення щодо нарахування суми пені.

Враховуючи те, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання за договором від 12.12.2022 року №524 в частині своєчасного виконання робіт позивачем на підставі п. 8.2. договору нараховано пеню в загальній сумі 601472,52 грн, з яких по акту за травень 2023 року №1-05 за період з 02.05.2023 до 05.05.2023 в сумі 55917,72 грн та по акту за червень 2023 року №1-04 за період з 02.05.2023 до 04.07.2023 в сумі 545554,80 грн.

IV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 11 ЦК України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать.

Відповідно до статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (стаття 610 ЦК України).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розглянувши клопотання про зменшення розміру пені вх. № 2713 суд зазначає наступне.

Верховний суд неодноразово наголошував, що зменшення неустойки (зокрема, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір неустойки як відповідальності за час прострочення зобов`язання (пункт 8.38 постанови).

В ухвалі Велика Палата Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 915/534/22, якою справу повернуто колегії Касаційного суду у складі Верховного Суду для розгляду, зокрема, вказала таке: «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18, від висновків у якій вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд, зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшувати розмір неустойки, тоді як підстави та обставини для такого зменшення суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку».

У пункті 8.41 постанови від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав».

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду нею у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір штрафу, пені і процентів річних. Про зазначене вказала й об`єднана палата Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.05.2024 зі справи № 910/2440/23, повертаючи зазначену справу колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даному випадку позивач просить стягнути з відповідача 601472,52 грн пені, не довівши при цьому існування будь-яких негативних наслідків, яких він зазнав у зв`язку із підписанням актів виконаних робіт після визначеної договором дати. Сам по собі факт оформлення актів пізніше не свідчить про завдання шкоди Замовнику, не підтверджує порушення його майнових прав та не може автоматично бути достатньою підставою для застосування до Підрядника надмірної господарсько правової відповідальності.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України (набрала чинності 09.01.2025 відповідно до Закону №4196-IX), Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до статті 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За проведеними змінами, це обмеження стосується усіх договорів і грошових зобов`язань, незалежно від виду та суб`єктного складу. Тобто обмеження пені розміром подвійної облікової ставки Національного банку України стосується не тільки договорів грошових зобов`язань, а й всіх інших договорів господарського та цивільного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу обмеження у нарахуванні стосується лише неустойки у формі пені, а не штрафу. Закон виходить із диспозитивного характеру аналізованої норми, надавши сторонам можливість визначити у договорі розмір неустойки менший, ніж визначено законом. У випадку, коли у договорі розмір пені більший, ніж у ч. 3 ст. 549 ЦК, стягненню в судовому порядку підлягає пеня у розмірі, визначеному цією статтею.

Таким чином, заявлені позовні вимоги спрямовані на стягнення значної суми неустойки за відсутності будь-яких доведених негативних наслідків для Позивача, що не відповідає засадам цивільного та господарського законодавства України щодо справедливості, добросовісності, пропорційності відповідальності та недопустимості безпідставного збагачення однієї зі сторін зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що клопотання вх. № 2713 про зменшення пені до розміру подвійної облікової ставки НБУ підлягає задоволенню, а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі пені 82047,72 грн (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ), в решті позову відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі, аналогічне твердження викладено у Постанові Пленуму ВГСУ від 21.03.2013 № 7 (п. 4.3).

Відтак, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача в сумі 7217,67 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смеречина" (58003, м. Чернівці, вул. Буковинська, 33А; код 41865404) на користь Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 176; код 44327100) пеню в сумі 82047,72 грн (на розрахунковий рахунок: р/р UA118999980314040542000024405, отримувач - Чернів.ГУК/Чернівецька ТГ/24060300, МФО 899998) та відшкодування судового збору в сумі 7217,67 грн.

3. В решті позову - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2026 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Микола ШВЕЦЬ