Рішення № 138398520, 22.07.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/443/26

2/467/399/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.07.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилався на те, що 04 лютого 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 6975520225.

У вересні 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова».

Відповідно до умов договору про надання коштів у кредит товариство надало позичальнику кредит в розмірі 9000 грн. на строк 360 днів, а позичальник зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати обов`язки, передбачені договором.

При цьому сторонами погоджено, що за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору та в розмірі 0,96% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

За умовами вказаного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Позивачем свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 9000 грн., шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, в той час як відповідач всупереч умовам договору свої зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Загальний розмір заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит складає 31302 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9000 грн.; заборгованості за процентами в розмірі 22302 грн..

Посилаючись на вказані обставини, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 6975520225 у розмірі 31302 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача - фізичної особи. Вказаною ухвалою судді, також задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про його дату, час і місце повідомлявся належно кожного разу, згідно позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

Крім цього, представник позивача вказав на відсутність зі сторони позивача заперечень щодо заочного порядку розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказував, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направив, причин його неявки не вказав, відзив на позов не подав, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 04 лютого 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит № 6975520225.

Вказаний договір укладено за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в с особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в товаристві.

На умовах, встановлених договором, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до умов договору, сторони дійшли згоди про те, що сума кредиту становить 9000 грн., яка надається строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 15 днів, які нараховуються за стандартною процентною у розмірі 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору та у розмірі 0,96% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Крім того, договір містить відомості щодо розміру орієнтовної реальної річної процентної ставки на дату укладення договору, орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної загальної вартості кредиту на дату укладення цього договору.

Сторонами також погоджено порядок надання кредиту, а саме шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

Підписуючи цей договір, позичальник, серед іншого, підтвердив, що перед укладенням цього договору йому в чіткій та зрозумілій формі надано інформацію за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування, інформація вказана в ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на веб-сайті товариства, а також інші документи та інформація, які позичальник запросив у кредитодавця до моменту укладення договору.

Додаток № 1 до договору надання грошових коштів у кредит містить графік платежів, в якому зазначено дати платежів, їх розмір, розмір складових таких платежів, а також розмір реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту.

Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти також викладено у паспорті споживчого кредиту.

Договір надання грошових коштів у кредит № 6975520225 від 04 лютого 2025 року з додатком до нього, а також паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Судом також досліджено правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Іннова Фінанс» (нова редакція), які набули чинності з 17 листопада 2024 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що при укладенні договору надання грошових коштів у кредит ОСОБА_1 , у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та такий прийняв умови запропонованого йому договору, шляхом його підписання.

Як вбачається з квитанції до платіжної інструкції та повідомлення ТОВ «Контрактовий дім», останнє 04 лютого 2025 року на підставі договору, укладеного між ТОВ «Іннова Фінанс» та ТОВ «Контрактовий дім», здійснило переказ грошових коштів у розмірі 9000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 16 червня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 04 лютого 2025 року було зарахування коштів на суму 9000 грн., що також підтверджується випискою про рух коштів за період з 04 лютого 2025 року по 07 лютого 2025 року.

Судом також встановлено, що згідно рішення єдиного учасника ТОВ «Іннова Фінанс» від 05 вересня 2025 року, ТОВ «Іннова Фінанс» змінило назву на «Іннова-Нова».

Проте, як слідує із розрахунку заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит № 6975520225 від 04 лютого 2025 року, відповідач умов укладеного договору належним чином не виконав, здійснивши лише часткове погашення заборгованості за договором в розмірі 8113,50 грн., внаслідок чого, відповідно до вказаного розрахунку заборгованість за договором становить 31302 грн., яка складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 9000 грн.; заборгованості за процентами в розмірі 22302 грн.

Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Іннова Фінанс»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (фінансовою установою), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу зазначеного вище, саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до наступного.

Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем договору надання грошових коштів у кредит, факт надання відповідачу кредитних коштів, тобто факт належного виконання позивачем договірних зобов`язань щодо надання коштів кредиту у розмірі та строки, передбачені умовами договору.

В свою чергу, відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подавав, будь-яких доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору суду не подав, а також своїм правом на подання доказів на підтвердження належного виконання умов кредитного договору не скористався, розміру заборгованості не спростував.

За такого, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору мало місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором.

При цьому, суд перевірив правильність нарахування позивачем складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, нарахованими згідно умов договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунки в цій частині вірними, позаяк, вони відповідають вимогам закону.

Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання нею умов укладеного кредитного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення на його користь установленої судом заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.

Як наслідок, цей позов підлягає задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2662,40 грн. судового збору.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 6975520225 від 04 лютого 2025 року в розмірі 31302 (тридцять одна тисяча триста дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (ЄДРПОУ 44127243, 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца