Рішення № 138395495, 22.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3457/26

провадження № 2/619/2097/26

Рішення

іменем України

22 липня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/3457/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представниця позивача: Кукса К.О.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

ТОВ «Юніт Капітал» у системі «Електронний суд» 25.05.2026 звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 729542627 від 27.12.2024 в сумі 17611,20 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 27.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 729542627 на суму 6000,00 грн. 18.02.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/22. 30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 30/0925-01. Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 729542627 від 27.12.2024 становить 17611,20 грн, яка складається з: 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11611,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, у якій він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору саме відповідачем, фактичного отримання ним кредитних коштів, а також належності відповідачу номера телефону та платіжної картки, за допомогою яких нібито було укладено електронний договір і здійснено перерахування коштів. Наведений позивачем опис процедури укладення електронного договору та документи, сформовані в інформаційній системі первісного кредитора, самі по собі не підтверджують волевиявлення відповідача на укладення договору та не є безумовними доказами виникнення кредитних зобов`язань. Крім того, відповідач посилався на недоведеність факту переходу до позивача права вимоги за спірним кредитним договором, відсутність доказів належного повідомлення його про заміну кредитора, а також на те, що позивач не надав достатніх доказів правомірності та правильності нарахування процентів і розрахунку заявленої до стягнення заборгованості.

Представницею позивача до суду надано відзив на позовну заяву, у якому вона просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що усі вимоги позивача ґрунтуються на тому, що кредитний договір із ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» є повністю законним та укладеним за всіма правилами. Відповідач особисто пройшов реєстрацію на сайті, підтвердив свої дані, обрав суму та строк кредиту, а також підписав угоду спеціальним SMS-кодом. Такий одноразовий ідентифікатор за законом має таку ж юридичну силу, як і звичайний ручний підпис. Те, що у відповідача міг змінитися номер телефону чи електронна пошта, ніяк не спростовує факт укладення угоди, адже його особа була повністю верифікована через паспортні дані, РНОКПП та банківську картку. Гроші в розмірі 6000,00 грн були успішно перераховані на картку відповідача, і доказів зворотного він не надав. Відсотки нараховувалися чітко за умовами договору: спочатку за пільговою ставкою, а після завершення пільгового періоду за базовою. Що стосується переходу права вимоги, то позивач отримав його абсолютно законно через ланцюжок договорів факторингу та відповідні реєстри боржників. Відсутність письмового повідомлення боржника про зміну кредитора за законом не звільняє його від обов`язку повертати борг.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України 26.05.2026 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 2786064 щодо місця перебування (проживання) відповідача.

Ухвалою суду від 26.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 25.06.2026, яке було відкладено на 22.07.2026 у зв`язку з витребуванням доказів.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

27.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 729542627, який укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний допомогою одноразового ідентифікатора CSXA.

Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: - перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, - зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, - за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. - пройшов належну перевірку (верифікацію), - ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі Правила) (Додаток № 4), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. - отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, - надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Крім того, ОСОБА_1 , підписав паспорт споживчого кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора 5784, відповідно до умов якого, тип кредиту кредитна лінія, сума/ліміт кредиту 6000,00 грн, строк кредитування до 1826 днів (Дисконтний період 19 днів, з можливістю продовження та поновлення); тип процентної ставки фіксована; процентна ставка, відсотків річних базова процентна ставка: 357,70% (При виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня Дисконтної ставки: 3,65% - 357,70% або Індивідуальної ставки: 321,20 - 357,70%).

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн 27.12.2024 на платіжну картку № 4441-11XX-XXXX-9612 підтверджується довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Крім того, на виконання ухвали суду від 25.06.2026 АТ «Універсал Банк» надало інформацію, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 .

Із наданої банком інформації вбачається, що 27.12.2024 на зазначену платіжну картку було зараховано грошові кошти у сумі 6000,00 грн, що узгоджується з довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

18.02.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/22.

Згідно з реєстром прав вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за договором № 729542627 від 27.12.2024, укладеним з ОСОБА_1

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 30/0925-01.

На підставі акту прийому-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 30.09.2025 за Договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр прав вимог № 2 від 30.09.2025 року, після чого, з урахуванням пункту 4.1. Договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Боргу до Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргу.

