Ухвала суду № 138395241, 21.07.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.07.2026

Провадження № 1-кп/389/146/23

ЄУН 389/3220/23

У Х В А Л А

21 липня 2026 року Колегія суддів Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка у режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000439 від 08.05.2023 стосовно

ОСОБА_6 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.6 ст.153 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

22.09.2023 до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000439 від 08.05.2023 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.6 ст.153 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023, справу передано колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1 , судді - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду від 28.05.2026 ОСОБА_6 продовжена дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 26.07.2026.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовавши наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також тяжкістю покарання, що може загрожувати ОСОБА_6 , в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується. Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , зокрема й через відсутність підтверджуючих документів про його місце проживання за відповідною адресою, окрім зазначеної в обвинувальному акті.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 та представник неповнолітньої потерпілої адвокат ОСОБА_9 у судове засідання не з`явились, подали заяви про його відкладення. Крім того, у своїй заяві законний представник просить суд не розглядати справу та не досліджувати матеріали справи без їх участі.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення калопотання прокурора та водночас подав клопотання, в якому просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт. Зокрема, вважає, що ризики, зазначені у клопотанні прокурором не обгрунтовані та не доведені, на даний час вже відсутні, з огляду на тривалість судового розгляду даного кримінального провадження та оскільки потерпіла та свідки надали свої покази, також, зазначив, що він не переховувався від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженю не намагався тощо.

Захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого, також вважав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, прокурором не доведені та необгрунтовані, а тому просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши у судовому засіданні думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла до такого.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 колегія суддів враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зважаючи на практику Європейського суду, колегія суддів враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які наразі цілком не зникли, свідчить наступне.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, вчинені стосовно малолітньої падчерки, які закон класифікує як тяжкий та особливо тяжкий злочини, один з яких карається позбавленням волі на строк від п`ятнадцяти років до довічного позбавлення волі, тому усвідомлення тяжкості можливого покарання у разі доведення його вини, вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом залишення постійного місця проживання.

Водночас колегією суддів враховується, що обвинувачений раніше не судимий, одружений, працював до затримання.

Крім того, слід зазначити, що неповнолітня потерпіла являється членом сім`ї обвинуваченого, проживають з ним за однією адресою. Іншої ж адреси місця проживання обвинуваченого матеріали кримінального провадження не містять.

Колегією суддів також враховано характер та обставини кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченому стосовно малолітньої особи та, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Доводи обвинуваченого та його захисника про необґрунтованість та безпідставність застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегією суддів не можуть бути враховані із зазначених вище підстав. Крім того, суд зауважує, що ними не зазначено де обвинувачений зміг би перебувати під домашнім арештом, а також, не долучено жодних підтверджуючих документів про його місце проживання за відповідною адресою, окрім зазначеної в обвинувальному акті. Враховуючи вищевикладене не підлягає задоволенню клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тож ОСОБА_6 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, продовжують існувати, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні, у тому числі, особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, то відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 392, 395 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 - відмовити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Знам`янка Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 14:00 год. 21 липня 2026 року до 14:00 год. 18 вересня 2026 року.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

Повний текст ухвали оголошено о 14:30 год. 21.07.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3