Ухвала суду № 138397761, 21.07.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1677/26

Провадження №:2/138/1525/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області питання щодо залишення без руху позову після відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду знаходиться вказана вище цивільна справа.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась. Позивач подала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Представник відповідача подала до суду заяву про проведення судового розгляду без їх участі. При вирішенні даного спору покладалась на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Водночас, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2026 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.

Оскільки позовна заява містить вимогу майнового характеру (визнання права власності у порядку спадкування), тому вона підлягає оплаті судовим збором відповідно до вказаних вище норм.

Разом тим, зі змісту позову та доданих до нього документів слідує, що на виконання вимог п. 3 ч.3. ст. 175 ЦПК України позивач вказала ціну позову згідно відповіді суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 від 25 листопада 2025 року №61/25 щодо середньо-ринкової вартості спірного майна.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).

При цьому вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Проте, таку письмову відповідь не може бути прийнято судом до уваги як на підтвердження дійсної (ринкової) вартості об`єкту нерухомого майна з огляду на таке.

Надана позивачем відповідь суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 від 25 листопада 2025 року №61/25 не містить відомостей про сам звіт оцінки спірного майна, зокрема, дату його складання, і в якому містяться виконані процедури з оцінки майна та висновки про ринкову вартість майна, а тому, суд не може прийняти таку відповідь як належний доказ щодо дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна на момент подання цього позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги надану позивачем відповідь суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 від 25 листопада 2025 року №61/25

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи предмет позову і те, що в суду відсутня можливість встановлення ціни позову на день подання позову (в матеріалах відсутні докази щодо підтвердження дійсної вартості спірного майна), суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати позивачу можливість надати до суду докази щодо дійсної вартості спірного майна та виходячи з вартості визначити ціну позову і доплатити судовий збір у разі необхідності.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява по справі оформлена з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.175, 187, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання права власності у порядку спадкування, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме п`ять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Копію даної ухвали суду направити представнику позивача за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Б.Київська