Рішення № 138394656, 22.07.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/967/26

2/0187/658/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИКА» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 59631341 від 03.09.2021 у розмірі 10 740,00 грн.

Також позивач просить стягнути судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн

Позовна заява подана директором Міньковською А.В.

Позовна заява мотивована тим, що 03.09.2021 між ТОВ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 59631341, сума кредиту 3300,00 грн. 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11715,00 грн., із яких: сума основного боргу за кредитом становить 3300,00 грн.; сума заборгованості по відсоткам 8415,00 грн, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку заявник і просить стягнути.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На офіційну адресу відповідача, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду 19.06.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, судом здійснено направлення документів на електрону пошту відповідача, зазначену в договорі про надання кредиту, які відповідно до довідки про доставку електронного документа отримані відповідачем 04.06.2026.

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

03.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІРБІС» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №59631341 шляхом підписання електронним підписом відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону. За умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 3 300,00 грн, строком на 90 днів, періодичність платежів кожні 30 днів.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору Товариство надає кредит клієнту у розмірі 3 300,00 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку, згідно з п.3.2. цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору, за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%; протягом пільгового періоду 30 календарних днів з 03.09.2021 року по 03.10.2021 року пільгова процентна ставка становить 2.5%; протягом стандартного періоду 60 календарних днів з 04.10.2021 по 02.12.2021 року стандартна процентна ставка становить 3%.

Згідно з п. 3.4, 4.1. кредитного договору, мета кредитування задоволення власних потреб клієнта, що не суперечать чинному законодавству України та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю, а видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті та яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

Згідно п. 3.3. Даного договору у разі несвоєчасного повернення Кредиту, передбаченого п. 4.2 цього Договору, Клієнт зобов`язується сплатити штрафні санкції, у вигляді нарахування штрафу в розмірі 0 відсотків за кожен наступний день після останнього дня строку кредитування, визначеного п.4.2. цього Договору від суми залишку Кредиту (далі за текстом «штрафні санкції»), але в будь якому разі не більше ніж 50 відсотків від суми наданого Кредиту та нарахованих відсотків разом.

Згідно з п. 13.1. договору, цей Договір є електронним договором у розумінні Закону України "Про електронну комерцію", оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «ІРБІС» підтверджено, що відповідач, ідентифікований ТОВ «ФК «ІРБІС». Акцепт договору підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 640151 номер маски картки НОМЕР_1 .

Факт перерахування грошових коштів відповідно до умов договору підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно якої 03-09-2021 07:48:15 на суму 3300,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 106396911, призначення платежу: зарахування 3300 грн на карту НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Ірбіс» встановлено, що станом на 01.09.2025 відповідач має заборгованість у сумі 11 715,00 грн. яка складається з: 3 300,00 грн. залишок основного боргу, 8 415,00 грн. залишок по відсотках по кредиту.

Згідно п. 11.1. цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 02.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов`язань за цим Договором.

З розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач 04.10.2021 здійснила оплату по погашенню кредиту в сумі 2 574,00 грн, які пішли на погашення відсотків нарахованих до 04.10.2021. Також встановлено, що 25.10.2021 здійснила оплату по погашенню кредиту в сумі 1 749,00 грн, які пішли на погашення відсотків нарахованих до 25.10.2021.

25.10.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та відповідачем було укладено додатковий договір до Договору про надання фінансового кредиту № № 59631341 від 03.09.2021 відповідно до п. 4.4. Договору та з урахуванням п. 2.1 цього Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди, що строк: - Наступного пільгового періоду за Договором складає: 82 календарних днів з 03.09.2021 по 24.11.2021 - Стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів з 25.11.2021 по 23.01.2022.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

На підставі договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» права вимоги до боржників в тому числі до відповідача за кредитним договором № 59631341 від 03.09.2021 року.

Як вбачається з витягу із додатку № 1 до договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року залишок боргу ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги становить 11 715,00 грн, з яких: 3300 грн -заборгованість за тілом кредиту, 8 415,00 грн -заборгованості по відсотках .

