Рішення № 138397470, 22.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2026Справа № 910/5271/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (Україна, 69035, м. Запоріжжя, б. Приймаченко Марії, буд. 26; ідентифікаційний код: 45030873)

до Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41; ідентифікаційний код: 32596688)

про стягнення 21 873,70 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" (далі - відповідач) про стягнення 21 873,70 грн, з яких 20 569,07 грн заборгованості, 450,04 грн пені, 735,49 грн 3 % річних, а також 60,96 грн витрат за перескладання ОСОБА_1 іспиту «Крок 1» та 58,14 грн за перескладання іспиту з англійської мови професійного спрямування.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Контрактом про навчання іноземних громадян № 36/17 від 11.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

12.05.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 12.05.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 18.05.2026 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

10.06.2026 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 18.05.2026, яке згідно з повідомленням підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу та повернуто у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 про відкриття провадження в цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.05.2026.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2017 між Запорізьким державним медичним університетом (далі - університет) та Приватним підприємством "Данія Інтернешнл" (далі - координатор набору) було укладено Контракт про навчання іноземних громадян №36/17.

Додатковою угодою №4 від 17.07.2019 сторони виклали найменування Контракту про навчання іноземних громадян №36/17 від 11.05.2017 у новій редакції: "Договір про навчання іноземних громадян №36/17 від11.05.2017" (далі - Договір). Окрім того, сторони виклали умови Договору в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 17.07.2019 предметом договору є виконання зобов`язань координатора набору з набору іноземців-кандидатів на навчання в університеті.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору університет зобов`язується укласти індивідуальні договори про навчання між університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання.

Згідно з п. 3.2.4 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 17.07.2019 університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним договором порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послужили підставою для зарахування на навчання.

Відповідно до п. 4.1.6 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 17.07.2019 координатор набору зобов`язується, зокрема, забезпечити укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання, та забезпечити відшкодування університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов`язком координатора набору за даним договором.

Координатор набору зобов`язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов`язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов`язань та мінімізації збитків для університету (п. 4.1.7 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 17.07.2019).

Додатковою угодою №5 від 17.07.2019 до Договору сторони виклали розділ 5 "Фінансові умови" Договору у новій редакції.

Згідно п. 5.2 Договору в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 вартість навчання одного іноземного громадянина становить на рік за спеціальністю "Фармація" (державна мова викладання) - 2700,00 дол. США.

Відповідно до п. 5.16.1 Договору в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 оплата проводиться для студентів ІІ-VI курсу: за непарні семестри - до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри - до 15.02 відповідного навчального року.

Строк дії Договору з 11.05.2017 по 11.05.2023 (п. 7.2 Договору).

07.10.2021 між Запорізьким державним медичним університетом (далі - університет), ПП "Данія Інтернешнл" (далі - координатор набору) та ОСОБА_1 (далі - студент) було укладено Договір про надання освітніх послуг іноземним громадянам №19-519 (далі - Договір про надання послуг).

Відповідно до п. 3.1 Договору про надання послуг координатор набору зобов`язаний за бажанням студента своєчасно вносити оплату за освітні послуги в розмірі, строки та порядку відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 4.2 Договору про надання послуг студент зобов`язаний у випадку неможливості виконання координатором вимог п. 3.2 цього договору, самостійно здійснювати оплату за освітні послуги, або зі згоди студента провести оплату через координатора набору або третю особу.

Згідно з п. 6.2 Договору про надання послуг при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, студент або координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента. При простроченні оплати більше ніж на 30 календарних днів університет має право на дострокове розірвання договору без укладення додаткової угоди до цього договору та відрахування студента. Датою розірвання договору та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі університету. При цьому, студент/координатор набору зобов`язаний відшкодувати університету вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим договором, а також оплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування на підставі рахунку університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору та відрахування студента.

Відповідно до п. 6.4 Договору про надання послуг при достроковому розірванні цього договору студент зобов`язаний відшкодувати виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за договором.

Наказом Запорізького державного медичного університету № 202 від 08.09.2022 з 01.09.2022 до завершення дії воєнного стану в Україні, в університеті вартість платних освітніх послуг для іноземних громадян зменшена на 30%.

Таким чином, вартість навчання студента за рік на IV та V курсі складає 1890,00 дол. США.

На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 № 952-р "Про утворення Запорізького державного медико-фармацевтичного університету", а також наказів Міністерства охорони здоров`я України від 15.12.2022 № 2275 "Про утворення державного медико-фармацевтичного університету" та від 03.01.2023 № 9 "Про реорганізацію Запорізького державного медичного університету" відбулася реорганізація Запорізького державного медичного університету шляхом його приєднання до Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Відтак позивач є правонаступником усіх прав та обов`язків Запорізького державного медичного університету.

Відповідно до наказу Запорізького державного медико-фармацевтичного університету № 352-с від 01.05.2024 іноземному студенту ОСОБА_1 було призупинено надання освітніх послуг у зв`язку з порушенням умов договору про навчання (не склав 1 етап ЄДКІ) з 01.05.2024.

Наказом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету №932-с від 04.09.2024 іноземного студента ОСОБА_1 відраховано з 04.09.2024, у зв`язку з порушенням умов договору про навчання (не склав етап ЄДКІ, фінансова заборгованість). Дію договору про надання послуг припинено.

