Ухвала суду № 138397998, 21.07.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/902/26

Провадження № 1-кп/147/429/26

УХВАЛА

іменем України

21 липня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024240040000768 від 09.12.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст.408 КК України,

в с т а н о в и в:

14 квітня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024240040000768 від 09.12.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407, ч.4 ст.408 КК України.

Ухвалою від 15 квітня 2026 року призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407, ч. 8 ст. 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024240040000768 від 09.12.2024.

Клопотання мотивоване тим, що командування військової частини НОМЕР_1 надало письмову згоду на проходження військової служби ОСОБА_4 на вакантній посаді у військовій частині. ОСОБА_4 раніше не був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 407, 408 КК України, виявив бажання продовжувати надалі військову службу. Під час війни держава має гострий брак підготовлених фахівців, військовослужбовець, який уже має бойовий досвід, часто є ціннішим за новобранця, підготовка якого займе місяці. Повернення такого бійця на фронт може безпосередньо вплинути на ефективність підрозділу і збереження життів. У війні люди перебувають у надзвичайних умовах. Військовослужбовець, який щиро визнає провину, готивий повернутися і ризикувати життям, фактично бере на себе найвищу відповідальність - захист країни.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити. Захисник - адвокат ОСОБА_5 прсила задовольнити клопотання та звільнити її підзахисного від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України, закрити кримінальне провадження на підставі ч. 5 ст. 401 КК мукраїни та вирішити питання про повернення суми застави.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на практику Верховного Суду, а також те, що ОСОБА_4 не відповідає одній із обов`язкових умов, визначених ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки обвинувачується у вчиненні двох окремих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України та ч. 4 ст. 408 КК України, кожен з яких є окремим правопорушенням і вони не об`єднані єдиним умислом обвинуваченого, а тому не є особою, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та подане клопотання, дійшов таких висновків.

Пунктом першим частини другої статті 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

07 вересня 2024 року набув чинності Закон України від 20 серпня 2024 року №3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».

Указаним Законом, крім іншого, ст. 401 КК України доповнено частиною 5 такого змісту: особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Отже, зі змісту ч. 5 ст. 401 КК України вбачається, що підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності є: добровільне звернення до суду із клопотанням про намір продовжити проходження військової служби; згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України (ч. 3 ст. 285 КПК України); наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби; вчинення під час дії воєнного стану вперше кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 КК України.

Таким чином, для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України законодавцем визначено сукупність необхідних умов, за наявності яких суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407, 408 КК України. Водночас зазначені умови є обов`язковими та не мають альтернативного характеру.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2025 року у справі №203/1612/22 звернув увагу, що передбачена ч. 5 ст. 401 КК України умова щодо особи, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, стосується саме факту вчинення кримінального правопорушення, а не наявності обвинувального вироку чи судимості. Отже, при вирішенні питання про можливість застосування положень ч. 5 ст. 401 КК України визначальним є встановлення того, чи є особа такою, що вперше вчинила кримінальне правопорушення.

У постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі №295/2490/24 (провадження №51-3771км25) зроблено висновок, що вчинення військовослужбовцем двох окремих діянь самовільного залишення військової частини, які не були об`єднані єдиним умислом, виключає можливість його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК (вчинення вперше кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК).

З матеріалів кримінального провадження випливає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України та ч. 4 ст. 408 КК України, які розділені певним проміжком часу та є наслідком різних умисних дій обвинуваченого.

З обставин формулювання обвинувачення слідує, що ОСОБА_4 вчинив два окремих діяння самовільного залишення військової частини та дезертирства, а тому у цьому кримінальному провадженні не встановлено наявності обов`язкової умови для застосування звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст. 401 КК України вчинення вперше кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 цього Кодексу.

На стадії розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд виходить із обсягу пред`явленого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, який на цей час не змінений і не визнаний судом недоведеним. За таких обставин, з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що інкриміновані ОСОБА_4 діяння мають ознаки реальної сукупності кримінальних правопорушень, а тому він не є особою, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення у розумінні ч. 5 ст. 401 КК України.

Наявність добровільного звернення обвинуваченого із клопотанням про намір продовжити проходження військової служби та письмової згоди командира військової частини на його подальше проходження служби сама по собі не створює підстав для звільнення від кримінальної відповідальності. Ці обставини мають юридичне значення лише за умови, що кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 КК України, вчинене особою вперше. За відсутності цієї умови застосування частини 5 статті 401 КК України є неможливим.

Крім того, згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності є відмовою держави від застосування щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінального провадження у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише за наявності всіх визначених законом правових підстав.

За таких обставин, враховуючи, що лише сукупність усіх умов, визначених ч. 5 ст. 401 КК України, є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст. 286, 288, КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження №62024240040000768 від 09.12.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст.408 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 00 хвилин 22 липня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1