Згідно з п. 2.1. договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу, сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція відступлення прав вимоги за цим договором не є забезпечувальним відступленням. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором (а.с. 24).

Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Відповідно до пп. 3 п. 4.1 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача. Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після 01.09.2025.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «Фінансова компанія» до ТОВ «ФК «Позика» відбувся на підставі закону, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача обумовлені кошти, що підтверджується платіжним дорученням та відповідає п. 2.1 кредитного договору. Оскільки відповідач отримав грошові кошти, проте не повернув їх у встановлений договором строк (до 23.01.2022), вимога про стягнення 3 300,00 грн заборгованості за тілом кредиту є законною та обґрунтованою.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Керуючись статтями 6, 627 ЦК України, сторони при укладенні договору на власний розсуд визначили його ціну. Пунктами 3.2.1 та 3.2.2.договору встановлено диференційовані відсоткові ставки: 2,5 % за пільговий період (30 днів) та 3 % за стандартний період.

Вирішуючи питання про правомірність розміру процентної ставки, суд зазначає, що на момент укладення договору (03.09.2021) законодавчих обмежень щодо максимального розміру денної відсоткової ставки (у 2,5 %) ще не існувало, оскільки відповідні зміни до Закону України «Про споживче кредитування» набрали чинності лише 24.12.2023. Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі. Таким чином, встановлення ставки у розмірі 3 % у договорі від 03.09.2021 відповідало принципу свободи договору та вимогам чинного на той момент законодавства.

Позивачем надано виписку з особового рахунку та відомості про щоденні нарахування, які є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-80 ЦПК України. Наданий розрахунок заборгованості базується на фактичній кількості днів користування коштами та погодженій сторонами процентній ставці, а нарахування здійснені виключно в межах строку дії договору (до 23.01.2022).

Суд зауважує, що відповідач не надав доказів погашення боргу або власного контррозрахунку, який би спростовував дані кредитора.

Узгодження сторонами розміру кредиту, строку та умов кредитування свідчить про наявність вільного волевиявлення відповідача на укладення договору шляхом підписання його електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Дії відповідача щодо заповнення заяви на сайті, введення коду підтвердження та зазначення реквізитів банківської картки для отримання коштів підтверджують факт укладення правочину та прийняття його умов.

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, а позивач належними доказами довів правомірність нарахування заборгованості та законність набуття права вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 59631341 від 14.05.2026. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, зазначена сума витрат на сплату судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5 500,00 грн, суд виходить із такого.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: Договір № 39493634_03 від 02.01.2026; додаткова угода до Договору про надання правової допомоги; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги на суму 5500,00 грн., детальний опис робіт на суму, необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА» щодо стягнення кредитної заборгованості, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим на виконання робіт, та ціною позову.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5 500,00 грн є необґрунтовано завищеним та неспівмірним.

Цей спір є малозначним у розумінні статті 19 ЦПК України, є типовим для справ про стягнення заборгованості за споживчими кредитами та не потребував дослідження складних питань права чи значного обсягу доказів. Позовна заява має стандартний характер, а відповідні правовідносини врегульовані сталою судовою практикою.

Витрачання 2 годин на письмову консультацію, правовий аналіз спірних правовідносин і формування додатків до позовної заяви фактично охоплюється процесом підготовки позовної заяви.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суд не зобов`язаний присуджувати до стягнення заявлену суму витрат у повному обсязі, якщо вона є очевидно надмірною.

Враховуючи складність справи та обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн. Зазначена сума є співмірною, справедливою та забезпечує розумний баланс інтересів сторін.

Про розподіл інших судових витрат сторони не заявляли.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИКА» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИКА» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 59631341 від 03.09.2021 у розмірі 11715,00 (одинадцять тисяч сімсот п`ятнадцять 00 копійок) гривень з яких: прострочена заборгованість за кредитом 3 300,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8415,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИКА» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень, а всього 5 662,40 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривень 40 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634.

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЗИКА» місцезнаходження 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено та підписано 22.07.2026.

Суддя І.М. Соловйов