Позивач зазначає, що фактично за навчання студента сплачено 10 934,89 дол. США.

Також за доводами позивача іноземний студент ОСОБА_1 повинен відшкодувати університету компенсацію покриття прямих витрат за повторне складання тестового іспиту "Крок 1" та повторне складання іспиту з англійської мови професійного спрямування, у зв`язку з тим, що був зареєстрований, але був відсутній на іспитах без поважної причини.

Згідно з п. 13 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступенів фахової передвищої освіти та вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я"/"I Охорона здоров`я та соціальне забезпечення" (крім спеціальностей у сфері соціального забезпечення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 334 від 28.03.2018, витрати на повторне складання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту покладаються на здобувача.

Таким чином, згідно службових записок декана другого міжнародного факультету до актів №321, №322, №334 та №335 від 23.04.2024, ОСОБА_1 повинен компенсувати покриття прямих витрат за перескладання тестового іспиту "Крок 1" в сумі 60,96 грн та іспиту з англійської мови професійного спрямування в сумі 58,14 грн. Загальна сума компенсації складає 119,10 грн.

З огляду на викладене, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 569,07 грн, пеню в розмірі 450,04 грн, 3% річних у розмірі 735,49 грн, витрати за перескладання ОСОБА_1 іспиту "Крок 1" у розмірі 60,96 грн та витрати за перескладання іспиту з англійської мови професійного спрямування у розмірі 58,14 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений Договір про надання послуг, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною другою вказаної статті визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Судом встановлено, що на підставі Договору про надання послуг ОСОБА_1 було зараховано до Запорізького державного медичного університету на спеціальність "Фармація", але в подальшому відраховано.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Вартість навчання студента визначено п. 5.2 Договору в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 в розмірі 2 700,00 дол. США на рік.

При цьому, вартість навчання студента за рік на IV та V курсі зменшено до 1890,00 дол. США на підставі наказу Запорізького державного медичного університету № 202 від 08.09.2022.

Оскільки студенту було призупинено надання освітніх послуг з 01.05.2024, фактично іноземний студент ОСОБА_1 отримував освітні послуги на 5-му курсі в 10-му семестрі з 26.02.2024 по 30.04.2024 включно (47 днів).

З огляду на те, що навчання на 5-му курсі в 10-му семестрі триває 90 днів, вартість освітніх послуг, наданих студенту на 5-му курсі в 10-му семестрі, складає 493,50 дол. США.

Відтак за фактично надані студентові послуги за весь період навчання мало бути сплачено 11428,50 дол. США.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи порядок оплати, встановлений п.5.16.1 Договору в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019, оплата проводиться для студентів ІІ-VI курсу: за непарні семестри - до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри - до 15.02 відповідного навчального року.

Окрім того, обов`язок оплатити фактично надані освітні послуги, в разі розірвання Договору про надання послуг, передбачений п. 6.2 вказаного договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується факт часткової оплати наданих позивачем послуг, а саме в розмірі 10 934,89 дол. США.

Відповідачем, у свою чергу, належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, доказів сплати боргу в розмірі 493,61 дол. США не надано.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20 569,07 грн визнається судом обґрунтованою.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат за перескладання ОСОБА_1 іспиту "Крок 1" у розмірі 60,96 грн та витрат за перескладання іспиту з англійської мови професійного спрямування у розмірі 58,14 грн суд зазначає, що відповідно до пункту 13 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступенів фахової передвищої освіти та вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я"/"I Охорона здоров`я та соціальне забезпечення" (крім спеціальностей у сфері соціального забезпечення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 334 від 28.03.2018, у разі неуспішного складання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту здобувач має право повторно скласти іспит не більше одного разу. Строк, до якого здобувачі можуть повторно скласти кваліфікаційний іспит, визначається МОЗ. Витрати на повторне складання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту покладаються на здобувача.

У свою чергу, умовами Договору та Договору про надання послуг не передбачено обов`язку координатора набору відшкодовувати вказані витрати університету, як і не передбачено солідарну відповідальність студента та координатора набору за невиконання студентом обов`язку відшкодувати витрати за повторне перескладання іспиту.

Відтак саме студент є боржником за вказаним грошовим зобов`язанням.

Окрім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення пені та 3% річних.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору про надання послуг передбачено, що при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, студент або координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента.

Позивачем заявлено до стягнення пеню, нараховану на весь розмір заборгованості за період прострочення з 16.02.2022 по 23.02.2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено правильність здійснених нарахувань, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем строків оплати за Договором, наявні підстави для нарахування 3% річних на суми заборгованості за весь час прострочення.

Наданий розрахунок 3% річних не є арифметично вірним. Між тим, заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних не перевищує суми, розрахованої судом.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 20569,07 грн, пеня в розмірі 450,04 грн та 3% річних у розмірі 735,49 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 647,90 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 14,50 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41; ідентифікаційний код: 32596688) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (Україна, 69035, м. Запоріжжя, б. Приймаченко Марії, буд. 26; ідентифікаційний код: 45030873) заборгованість у розмірі 20 569 (двадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 07 коп., пеню в розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) грн 04 коп., 3% річних у розмірі 735 (сімсот тридцять п`ять) грн 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн 90 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 14,50 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.07.2026.

Суддя О.В. Нечай