Рішення № 138399232, 22.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1505/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача адвоката Стратілатова К.Г., відповідача-1 не з`явилися, відповідача-2 адвоката Примака В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу №925/1505/25 за позовом Фермерського господарства Схід до Балаклеївської сільської ради та до Фермерського господарства Жива-1 про припинення речових прав на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Фермерське господарства Схід звернувся, через систему Електронний суд, в Господарський суд Черкаської області з позовом до Балаклеївської сільської ради (далі - відповідач-1) та до Фермерського господарства Жива-1(далі відповідач-2), в якому просив:

скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079;

припинити речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 460552971237, а саме:

- право власності № 7099468, зареєстроване за Балаклеївською сільською радою;

- право оренди № 7907471, зареєстроване за Фермерським господарством Жива-1;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Позов мотивовано тим, що відомості про земельну ділянку кадастровий номер 7123780500:02:002:0079 площею 1,8937 га, які містяться в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав, в порушення ч.2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не відповідають чинним правовстановлюючим документам, за наявності земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:002:0399 площею 1,8937 га, які фактично 100% накладаються одна на одну, що обмежує права та інтереси позивача, як орендаря земельної ділянки кадастровий номер 7123780500:02:002:0399, що зареєстрована в Державному реєстрі 26.04.2012 за №712370004001708. Звернення позивача до відповідачів щодо подачі до відповідних реєстраторів заяв про здійснення державної реєстрації припинення речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079 та виключення з Державного земельного кадастру відомостей про вказану земельну ділянку, відповідачами в добровільному порядку зазначені дії не вчинені.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025, 28.01.2026, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 10.12.2025, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №925/1505/25 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, яке в подальшому відкладено на 17.02.2026.

Відповідач-2 Фермерське господарство «Жива-1» в особі представника подав, через систему «Електронний суд»:

15.01.2026 відзив на позов (вх.№1377/25, а.с. 55-57), в якому заперечив обґрунтованість позовних вимог, вказав, що позивач не є власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:002:0399, тому права позивача вважає не порушеними, просив врахувати, що кадастровий номер земельної ділянки 7123780500:02:002:0079, яка належала ОСОБА_1 присвоєно в 2004 році, на підставі розробленої технічної документації, а земельній ділянці, яку використовує позивач кадастровий номер 7123780500:02:002:0399 присвоєно лише 2011 року; лист ГУ Держземагенства у Черкаській області від 06.02.2015 підтверджує помилковість присвоєння земельній ділянці площею 1,8937 га кадастрового номеру 7123780500:02:002:0399 за наявності присвоєного цій земельній ділянці кадастрового номеру 7123780500:02:002:0079; оскільки на даний час відсутнє судове рішення, яке прямо зобов`язує: закрити Поземельну книгу; скасувати запис у ДЗК; визнати формування ділянки незаконним, то відповідно вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах закону тому просив відмовити у задоволенні позову повністю; також просив залучити до участі у справі третьою особою Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою суду від 17.02.2026 підготовче провадження у справі №925/1505/25 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2026.

Відповідач-2 в особі свого представника подав:

12.03.2026 через канцелярію суду клопотання (вх.4184/26,а.с. 87-89), в якому просив повернутися до стадії підготовчого провадження для можливості залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 та вирішення питання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення суду у справі № 703/1061/26, яка розглядається в порядку цивільного судочинства Смілянським міськрайонним судом Черкаської області;

13.05.2026, через систему «Електронний суд», заяву про намір подачі заяви в порядку ч.8 ст 129 ГПК України з доказами понесених відповідачем-2 витрат на правничу допомогу (вх. № 8200/26, а.с. 142);

02.06.2026 через канцелярію суду пояснення (вх. № 9406/26, а.с. 144-145) за змістом яких вказав про обрання позивачем неефективного захисту свого права;

Відповідач-1 в особі свого представника подав 18.03.2026, через систему «Електронний суд», заяву (вх.№4557/26, а.с. 104), в якій підтримав клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі, судове засідання просив проводити за відсутності представника.

Представник позивача подав 18.03.2026, через систему «Електронний суд»,заперечення на клопотання відповідача-2 від 12.03.2026 (вх.№ 4573/26, а.с. 106-108), яким просив повернути клопотання заявнику без розгляду за відсутності зареєстрованого Електронного кабінету в господарства.

Ухвалами суду в протоколах судових засідань від 19.03.2026 (відмовлено в задоволенні клопотання відповідача2 про залучення до участі у справі третьою особою Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області), 14.04.2026(повернено відповідачу на підставі ч.4 ст170 ГПК України), 13.05.2026, 04.06.2026, в судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2026, про що ухвалами повідомлено відповідача-1.

Відповідач-1 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідками суду про доставку ухвал суду в особистий електронний кабінет, причини неявки представника не повідомив (а.с. 138).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні 19.06.2026 представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача-2 заявлені вимоги не визнав і просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у його заявах, поясненнях по суті справи.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд завершив розгляд справи без представника відповідача-1, за наявними в справі матеріалами, перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив дату і час оголошення вступної і резолютивної частин судового рішення 22.06.2026.

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України у судовому засіданні 22.06.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд у позов задовольняє повністю з таких підстав.

29.08.2011 між Смілянською районною державною адміністрацією, як орендодавцем та позивачем Фермерським господарством «Схід», як орендарем, на підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 20.07.2011 за №314, укладено договір оренди землі (далі Договір оренди, а.с.10-12), відповідно до п.п.1,2 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області загальною площею 1,8937 га (в тому числі 1,8937 га земельної частки (паю), на яку право власності не встановлено), кадастровий номер 7123780500:02:002:0399.

Пунктом 8 Договору визначено його строк дії до 30.01.2020. Після закінчення строку договору оренди землі орендар має переважне право поновити йог на новий строк.

Згідно п.п.14,15 Договору земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п.17 Договору оренди передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації із землеустрою. Підставою розроблення технічної документації по передачі земельної ділянки в оренду є дозвіл райдержадміністрації. Організація розроблення технічної документації і витрати пов`язані з цим покладаються на орендаря.

Договір оренди зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі 26.04.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 712370004001708.

27.04.2012 Атом приймання-передачі земельна ділянка площею 1,8937 га кадастровий номер 7123780500:02:002:0399 передана позивачу в оренду до 30.01.2020 (а.с.13).

27.01.2017 між Смілянською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 29.08.2011(а.с.14), якою внесені зміни, зокрема у п.п 8, 38 Договору:

«п. 8 - договір укладено на термін до оформлення власниками своїх прав та витребування земельної ділянки, але в будь-якому випадку не довше ніж 25 років з моменту укладення цієї додаткової угоди. Після закінчення строку договору оренди землі , за умови належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору»;

«п.38 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №105848154 від 01.12.2017 (а.с. 15) інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 431914566 від 18.06.2025 (а.с. 18) вбачається реєстрація 29.11.2017 державним реєстратором Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенком Т.О. права оренди позивача на земельну ділянку площею 1,8937га кадастровий номер 7123780500:02:002:0399 строком на 25 років, номер запису про інше речове право: 23681282 на підставі договору оренди землі від 29.08.2011, додаткової угоди від 27.01.2011.

Відомості Публічної кадастрової карти містять дані про наявність на місці земельної ділянки кадастровий номер 7123780500:02:002:0399 зареєстрованої іншої земельної ділянки: площею 1,8916 га з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079 (а.с.16).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 431916091 від 18.06.2025 (а.с.17) щодо земельної ділянки площею 1,89 га з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079 зареєстровано наступні речові права:

№ 7099468 - право власності за Балаклеївською сільською радою реєстрація 23.09.2014 державним реєстратором Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенком Т.О. на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.05.2012 у справі № 2315/2180/2012;

№ 7907471 - право оренди земельної ділянки за Фермерським господарством «Жива-1» реєстрація 02.12.2014 державним реєстратором Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенком Т.О. на підставі договору оренди землі від 25.11.2014 строком на 49 років.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.05.2012 у справі № 2315/2180/2012 визнано відумерлою спадщиною та передано у власність Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,89 га в межах Балаклеївської сільської ради, кадастровий номер 7123780500:02:002:0079, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 169329 від 20.09.2004 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.19).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25.05.2016 у справі № 2315/2180/2012 рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.05.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд (а.с.20-21).

Під час нового розгляду справи № 2315/2180/2012 ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2016, яка набрала законної сили 19.12.2016, заяву Смілянського місцевого прокурора, що діяв в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради про визнання спадщини відумерлою, залишено без розгляду, (а.с.23).

