Ухвала суду № 138397729, 22.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/892/25

провадження № 2/136/310/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.

за участю секретаря судових засідань Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області за участі третіх осіб Фермерського господарства «УКРАЇНА», Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНБУД-КОМПЛЕКТ" про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Представник відповідача Коцюбняк А.Й. через систему Електронний суд подала заяву про відвід головуючому у справі, мотивуючи тим, що вона являється матір`ю Коцюбняк В.І., яка займала посаду помічника судді головуючого судді у справі - судді Шпортун С.В. та яка була звільнена із займаної посади за п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, у зв`язку із чим у представника відповідача виникли недоброзичливі стосунки до судді, тому вважає, що вказана обставина викликає сумніви у суб`єктивній неупередженості та об`єктивності судді при розгляді справи, що на її думку є підставою для відводу. Окрім цього, представник відповідача у заяві зазначає, що суддею Шпортун С.В. в ході підготовчого засідання 25 лютого 2026 року протокольно відмовлено в задоволенні письмового клопотання відповідача від 24.02.2026 за № 07-11/493, без додержання процедури, що є порушенням п.10 ст. 83, ч.2 ст. 258, п. 4, 5, 8 ст. 259 та ст. 260, 263 ЦПК України, суд не виходив до народної кімнати та не виклав рішення письмово у паперовій формі у вигляді ухвали.

У судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала з підстав зазначених у ньому, просила задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення відводу, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність, надавши до суду письмові пояснення.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими, заяв та клопотань до суду не направили.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, в контексті вирішення питання про відвід головуючому у справі дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" N 1402-VIII від 02.06.2016, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі ст.2 ЦПК України (далі - ЦПК).

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 36 ЦПК України законодавцем визначено конкретні підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ст.39 ЦПК).

Суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, необхідно зауважити, що стаття 15 Кодексу суддівської етики затвердженого на ХІ з`їзді суддів України 22.03.2013 року зазначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід (відвід). Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Зі змісту вказаних норм слід дійти висновку, що для відведення (самовідведення) судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді, обставини, повинні бути доведеними, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу (самовідводу).

Отож на суддю також покладено відповідальний обов`язок не усуватися від справи в спірній ситуації, здійснювати належну перевірку фактів, відтак його відвід (самовідвід) повинен супроводжуватися виключно достовірними доказами. Особиста безсторонність суду презюмується державою, поки не надано доказів протилежного. Такий підхід свідчать про те, що судове рішення у справі, яке ухвалюватиметься суддею, не буде надалі скомпрометовано, а зазначені вимоги покликані забезпечити впевненість сторін у тому, що їхню справу вирішує неупереджений та об`єктивний суддя, який не самоусунувся від вирішення справи.

Недотримання вказаних вимог може свідчити про недосконалість інституту відводу судді в процесуальному праві України.

Положеннями ст.40 ЦПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Судом встановлено, що заява про відвід надійшла за день до дати визначеного підготовчого судового засідання, отож підлягає вирішенню судом, що розглядає справу.

Перевіривши наведені у заяві про відвід головуючої у справі судді Шпортун С.В. доводи, суд дійшов висновку, що звільнення доньки представника відповідача з посади помічника судді на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, не є тією обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, та не може бути підставою для відводу судді, а є свідченням компромісу при розірванні трудових відносин із працівником патронатної служби, що передбачено нормами діючого законодавства, при цьому не підтверджено наявності конфлікту, дисциплінарної ситуації, особистої неприязні чи інших обставин, які могли б свідчити про упередженість судді.

Окрім цього, в силу наведеного вище діючого законодавства не може бути підставою для відводу незгода представника відповідача із прийнятим суддею рішенням під час підготовчого судового засідання, яке прийняте шляхом постановлення протокольної ухвали за наслідками розгляду письмового клопотання представника відповідача про долучення доказів, яке подане із порушенням строків визначених ст.83 ЦПК України та ухвалене з дотриманням вимог ст.259 ЦПК України, оскільки такі обставин можуть лише слугувати підставою для оскарження остаточного судового рішення у даній справі.

Інші аргументи, на які посилається представник відповідача у заяві про відвід щодо недоброзичливих стосунків із суддею також не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів, оскільки представник відповідача є державним службовцем, перебуває у трудових відносинах із Турбівською селищною радою Вінницького району Вінницької області, а відтак представляє орган місцевого самоврядування, має діяти лише у спосіб та порядку передбаченому Конституцією України, зокрема ст.19 Основного Закону, що є першочерговим обов`язком особи, яка вступила на державну службу.

Окрім цього, із документів доданих до справи встановлено, що здійснювати представництво інтересів Турбівської селищної ради наділено ще одна особа Кравчук Д., відтак орган місцевого самоврядування в особі голови спроможний забезпечити участь іншого представника при розгляді даної справи, у випадку неспроможності представника Коцюбняк А.Й. належним чином здійснювати представництво органу місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду: від 06 листопада 2023 року у справі N 761/6087/22 (провадження N 61-14085ск23), від 24 квітня 2024 року у справі N 444/948/21 (провадження N 61-18311ск23), від 30 квітня 2024 року у справі N 761/6093/22 (провадження N 61-17823св23).

При цьому суд звертає увагу також на те, що заявлення завідомо безпідставного відводу є зловживанням процесуальними правами (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України), що тягне відповідальність встановлену законом.

Оскільки обставини, на які посилається представник відповідача, як на підставу для відводу суді, не дають підстав для обґрунтованого сумніву в неупередженості та об`єктивності суді Шпортун С.В. при розгляді цієї справи, суддя не може самоусуватись від розгляду справи, оскільки це є його основним обов`язком, тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36 - 37, ст. 39-41, ст. 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача Коцюбняк А.Й. про відвід головуючого судді Шпортун С.В. у цивільній справі №136/892/25, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяС. В. Шпортун