Ухвала суду № 138397203, 22.07.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.07.2026 Справа № 908/1731/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Запорізької міської ради про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТУС-ЛТД, ідентифікаційний код 35037500 (адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3),

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Запорізької міської ради про забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення заборгованості з орендних платежів до ТОВ «ОРТУС ЛТД».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 20.07.2026 заяву передано на розгляд судді Давиденко І.В.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України:

1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, заява підписана уповноваженою особою. За заявою сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Запорізька міська рада просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ОРТУС ЛТД» в межах ціни позову, а сааме на : видавництво літ. А-3, склад літ. Б-2, гараж літ. Г, склад ПММ літ. Е, зарядне навантажувачів літ. К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656402823101).- друкарня літ. А-4, прохідна-кафе літ.Б, склад літ.В, склад літ.Г, склад літ.Д, склад літ.Е, склад літ.Ж, склад літ.И, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063344023101).

В обґрунтування заяви Запорізькою міською радою зазначено наступне.

Згідно з інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на об`єкти нерухомого майна: видавництво літ. А-3, склад літ. Б-2, гараж літ. Г, склад ПММ літ. Е, зарядне навантажувачів літ. К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656402823101), друкарня літ. А-4, прохідна-кафе літ.Б, склад літ.В, склад літ.Г, склад літ.Д, склад літ.Е, склад літ.Ж, склад літ.И, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063344023101) які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2310100000:01:004:0041, за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 150а та 2310100000:01:006:0175 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТУС ЛТД» (ідентифікаційний код 35037500).

Між Запорізькою міською радою та ТОВ «ОРТУС ЛТД» на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:004:0041 за період з 01.12.2023 по 31.03.2026 (включно) та на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:006:0175 за період з 01.08.2024 по 29.12.2025 (включно) договори оренди не укладались.

Запорізькою міською радою та ТОВ «ОРТУС ЛТД» 30.12.2025 укладено договір оренди землі №202501000100271, згідно з яким в оренду передана земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:006:0175. Тобто, за період з 01.08.2024 по 29.12.2025 між ТОВ «ОРТУС ЛТД» та Запорізькою міською радою не було укладено договір оренди землі №202501000100271.

ТОВ «ОРТУС ЛТД» не вносило плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:004:0041 за період з 01.12.2023 по 31.03.2026 (включно) та за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:006:0175 за період з 01.08.2024 по 29.12.2025 (включно).

Також Запорізька міська рада вказує, що в зв`язку з тим, що ТОВ «ОРТУС ЛТД» тривалий час безпідставно використовував земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:006:0175 за період з 01.08.2024 по 29.12.2025 (включно) та земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:004:0041 за період з 01.12.2023 по 31.03.2026 (включно), які є комунальною власністю і не сплачував орендну плату за відсутності правових підстав для такого користування, планує звернутися до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з доходу від безпідставно набутого майна у вигляді збереженої орендної плати в розмірі 2 910 893,48 грн, а також судового збору в розмірі 34 930,72 грн.

Вжиття заходів забезпечення позову, на думку Запорізької міської ради є необхідним, оскільки до постановлення рішення у справі відповідачем можливо будуть вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог Запорізької міської ради. Крім того, у випадку відчуження ТОВ «ОРТУС ЛТД» права власності на нерухоме майно на користь інших осіб, виконати в примусовому порядку рішення суду буде неможливо, а тому, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення.

Запорізька міська рада вважає, що накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ОРТУС ЛТД» у розмірі позовних вимог здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, мінімально впливатиме на повсякденну роботу товариства, не ускладнюючи його господарську діяльність. Обраний вид забезпечення позову накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, за твердженням Запорізької міської ради, є співмірним із заявленими позовними вимогами. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право ТОВ «ОРТУС ЛТД» реалізувати вказане майно третім особам.

20.07.2026 від ТОВ «ОРТУС ЛТД» до суду надійшли заперечення на заяву Запорізької міської ради, які обґрунтовані наступним.

ТОВ "Ортус ЛТД" вважає, що наявність заборгованості та існування інших судових рішень щодо стягнення заборгованості, які при цьому частково виконані, не свідчить про автоматичне задоволення поданої Запорізькою міською радою, заяви про забезпечення позову без належного обґрунтування необхідності вжиття такого забезпечення.