Також рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.09.2015 у справі № 925/1282/15, яка набрало законної сили 24.11.2015, задоволено позов Фермерського господарства Схід, визнано недійсним розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 07.09.2004 №356 «Про затвердження протоколу засідання комісії по розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв)» в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №169329 від 20.09.2004, кадастровий номер 7123780500:02:002:0079; стягнено з Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області 2436 грн судового збору.

Судом в межах справи № 925/1282/15 встановлено, що розпорядженням голови Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 07.09.2004 №356 передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 1,89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради, Смілянського району, Черкаської області. На підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_1 складено в двох примірниках державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №169329 від 20.09.2004, кадастровий номер 7123780500:02:002:0079, з яких один примірник був переданий власнику, другий зберігається в Смілянському районному відділі земельних ресурсів.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Балаклея, Смілянського району, Черкаської області померла ОСОБА_1 , в результаті чого відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,89 га в адмінмежах Балаклеївської сільської ради. На день смерті ОСОБА_3 спадкоємці за законом і за заповітом були відсутні; так як після смерті ОСОБА_1 упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,89 га в адмінмежах Балаклеївської сільської ради, на підставі п.5 ч.І ст. 555 ЦК УРСР 1963, перейшла до держави в особі Смілянської районної державної адміністрації. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7123780500:02:002:0399;

На підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 20.07.2011 за №314 між Смілянською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Схід» укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,89 га (не витребуваного паю) з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Орендована земельна ділянка кадастровий номер 7123780500:02:002:0079 знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради, Смілянського району, Черкаської області. Даний договір зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.04.2012 за №712370004001708 і є чинним до 20.01.2020.

Земельна ділянка, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 07.09.2004 №356 та земельна ділянка орендована Фермерським господарством Схід на підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 20.07.2011 №314 - це одна й та сама земельна ділянка з різними кадастровими номерами, про що зазначено в листі управління Держземагентства у Смілянському районі Черкаської області від 09.06.2015за №27-28-0.4-2837/2-15.

13.08.2025 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області в листі № 29-23-0.2-4983/2-25 повідомило адвоката Стратілатова К.Г., як представника Фермерського господарства «Схід» на його запит від 01.08.2025, що наявності документації із землеустрою, інформації щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7123780500:02:002:0079 (належності з 23.09.2014 на праві власності Балаклеївській сільській раді та права оренди з 02.12.2014 за Фермерським господарством «Жива-1» на 49 років) та 7123780500:02:002:0399 (права власності з 01.01.2013, права оренди від 29.11.2017 за Фермерським господарством Схід на 25 років); згідно даних Національної кадастрової системи існує наявний перетин між земельними ділянками з кадастровими номерами 7123780500:02:002:0079 (площею 1,8937 га) та 7123780500:02:002:0399 (площею 1,8937 га) (а.с.29).

01.08.2026 позивач звернувся до відповідачів через засоби поштового зв`язку і електронної пошти з вимогою, в якій просив подати до відповідних реєстраторів заяви про здійснення державної реєстрації припинення речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 460552971237, а саме: права власності №70099468 за Балаклеївською сільською радою, права оренди № 7907471 за Фермерським господарством «Жива-1» та виключення з Державного земельного кадастру відомостей про вказану земельну ділянку (а.с.30, докази направлення а.с. 31-32).

05.08.2025 відповідач-1 Балаклеївська сільська рада у листі № 999/02-20 повідомила позивача про відсутність у нього оригіналів судових рішень на підставі яких державний реєстратор має право вчиняти дії в державному реєстрі (а.с.33).

Відповідач-2 вимогу позивача від 01.08.2026 отримав, однак, залишив без відповіді та виконання.

07.08.2025 позивач повторно звернувся до відповідача-1 з вимогою невідкладного вчинення дій з подачі заяви державному реєстратору про припинення речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079, у разі відмови повідомив про намір звернення до суду з відповідним позовом. До вимоги позивач долучив копії судових рішень, а саме: рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.05.2012, ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 25.05.2016, ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2016 у справі № 2315/2180/2012, рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2015 у справі № 925/1282/15 (а.с.34-35, докази направлення а.с. 36).

