Ухвала суду № 138395885, 21.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1146/26

Провадження № 1-кс/635/839/2026

У Х В А Л А

16 липня 2026 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників -адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження №22025000000001195 від 19.11.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України;

ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України;

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України;

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України;

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України.

Захисник ОСОБА_8 -адвокат ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2025 року у справі №991/64/25, провадження 1-кс/991/664/25, на грошові кошти в сумі 50071 доларів США, які вилучені 24.10.2024 в ході обшуку співробітниками ГСУ СБУ за адресою: АДРЕСА_1 , власниками яких э ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2025 року у справі №991/64/25, провадження 1-кс/991/664/25, накладено арешт на грошові кошти в сумі 50071 доларів США, які вилучені 24.10.2024 в ході обшуку співробітниками ГСУ СБУ за адресою: АДРЕСА_1 , власниками яких є ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Сторона захист зауважує, що вилучені грошові кошти в сумі 50071 доларів США , на які накладено арешт, не є об`єктом кримінально-протиправних дій, не отримані злочинним шляхом, оскільки накопичені ОСОБА_8 та його родиною з законних джерел. Крім того, готівкові кошти в сумі 16000 доларів США є коштами ОСОБА_14 . Також, офіційні доходи ОСОБА_8 є значно вищім від вилучених коштів. Арешт коштів фактично позбавляє родину ОСОБА_8 скористатись державною програмою «єОселя» та іншими компенсаційними механізмами, у зв`язку зі втратою житла.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Інші учасники справи підтримали клопотання, не заперечували проти його задоволення.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.

Положеннями п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України та ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ця норма кореспондується з пунктом 12 частини 1 статті 368 КПК України, за якою ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.01.2025 у справі № 991/64/25, підставою для накладення арешту на грошові кошти в сумі 50 071 долар США, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , стало доведення стороною обвинувачення необхідності забезпечення відшкодування завданих державі збитків та забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, тобто відповідність майна критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 170 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.02.2025 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2025 року залишено без змін.

Як зазначено колегією суддів, ОСОБА_8 та його захисником ОСОБА_12 не надано достатніх доказів, які б підтверджували, що вилучені за постійним місцем проживання підозрюваного грошові кошти належать його дружині та її батькам.

Суд зазначає, що підстави для скасування арешту майна врегульовано статтею 174 КПК України, згідно з частиною першою якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо необґрунтованості накладеного на грошові кошти арешту, суд зазначає наступне.

Як зазначено у клопотанні захисника, 16 000 доларів США з числа вилучених під час обшуку у ОСОБА_8 є власністю батька дружини ОСОБА_8 ОСОБА_14 ; вказані кошти отримано останнім від свого брата ОСОБА_16 в якості компенсації вкладу у будівництво будинку, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_16 у 2001 році.

На підтвердження зазначених обставин надано копію розписки ОСОБА_14 від 15.03.2020 про одержання від ОСОБА_16 грошей в сумі 16 000 доларів США.

Щодо змісту розписки суд зазначає, що в ній не зазначено правову підставу отримання коштів (позика, повернення боргу, сплата компенсації тощо), тому вказана розписка сама по собі не може бути визнана достатнім доказом належності вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 коштів у сумі 16 000 доларів США саме ОСОБА_14 .

Також суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження передачі ОСОБА_16 . ОСОБА_14 коштів в сумі 16 000 доларів США саме в якості компенсації за участь останнього у будівництві будинку стороною захисту суду не надано.

Таким чином, належність 16 000 доларів США з вилучених під час обшуку у ОСОБА_8 саме батькові його дружини ОСОБА_14 стороною захисту не доведена.

Щодо доводів про те, що інша частина вилучених коштів набута родиною ОСОБА_8 правомірним шляхом, суд зазначає, що законність походження коштів жодним чином не перешкоджає їх конфіскації в якості кримінального покарання.

Наведені стороною захисту виняткові життєві обставини родини ОСОБА_8 , зокрема, потреба в коштах для лікування дитини, безперечно, заслуговують на увагу, однак не є підставою для скасування арешту майна, яке може підлягати конфіскації у випадку призначення такого покарання, згідно з приписами ч. 5 ст. 170 КПК України.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання сторони захисту про скасування арешту майна грошових коштів ОСОБА_8 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 174, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 21.07.2026.

Суддя ОСОБА_1