Рішення № 138397765, 22.07.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/393/26

Провадження № 2/139/296/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Інтер Агро" про розірвання договорів оренди землі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 0522880400:05:001:0308 та 0522880400:06:001:0273, що розташовані на території колишньої Бахтинської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області. 24 жовтня 2017 року в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки на підставі договорів оренди землі без номера від 10 та 20 жовтня 2017 року із ФГ «Інтер Агро» строком дії десять років кожен.

ФГ «Інтер Агро» взяті на себе обов`язки із внесення орендної плати за 2022-2025 роки не виконало, орендну плату за вказані періоди не виплатило, що є систематичним порушенням умов договору оренди земельних ділянок.

У зв`язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати, що є істотним порушенням договору, представник позивача адвокат Майструк Наталія Романівна (повноваження в матеріалах електронної справи) 03 червня 2026 року звернулася до суду з позовною вимогою розірвати договори оренди землі.

Ухвалою від 04 червня 2026 року (а.с. 8) позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецьким районним судом та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а відповідачу встановлено строк в 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача отримала ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі 04 червня 2026 року до свого електронного кабінету.

Поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження та додатками до неї було направлено відповідачу 04 червня 2026 року та отримано уповноваженим представником 05 червня 2026 року (а.с. 10). Відзив на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач станом на 22 липня 2026 року не подав.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши подані стороною позивача докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з урахуванням такого:

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Обов`язок доказування відповідно зі статтею 12 ЦПК покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 0522880400:05:001:0308 та 0522880400:06:001:0273. Ця обставина підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 101643973 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1389764805228) та № 101639257 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1389689505228) від 26 жовтня 2017 року.

Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права», 24 жовтня 2017 року державні реєстратори Мурованокуриловецької районної державної адміністрації за № 23033173 та № 23031018 зареєстрували право оренди земельної ділянки на підставі договорів оренди землі б/н від 10 та 20 жовтня 2017 року, відповідно, між ОСОБА_1 та ФГ «Інтер Агро» строком на 10 років (у матеріалах електронної справи).

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу положень ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

З інформації, що міститься у Договорах оренди землі, сторони погодили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в сумі 2801 гривня 90 копійок (5% від нормативної грошової оцінки) за кожну земельну ділянку.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України). Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідач не виконує своє зобов`язання, передбачене умовами Договорів оренди землі від 10 і 20 жовтня 2017 року, та не виплатив йому орендну плату за користування земельними ділянками за 2022-2025 роки.

Ця обставина стверджується текстом позовної заяви та інформацією про відсутність у позивача за період 2022-2025 роки доходу у виді орендної плати.

Відповідач не спростував такі твердження позивача і не надав суду докази про виплату ОСОБА_1 за 2022 - 2025 роки орендної плати. Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву.

В той же час, процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Через системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої для зміни або розірвання договору необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, який підтриманий Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 227/5452/18.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 145/759/19.

У справі, що є предметом судового розгляду, встановлено, що орендар ФГ "Інтер Агро" допустило невиконання свого зобов`язання за Договорами оренди землі із ОСОБА_1 б/н від 10 та 20 жовтня 2017 року та не виплатило орендодавцю орендну плату за чотири роки (2022-2025 роки), що слід кваліфікувати як систематичне з боку ФГ "Інтер Агро" невиконання такої істотної умови Договору як сплата орендної плати.

Наслідком невиконання орендарем умов договору про сплату орендної плати, відповідно до Закону України «Про оренду землі» (ст. 32), Земельного кодексу України (ст. 141), Цивільного кодексу України (ст. 611, 614, 625), може бути припинення права користування земельною ділянкою (позовна вимога про дострокове розірвання договорів).

Повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані стороною позивача докази і проаналізувавши їх доводи та відповідне законодавство за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що відповідач систематично не виконував обов`язку зі сплати орендної плати за договорами оренди землі, а саме не сплатив ОСОБА_1 орендну плату за чотири роки (у 2022-2025 роках), що є підставою для розірвання Договорів оренди землі б/н, укладених 10 та 20 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтер Агро».

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07 жовтня 2020 року в справі № 313/780/19. Вказаний правовий висновок також викладено Об`єднаною платою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 2129 гривень 92 копійки судового збору (а.с. 5). Суд у цьому рішенні прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог. Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягають компенсації позивачу у повному розмірі.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 202, 526, 549, 551, 610, 611, 612, 628, 629, 638, 651 ЦК України, ст. 90, 93, 141, 152 ЗК України, ст.ст. 1, 3, 8, 13, 14, 15, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 229, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі без номера від 10 жовтня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Інтер Агро» щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 0522880400:05:001:0308 (номер запису про інше речове право 23033173).

Розірвати договір оренди землі без номера від 20 жовтня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Інтер Агро» щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 0522880400:06:001:0273 (номер запису про інше речове право 23031018).

Стягнути із Фермерського господарства «Інтер Агро» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Фермерське господарство "Інтер Агро", юридична адреса: 23400, селище Муровані Курилівці Вінницької області, вул. Героїв Майдану, буд. 31, ЄДРПОУ: 39551109.

Суддя: ______