Згідно з реєстром прав вимоги від 30.09.2025, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за договором № 729542627 від 27.12.2024, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Всупереч умов кредитного договору ОСОБА_1 , не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 729542627 від 27.12.2024 становить 17611,20 грн, яка складається з: 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11611,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність факту отримання ним кредитних коштів.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 27.12.2024 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою первісного кредитора про видачу кредиту.

Крім того, на виконання ухвали суду від 25.06.2026 АТ «Універсал Банк» надало інформацію, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Із наданих банком відомостей також убачається, що 27.12.2024 на вказану платіжну картку було зараховано грошові кошти у сумі 6 000,00 грн.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність належних доказів отримання ним кредитних коштів, неналежність йому платіжної картки та недоведеність факту зарахування кредитних коштів на його рахунок спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Надана АТ «Універсал Банк» інформація підтверджує як належність зазначеної платіжної картки відповідачу, так і факт зарахування на неї саме 27.12.2024 грошових коштів у розмірі 6000,00 грн, що повністю узгоджується з довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо видачі кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт надання кредитних коштів відповідачу та їх отримання останнім, а тому відповідні заперечення відповідача є безпідставними.

Доводи відповідача про те, що позивач мав надати виключно банківську виписку або інші документи щодо руху коштів по рахунку, не ґрунтуються на вимогах закону. ЦПК України не визначає вичерпного переліку доказів, якими може підтверджуватися факт надання кредитних коштів. Відповідно до принципу вільної оцінки доказів суд оцінює їх сукупність, а не кожен доказ ізольовано.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Надання кредитодавцем коштів є належним виконанням його обов`язку за договором, а підтверджений банком факт зарахування цих коштів на платіжну картку відповідача свідчить про належне виконання кредитодавцем своїх договірних зобов`язань.

Посилання відповідача на відсутність доказів належності платіжної картки саме йому також спростовуються відповіддю АТ «Універсал Банк», якою підтверджено, що картку № НОМЕР_2 емітовано саме на ім`я відповідача. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про помилковість наданої банком інформації або використання зазначеної картки іншими особами без відома відповідача, матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не надано.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо недоведеності переходу до позивача права вимоги за кредитним договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що право вимоги за кредитним договором № 729542627 від 27.12.2024 послідовно перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а в подальшому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», що підтверджується договорами факторингу, актами приймання-передачі реєстрів прав вимоги, витягами з реєстрів боржників.

Зазначені документи містять відомості про кредитний договір відповідача, його анкетні дані, розмір переданої заборгованості та інші відомості, які дають можливість ідентифікувати спірне зобов`язання, що свідчить про безперервність переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.

Доводи відповідача про те, що сам факт укладення договорів факторингу не підтверджує переходу права вимоги саме щодо нього, спростовуються зазначеними документами, які безпосередньо містять інформацію про відповідача як боржника та про кредитний договір, що є предметом цього спору.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач після відступлення права вимоги виконав зобов`язання первісному кредитору або іншій особі, а тому саме по собі посилання на неповідомлення про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати кредитне зобов`язання перед належним кредитором.

Таким чином, наявні у справі докази підтверджують належний та безперервний перехід права вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», у зв`язку із чим доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо неналежного повідомлення про відступлення права вимоги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», обов`язок повідомити споживача про відступлення права вимоги протягом 10 робочих днів покладається на кредитодавця, який передає право вимоги, а також на нового кредитора у разі подальшого відступлення. Водночас закон не встановлює, що неповідомлення боржника впливає на дійсність переходу права вимоги чи припиняє обов`язок боржника виконувати кредитне зобов`язання.

Зміна кредитора у зобов`язанні відбувається відповідно до статей 512,516 Цивільного кодексу України, і для цього не потрібна згода боржника. Боржник повинен виконувати свої обов`язки у порядку та на умовах, визначених договором і законом, що прямо відповідає ст. 526 ЦК України.

Відтак, неповідомлення відповідача про перехід права вимоги не є підставою для звільнення його від виконання зобов`язання і не спростовує правомірності вимог щодо стягнення заборгованості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг включені такі послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» - 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту 500,00 грн; підготовка та подача клопотання 500,00 грн.

Тобто загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 7000,00 грн.

Відповідно до ч. 8. ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. Фактично адвокатом складено лише один процесуальний документ у справі, що не є великим за обсягом та складним за змістом. З урахуванням категорії справи їх складання не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задоволено, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 729542627 від 27.12.2024 в сумі 17611,20 грн (сімнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Надіслати учасникам справи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. М. Нечипоренко