Рішення № 138394471, 06.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/12094/25

Провадження № 2/202/1891/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2025 року до Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 8582771 про надання споживчого кредиту від 18.12.2024 року та Договором надання коштів у кредит № 73699471 від 19.12.2024 року в загальному розмірі 66310,00 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 грудня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8582771, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти (кредит), а остання зобов`язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором. Всупереч умов кредитного договору, відповідач не повернула отримані кредитні кошти й не сплатила інші, передбачені договором, платежі, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість.

12 вересня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №12092025, за умовами якого, ТОВ «Авентус Україна» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 від 12.09.2025 року до Договору факторингу №12092025 від 12.09.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8582771, в розмірі 48600,00 гривень, з яких: 18000,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 21600,00 гривень сума заборгованості по відсоткам, 9000,00 гривень заборгованість за пенею, штрафами.

19 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 73699471, за умовами якого остання отримала у кредит грошові кошти та взяла на себе зобов`язання повернути дані кошти, сплатити відсотки за користування ними, та пеню, у разі невиконання кредитних зобов`язань. Разом з тим, взяті на себе зобов`язання за даним договором ОСОБА_1 не виконувала у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27/03/25, за умовами якого, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників №6 від 27.05.2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 73699471 від 19.12.2024 року в сумі 17710,00 гривень, з яких: 5500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 1650,00 гривень сума заборгованості за відсотками, 10560,00 гривень заборгованість за пенею.

Після отримання права вимоги, позивач не здійснював відповідачу жодних додаткових нарахувань за кредитними договорами, однак своїх зобов`язань за відповідач так і не виконала, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» вимушене звернутись до суду.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 11 грудня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

13 січня 2026 року відповідач ОСОБА_1 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву в якому вказала на порушення порядку об`єднання позовних вимог за двома різними кредитними договорами, кожен з яких має аналізуватися окремо, а не в сукупності. Також відповідач вказала, що заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, укладення кредитних договорів між відповідачем та первісними кредиторами на умовах, що вказані в наданих копіях договорів, не довів перерахування (видачу) відповідачу тіла кредиту первинними кредиторами, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків та інших платежів, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісним кредиторам за отримання грошових вимог, тобто не довів факт отримання прав вимоги за кредитними договорами.

Також відповідач вказує на відсутність належного розрахунку процентів із зазначенням % ставки, суми заборгованості на кожен день прострочення виконання зобов`язання, методології/формули розрахунку процентів за ст. 625 ЦК України та неустойки. Отже, з урахуванням положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахування процентів на понадстрокове користування коштами та неустойки в сумі 19560,00 грн., з яких: 9000,00 грн. за договором №8582771 від 18.12.2024 року, 10560,00 грн. за договором №73699471 від 19.12.2024 року, є безпідставним і протиправним, оскільки прострочення виконання зобов`язань відбулося після 24.02.2022 року, в період дії воєнного стану, а правильність нарахувань позивач не довів відповідними доказами.

Щодо розподілу судових витрат відповідач зазначає, що у разі ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, будуть відсутні підстави для стягнення з неї судового збору в сумі, яку зазначає позивач.

16 березня 2026 року представник ТОВ «ЄАПБ» ОСОБА_2 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення у справі в яких зазначив, що кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не були би укладені. Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить. Факт тривалого не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів або визнання їх недійсними, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими, що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених Кредитним договором

Отже, позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитних договорів в електронній формі та підписання їх з використанням електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Твердження відповідача про те, що вона не укладала спірні кредитні договори, є безпідставними та спрямованими виключно на ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань

Відповідно до умов кредитних договорів, кошти надано клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом при реєстрації на сайті первісних кредиторів. Позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, а виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування факту зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.

У розрахунках за кредитними договорами № 8582771, № 73699471 міститься інформація щодо проведення відповідачем оплат за 17.01.2025 та 19.01.2025, які зараховано на погашення заборгованості, відповідно до умов Кредитних договорів, що є беззаперечним підтвердженням укладення договору, погодження з його умовами та отримання коштів.