Повторна вимога позивача відповідачем-1 залишена без відповіді та виконання, що стало причиною звернення позивача до Господарського суду Черкаської області з даним позовом про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079, припинення речових прав на вказану земельну ділянку за відповідачами.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов`язки, перебувають у сфері дії Цивільного, Земельного кодексів України, Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Державний земельний кадастр», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

У статті 15 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст.16 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статтей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до частини 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 цього кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За приписами ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування

За приписами ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Згідно ч. 2, 6 ст. 16 цього Закону, кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

При цьому скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є , зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини .

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина 4 статті 182 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

За змістом ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

незаконною такої державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються вразі скасування державної реєстрації земельної ділянки. У разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 29.08.2011 між Смілянською районною державною адміністрацією, як орендодавцем та позивачем Фермерським господарством «Схід», як орендарем, на підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 20.07.2011 за №314, укладено договір оренди землі, щодо платного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області загальною площею 1,8937 га, кадастровий номер 7123780500:02:002:0399 строком до 30.01.2020. Договір зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі 26.04.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 712370004001708.

Укладенням 27.01.2017 додаткової угоди до договору оренди землі від 29.08.2011 сторони погодили термін його дії до оформлення власниками своїх прав та витребування земельної ділянки, але в будь-якому випадку не довше ніж 25 років з моменту укладення цієї додаткової угоди. Переважного права орендаря на поновлення договору після закінчення його строку, за умови належного виконання обов`язків, а також перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 29.11.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 23681282.

За правилами статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних.

Статтею 8 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа. Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.

Публічна кадастрова карта України створена та адмініструється (Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр), є офіційним інформаційним порталом Державного земельного кадастру (ДЗК), що розпочав свою роботу 01.01.2013, і містить відкриті відомості про всі земельні ділянки, зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Судом встановлено, та не оспрюється відповідачами, що згідно відомостей Публічної кадастрової карти, на місці земельної ділянки кадастровий номер 7123780500:02:002:0399 зареєстрована інша земельна ділянка: площею 1,8916 га кадастровий номер 7123780500:02:002:0079.

Дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079 вказують на належність вказаної земельної ділянки на праві власності Балаклеївській сільській раді запис № 7099468 - вчинений 23.09.2014 державним реєстратором Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенком Т.О. на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.05.2012 у справі № 2315/2180/2012; права оренди - за Фермерським господарством «Жива-1» запис № 7907471 вчинений 02.12.2014 державним реєстратором Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенком Т.О. на підставі договору оренди землі від 25.11.2014 строком на 49 років.

Разом з тим, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.05.2012 у справі № 2315/2180/2012 про визнання відумерлою спадщиною та передання у власність Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,89 га в межах Балаклеївської сільської ради, кадастровий номер 7123780500:02:002:0079, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 169329 від 20.09.2004 на ім`я ОСОБА_1 , скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25.05.2016, а під час нового розгляду справи № 2315/2180/2012 ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2016, яка набрала законної сили 19.12.2016, заяву Смілянського місцевого прокурора, що діяв в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради про визнання спадщини відумерлою, залишено без розгляду.

У рішенні Господарського суду Черкаської області від 29.09.2015 у справі № 925/1282/15 встановлена неправомірна передача розпорядженням голови Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 07.09.2004 №356 ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 1,89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради, Смілянського району, Черкаської області на підставі якого видано акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №169329 від 20.09.2004 за умови смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та відсутності спадкоємців спадкодавця.

Вказаним рішенням від 29.09.2015 у справі № 925/1282/15, яка набрало законної сили 24.11.2015, визнано недійсним розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 07.09.2004 №356 «Про затвердження протоколу засідання комісії по розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв)» в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №169329 від 20.09.2004, кадастровий номер 7123780500:02:002:0079.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Таким чином, судове рішення, що стало підставою реєстрації права власності відповідача-1 на земельну ділянку кадастровий номер 7123780500:02:002:0079 скасовано, що вказує на невідповідність даних реєстрації та належності вказаної земельної ділянки в державних реєстрах.

Відповідно і право оренди відповідача-2 на вказану земельну ділянку на підставі укладеного відповідачами договору оренди від 25.11.2014 безпідставно внесено до держаних реєстрів.