За твердженням ТОВ «ОРТУС ЛТД» до заяви не додано жодних доказів на підтвердження перебування чи відсутності у нього будь-яких інших активів (грошових коштів на рахунках, рухомого чи нерухомого майна), крім назначених об`єктів нерухомого майна. Можлива реалізація об`єктів нерухомого майна, про яку зазначає у заяві Запорізька міська рада, не змінить, на думку ТОВ, розміру заборгованості за спірний період та не плине на результат розгляду спору в разі доведення обґрунтованості вимог позивача.

ТОВ «ОРТУС ЛТД» вважає, що наразі відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту визначене нерухоме майно ТОВ "ОРТУС ЛТД" може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутній справі.

Просить врахувати також, що заявник сам зазначає, що рішення по справі № 908/1227/24 було виконано в повному обсязі, рішення по справі № 908/1559/25 виконано ТОВ "ОРТУС ЛТД" частково добровільно, частково виконується в рамках виконавчого провадження. Тобто, всі описані заявником дії свідчать про урегулювання спірних ситуацій із ЗМР та виконання рішень суду, без будь-яких ухилень в рамках фінансових можливостей ТОВ "Ортус ЛТД". Також із наданого витягу із ДРПВ вбачається, що за весь період ТОВ "ОРТУС ЛТД" не здійснювало будь яких дій, які направлені на відчуження або передачу в заставу майна тощо.

21.07.2026 до суду надійшла позовна заява Запорізької міської ради до ТОВ «ОРТУС ЛТД» про стягнення 2 910 893,48 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:006:0175 за період з 01.08.2024 по 29.12.2025 (включно) та за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:004:0041 за період з 01.12.2023 по 31.03.2026 (включно).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 20.07.2026 заяву передано на розгляд судді Давиденко І.В.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її задоволення, з таких підстав:

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.

До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У даному випадку, між Запорізькою міською радою та ТОВ «ОРТУС ЛТД» існує спір щодо внесення у ТОВ «ОРТУС ЛТД» плати за користування земельними ділянками за тривалий період (ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:004:0041 за період з 01.12.2023 по 31.03.2026 (включно), земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:006:0175 за період з 01.08.2024 по 29.12.2025 (включно)).

Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану.

Таким чином, у даному випадку позовні вимоги будуть спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя.

Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду та вплинути на виконання цього рішення.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 №490/6312/19 та від 21.12.2020 №487/5726/19.

Відповідно до наданої заявником інформації з з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно за ТОВ «ОРТУС ЛТД» зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомого майна, зокрема: видавництво літ. А-3, склад літ. Б-2, гараж літ. Г, склад ПММ літ. Е, зарядне навантажувачів літ. К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656402823101), друкарня літ. А-4, прохідна-кафе літ.Б, склад літ.В, склад літ.Г, склад літ.Д, склад літ.Е, склад літ.Ж, склад літ.И, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063344023101) які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2310100000:01:004:0041, за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 150а та 2310100000:01:006:0175 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТУС ЛТД» (код ЄДРПОУ 35037500).

Враховуючи, що наведене нерухоме майно розташоване на земельних ділянках з кадастровим номером 2310100000:01:004:0041, за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 150а та 2310100000:01:006:0175 адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52, Запорізька міська рада вважає, що накладення арешту саме на зазначене нерухоме майно, в межах суми позовних вимог є доцільним та мінімально необхідним заходом для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно Відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «ОРТУС ЛТД» в межах суми позову.

Суд вважає, що матеріалами заяви підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції, від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/626/26 щодо накладення арешту на нерухоме майно Відповідача є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що суд діє виключно в межах повноважень, наданих йому законом, суд вважає, що застосування передбаченого процесуальним законом такого заходу забезпечення позову як арешт сприятиме забезпеченню збереження майна для подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).

Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, накласти арешт в межах суми позовних вимог в розмірі 2910893,48 грн на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТУС-ЛТД, ідентифікаційний код 35037500 (адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3), а саме на : видавництво літ. А-3, склад літ. Б-2, гараж літ. Г, склад ПММ літ. Е, зарядне навантажувачів літ. К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656402823101); друкарня літ. А-4, прохідна-кафе літ.Б, склад літ.В, склад літ.Г, склад літ.Д, склад літ.Е, склад літ.Ж, склад літ.И, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063344023101).

Стягувачем за даною ухвалою є: Запорізька міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю ОРТУС ЛТД, ідентифікаційний код 35037500 (адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3)

3. Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду видати заявникові.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 22.07.2026, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України).

Ухвала підлягає оскарженню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Суддя І.В. Давиденко