Нараховані договором відсотки відповідають умовами договорів, а саме: за Договором № 8582771 від 18.12.2024 року - 54,00 грн. (% нараховані за зниженою процентною ставкою 30 днів) та 59400,00 (% нараховані за стандартною процентною ставкою 330 днів); за Договором № 73699471 від 19.12.2024 року - 1650,00 гривень (% за 30 днів кредиту з процентною ставкою 1 % в день), 19800,00 гривень (% за 90 днів понадстрокового користування кредитом з процентною ставкою 4% в день).

Заборгованість нарахована відповідно до умов Договору та додатків до нього. Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів.

Окрім того, до позовної заяви було додано належні та допустимі докази, які підтверджують як факт переуступлення прав вимоги до позивача. Договори факторингу між первісними кредиторами та позивачем укладені згідно з вимогами чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цих договорів та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача.

З урахуванням наведеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача судові витрати.

Правом, передбаченим ст. 180 ЦПК України щодо подачі заперечень, відповідач не скористалась.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість в прохальних частинах позовної заяви та додаткових пояснень зазначив, що просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить х задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити рішення, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між 18 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №8582771 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір №8582771 від 18.12.2024 року). Договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», відповідно до Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Авентус України», які розміщені на сайті www.creditplus.ua.

Пунктом 1.1. Кредитного договору №8582771 від 18.12.2024 року визначено, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» та в Особистому кабінеті прийняла умови та, відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С7566», підписала електронний Кредитний договір, з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Згідно з умовами Кредитного договору № 8582771 від 18.12.2024 року Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ним й виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2.); сума кредиту (загальний розмір) складає 18000,00 гривень ( п. 1.3.); строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів за сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4.); стандартна процентна ставка 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору (п. 1.5.1.);знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується якщо споживач до 17.01.2025 року або протягом 3 календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.5.2.); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою складає 2333,95 % річних (п. 1.9.1); кошти кредиту надаються товариство у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1.).У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користуванням кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1620,00 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 360,00 гривень, починаючи з 5 дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4. Кредитного договору).

Також відповідач підписала паспорт споживчого кредиту й сторони погодили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту №8582771 від 18.12.2024 року.

19 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 73699471 (далі Кредитний договір № 73699471 від 19.12.2024 року), у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника «10313», згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору № 73699471 від 19.12.2024 року за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Кредитодавець зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми Кредиту та комісію за надання кредиту.

Умовами Кредитного договору № 73699471 від 19.12.2024 року також визначено, що сума кредиту - 5500,00 гривень (п. 2.2.1.); строк кредитування - 30 днів (п. 2.2.2.); процентна ставка/день 1,00% (фіксована); дата надання кредиту 19.12.2024 року; дата повернення кредиту (останній день) 17.01.2025 року; денна процентна ставка/день % 1,00%; проценти за понадстрокове користування кредитом (її частиною) 4,00 % в день; пеня 4,00 % за день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 7150,00 гривень. (п.2.2.3.);

Також ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 узгоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредиту, а також ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем кредитних коштів відповідачу.

19 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 14024230 до договору надання коштів у кредит № 73699471 від 19.12.2024 року згідно з якою сторони домовились продовжити Строк кредитування на 12 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 42 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована)». У зв`язку зі зміною Строку кредитування Сторони домовились також: Викласти в новій редакції стовбці 2, 3, 6, 7 Таблиці п. 2.2. Договору дата повернення кредиту (останній день) 31.01.2025 року, денна процентна ставка 1,00% , Орієнтовна реальна річна процентна ставка,2015,50 %, Орієнтовна загальна вартість кредиту 7810,00 гривень.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19);від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження№ 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20).

Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Договір №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року, Договір надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року, укладені між відповідачем та фінансовими установами, шляхом ідентифікації позичальника та використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства.

