Рішення № 138397220, 21.07.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/635/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Комунального підприємства "Управляюча компанія "Комфортний дім" Івано-Франківської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підкова Плюс"

про стягнення 17 043,30 грн

встановив: Комунальне підприємство "Управляюча компанія "Комфортний дім" Івано-Франківської міської ради звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підкова Плюс" про стягнення 17043,30 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг наданих позивачем згідно умов Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №227(230/70-6.04) від 22.08.2022 за період з червня 2024 року по лютий 2026 року, внаслідок чого у останнього утворився борг перед позивачем в сумі 17043,30 грн.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 25.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 25.05.26 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить Довідка Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2026 про доставку електронного листа (ухвали суду від 25.05.2026).

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, зокрема 25.05.2026, про що свідчить Довідка Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2026 про доставку електронного листа (ухвали суду від 25.05.2026). Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведеного, судом згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 747 Про призначення управителя багатоквартирного будинку на території Івано-Франківської міської територіальної громади від 18.08.2022 вирішено призначити за результатами конкурсу управителем групи багатоквартирних будинків на території Івано-Франківської міської територіальної громади КП Управляюча компанія Комфортний дім згідно додатку №1 до рішення.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №987 від 20.10.2022 зупинено дію рішення №747 від 18.08.2022 на період дії воєнного стану в частині застосування ціни послуги з управління багатоквартирним будинком. Рішення Івано-Франківської міської ради №987 від 20.10.2022 опубліковано в газеті Західний кар`єр №44 (1879) від 03.11.2022.

17.05.2024 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення №619 Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.10.2022 №987 Про зупинення застосування ціни послуги з управління багатоквартирним будинком на період дії воєнного стану, яке опубліковане у газеті Західний кар`єр №22 (1961) від 30.05.2024.

Вказані вище рішення міської ради оприлюднено на офіційному сайті Івано-Франківської міської ради: https://www/.namvk.if.ua/.

22.08.2022 між Комунальним підприємством "Управляюча компанія "Комфортний дім" Івано-Франківської міської ради (по договору - управитель/по справі позивач) в особі т.в.о. директора Білика Василя Йосафатовича, що діє на підставі Статуту та Розпорядження міського голови №120/1-к від 16.08.2022 Департаменту інфраструктури житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гната Хоткевича,48, корп.3 в особі заступника міського голови - директора Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Смушака Михайла Володимировича, що діє на підставі Рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №545 від 30.06.2022 укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №227(230/70-6.04).

Відповідно до п.1 Договору управитель зобов`язався надавати співвласникам послуг з управління багатоквартирним будинком (далі послуга з управління), що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гната Хоткевича,48, корп.3 (далі-будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Згідно п.2 Договору список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладання договору, зазначаються у додатку 1 до Договору, що є невід`ємною його частиною.

Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору одним із співвласників багатоквартирного будинку по вул. Гната Хоткевича,48, корп.3 є ТОВ "Підкова Плюс".

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №404733217 від 21.11.2024 відповідачу на праві власності з 09.09.2014, належить нерухоме майно, зокрема нежитлове приміщення, загальною площею 141,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гната Хоткевича, 48, корп.3.

Згідно п. 3 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території та включає перелік послуг.

Відповідно до п.10 Договору ціна послуги з управління становить 5,7659 гривень (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 5,3887 гривень відповідно до кошторису витрат па утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до нього договору;

- винагороду управителю в розмірі 0,3772 гривень на місяць.

Пунктом 11 Договору плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.12 Договору управитель щороку не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку цього договору звітує перед співвласниками про виконання кошторису витрат відповідно до п. 15 цього договору та подає співвласникам на погодження новий кошторис витрат.

Новий кошторис витрат погоджується співвласниками шляхом прийняття відповідного рішення у порядку, встановленому законом, з подальшим внесенням змін до цього договору. У випадку, якщо новий кошторис витрат співвласниками не погоджено, продовжує діяти раніше погоджений кошторис витрат.

Згідно п. 30 та п. 31 Договору цей договір набирає чинності з 01.09.2022 та укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.

Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №227(230/70-6.04) від 22.08.2022 пролонгований до 01.09.2027.

На виконання умов Договору відповідач у період з червня 2024 року по лютий 2026 року надав відповідачу послуги з управління будинком.

В свою чергу відповідач оплату наданих послуг за вказаний період не здійснював, в результаті чого утворилась заборгованість на суму 17 043,30 грн у період з червня 2024 року по лютий 2026 року.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 17 043,30 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №227(230/70-6.04) від 22.08.2022, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг урегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (стаття 1 цього Закону).

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (стаття 5 цього Закону).

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (частина 1 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з частиною 1 статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач має право, зокрема: - одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладеного договору; - на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; - на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (частина 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обумовлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В супереч вказаної норми відповідач доводи позивача щодо заборгованості за надання житлово-комунальних послуг, що є предметом спору, не спростував.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе грошового зобов`язання обумовленого договором та не спростував наявність заборгованості, то вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 17 043,30 грн є обгрунтованою та такою, що підлягає підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України та результат вирішення спору судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в :

позов Комунального підприємства "Управляюча компанія "Комфортний дім" Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підкова Плюс" про стягнення 17 043,30 грн заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підкова Плюс" (вул. Гната Хоткевича, буд.48, корп.3, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76020, код 13653347) на користь Комунального підприємства "Управляюча компанія "Комфортний дім" Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 161, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76002, код 44051740) 17 043,30 грн (сімнадцять тисяч сорок три гривні тридцять копійок) заборгованості та 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 21.07.2026.

Суддя П.А. Шкіндер