Суд висновує, що фактично земельна ділянка площею 1,89 га, яка передана у приватну власність ОСОБА_1 на підставі визнаного недійсним розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 07.09.2004 №356 кадастровий номер 7123780500:02:002:0079 та земельна ділянка площею 1,89 га орендована Фермерським господарством Схід на підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 20.07.2011 №314 кадастровий номер 7123780500:02:002:0399 - це одна й та сама земельна ділянка, про що зазначено в листі управління Держземагентства у Смілянському районі Черкаської області від 09.06.2015 за №27-28-0.4-2837/2-15, підтверджено Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області у листі № 29-23-0.2-4983/2-25 від 13.08.2025, відомостями Публічної кадастрової карти.

З метою приведення у відповідність даних обліку земель, з урахуванням викладених обставин, скасування судових рішень, що стали підставою внесення даних про належність земельної ділянки площею 1,8937 га з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079 відповідачу-1, подальшої її передачі в оренду відповідачу-2, за наявності на цій же земельній ділянці іншого кадастрового номера 7123780500:02:002:0399, перебування її в державній власності і правомірної передачі в оренду позивачу на підставі діючого договору оренди землі від 29.08.2011, з урахуванням додаткової угоди від 27.01.2017, суд визнає позов обґрунтованим та задовольняє його.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що "реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи" (пункт 4. 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019у справі №911/3594/17), "державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи" (пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Щодо особи позивача, що звернувся до суду із захистом своїх прав фактичного користувача земельною ділянкою з кадастровим номером 7123780500:02:002:0399, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами

Позивач, як орендар, укладенням 29.08.2011 договору оренди землі, взяв зобов`язання перед орендодавцем зі сплати оренди за користування земельною ділянкою площею 1,8937 га кадастровий номер 7123780500:02:002:0399 строком до 2020 року, а в подальшому укладенням додаткової угоди від 27.01.2017 ще на 25 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції та ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач фактично використовуючи вказану земельну ділянку у господарській діяльності та з метою подальшої її здійснення правомірно заявив позов про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079, що дублює орендовану ним земельну ділянку та має запис про іншого власника та іншого орендаря.

Відомості, які містяться в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав не відповідають чинним правовстановлюючим документам, оскільки відомості про земельну ділянку кадастровий номер 7123780500:02:002:0079 з Державного земельного кадастру, в тому числі відомості про речові права на неї з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучені не зважаючи на те, що після скасування рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.05.2012 будь-які правові підстави для реєстрації цієї ділянки у Державному земельному кадастрі відсутні, а також речові права на неї у Державному реєстрі речових прав.

Зважаючи на те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7123780500:02:002:0079 та 7123780500:02:002:0399 накладаються одна на одну, і це обмежує права та інтереси позивача, як орендаря земельної ділянки кадастровий номер 7123780500:02:002:0399, суд приходить до переконання про належність способу судового захисту порушених прав та інтересів позивача та захист його порушеного права шляхом задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно з частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки наведено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18). Судом враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року, у справі № 909/703/19.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства, що врегульовують спірні правовідносини сторін, суд надає перевагу доводам позивача, надані ним докази в сукупності на підтвердження своїх доводів визнає більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем на підтвердження наведених ним обставин, тому позов визнає обґрунтованим і з підстав, заявлених у ньому задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 7267 грн 20 коп. в дольовому порядку по 3633 грн 60 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079.

Припинити речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 7123780500:02:002:0079, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 460552971237, а саме:

- право власності № 7099468, зареєстроване за Балаклеївською сільською радою (код ЄДРПОУ: 26489731);

- право оренди № 7907471, зареєстроване за Фермерським господарством Жива-1 (код ЄДРПОУ: 39527689).

Стягнути з Балаклеївської сільської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 26489731; місцезнаходження: 20722, Черкаська область, Черкаський район, с.Балаклея, вул. Незалежності, буд. 2 на користь Фермерського господарства Схід, ідентифікаційний код юридичної особи 32503635, місцезнаходження: 20724, Черкаська область, Черкаський район, с.Костянтинівка, пров.Травневий, буд. 7, кв.2 3633 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства Жива-1, ідентифікаційний код юридичної особи 39527689; місцезнаходження: 20722, Черкаська область, Черкаський район, с.Балаклея, вул.Незалежності, буд. 33 на користь Фермерського господарства Схід, ідентифікаційний код юридичної особи 32503635, місцезнаходження: 20724, Черкаська область, Черкаський район, с.Костянтинівка, пров.Травневий, буд. 7, кв.2 3633 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.07.2026.

Суддя В.М. Грачов