Встановлено, що відповідач через особисті кабінети на веб-сайтах первісних кредиторів подала заявки на отримання кредитів за умовами, які вважала зручними для себе та підтвердила умови отримання кредитів, після чого первісні кредитори надіслали відповідачу за допомогою засобів зв`язку на зазначений нею номером телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, які відповідач використала, як підтвердження підписання нею кредитних договорів.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, укладання договору між сторонами є технічно не можливим.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Договір №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року, Договір надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року, укладені у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Доказів того, що персональні дані відповідача (паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, реквізитів банківської картки) чи її номер телефону були використані товариствами для укладення кредитних договорів від її імені, відповідачем не надані. Також відповідачем не надано доказів щодо звернення нею до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій.

Уклавши вказані кредитні договори на умовах, викладених в них, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За умовами укладених кредитних договорів, кошти надаються позичальнику у безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні договорів на отримання фінансового кредиту.

Згідно з листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» вих. № 7/15362 від 16.09.2025 року, між ТОВ «ФК «Контрактовий дім», який надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, та ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір № 087/20-П від 08.07.2020 року . Відповідно до умов даного Договору, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус України»: , номер транзакції 1528303456, сума 18000,00 гривень; дата прийняття - 18.12.2024 13:47; номер замовлення 51697479; номер карти НОМЕР_1 ; статус успіх.

Згідно з квитанцією АТ «Таскомбанк» від 19.12.2024 року на номер платіжної картки 4441111057846572 від платника ЄДРПОУ 39861924 (код ЄДРПОУ ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» перераховано кошти в сумі 5500,00 гривень, сайт на якому здійснено переказ: mycredit.ua

Відповідно до листа АТ «Універсалбанк» від 29.04.2026 року вих. № БТ/Е-14361 року, на виконання ухвали суду від 22.04.2026 року про витребування інформації, Банком повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . На дану платіжну картку були здійсненні наступні зарахування: в період з 18.12.2024 року по 19.12.2024 року зараховано грошові кошти в сумі 18000,00 гривень; в період з 19.12.2024 року по 20.12.2024 року зараховано грошові кошти в сумі 5500,00 гривень.

Отже, первісні кредитори - ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за Договором №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року, Договором надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року, виконали та надали їй кредити в розмірах 18000,00 гривень та 5500,00 гривень відповідно, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 , номер (маска карти) якої зазначено в кредитних договорах.

Відповідно до положень ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України та правової позиції Верховного Суду України у справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.

Факт надання відповідачу грошових коштів первісними кредиторами підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, самими кредитними договорами №8582771 від 18.12.2024 року, № 73699471 від 19 грудня 2024 року, які є дійсним, в силу статті 204 ЦК України

Відповідач хоча й оспорювала факт укладення кредитних договорів та надання їй кредитних коштів, однак такі заперечення повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Водночас, отримавши кредитні кошти та здійснюючи часткові погашення заборгованості за кредитами, відповідач фактично підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладених кредитних договорів.

Відповідно до Картки обліку Договору (Розрахунок заборгованості), сформованого ТОВ «Авентус Україна» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8582771 від 18.12.2024 року станом на 11.09.2025 року складає 48600,00 гривень, з яких: 18000,00 гривень - основний борг; 21600,00 гривень - відсотки; 9000,00 гривень - штраф. Сума здійснених оплат 54,00 гривень, платіж від 17.01.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 73699471 від 19.12.2024 року станом на 27.05.2025 року складає 17710,00 гривень, з яких: 5500,00 гривень - тіло кредиту; 1650,00 гривень - відсотки; 10560,00 гривень - пеня. Сума здійснених оплат 1100,00 гривень - один платіж від 19.01.2025 року.

Щодо наявності у ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до відповідача за Договором №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року, Договором надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року, суд зазначає наступне.

Умовами кредитних договорів №8582771 від 18.12.2024 року, № 73699471 від 19 грудня 2024 року передбачено право кредитодавців відступати, свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб.

12 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 12092025 від 12.09.2025 року, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Цього ж дня ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 1 за Договором факторингу № 12092025 від 12.09.2025 року.

Надані копії договору факторингу № 12092025 від 12.09.2025 року та Акту прийому-передачі містять підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «Авентус Україна», до фактора ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Факт здійснення оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 107 від 16.09.2025 року, призначення платежу плата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 12092025 від 12.09.2025 року, без ПДВ.

Згідно з витягом з Реєстру боржників №1 від 12.09.2025 року до Договору факторингу №12092025 від 12.09.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8582771 в сумі 48600,00 гривень, з яких: 18000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21600,00 гривень - сума заборгованості за відсотками, 9000,00 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Даний Реєстр боржників складений ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 12.09.2025 року, тобто в день укладення договору факторингу №12092025 від 12.09.2025 року й містить підписи уповноважених осіб сторін, які скріплені печатками товариств.

27 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/25, за умовами яких, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно п.1.1 Договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, визначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний Реєстр за пату, у передбачений договором спосіб.

Перехід боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші зазначені у відповідних Реєстрах боржників, відображаються у відповідному Реєстрі боржників, складеному за формою згідно Додатку №1 є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 1.2 Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитром по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

27 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду № 4 до Договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року. за умовами якої сторони погодили: загальну суму прав вимоги, що відступається згідно Реєстрів Боржників № 5, № 6 від 27 травня 2028 року; ціну продажу згідно реєстрів боржників № 5, № 6 від 27.05.2025 року, яку сплачує фактор на користь клієнта. Пунктом 6 Додаткової угоди передбачено, що ця Додаткова угода до Договору вступає в дію з дати підписання сторонами і є невід`ємною частиною Договору факторингу.

Також 27 травня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 6 від 27.05.2025 року за Договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року.

Надані копії договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, додаткової угоди № 4 від 27.05.2025 року та Акту прийому-передачі містять підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», до фактора ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Факт здійснення оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 724 від 30.05.2025 року, та листом адресованим ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», в якому ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить вважати вірним призначення платежу, вказаним у платіжному дорученні № 724 від 30.05.2025 року «Плата за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 4 від 27 травня 2025 р. до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.25 р. без ПДВ».

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №6 від 27.05.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 73699471 від 19.12.2024 року в сумі 17710,00 гривень, з яких: 5500,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1650,00 гривень - сума заборгованості за відсотками, 10560 гривень - сума заборгованості за пенею.

Даний Реєстр боржників складений ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» й містить підписи уповноважених осіб сторін, які скріплені печатками товариств.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

У встановленому законом порядку вказані договори факторингу недійсним не визнані, тому в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Отже, до ТОВ «ФК» ЄАПБ» відповідно до укладених Договорів факторингу № 12092025 від 12.09.2025 року, №27/03/25 від 27.03.2025 року, з додатковою угодою № 4 до нього, перейшло право дійсної (та, що існувала в момент відступлення) грошової вимоги до відповідача за Договором №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року, Договором надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року.

Доводи відповідача про те, що позивачем не доведено належними доказами перехід права вимоги за кредитними договорами, через відсутність в наданих витягах з Реєстрів боржників підписів/печаток сторін, які їх уклали, є безпідставними. Витягом є засвідчена належним чином частина документу. Долучені до позову витяги з реєстрів боржників були виготовлені та засвідчені сторонами договорів факторингу, а надані суду їх копії засвідчені належним чином представником позивача.

Посилання відповідача на відсутність доказів, що підтверджують здійснення оплат за договорами факторингу є необґрунтованими, оскільки такі докази наявні в матеріалах справи.

Також суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №278/1679/13-ц, в якій зазначено, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, в тому числі, відсутність доказів про отримання боржником такого повідомлення, не припиняє зобов`язань сторін за договором, і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за договором на користь нового кредитора.

Після отримання права вимоги за вказаними кредитними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій, однак заборгованість відповідачем не погашалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом враховується, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, не повернула фактично отримані за кредитними договорами кредитні кошти (тіло кредиту), а тому має заборгованість перед правонаступником кредитодавця - ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів за Договором №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року в розмірі 18000,00 гривень та Договором надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року в розмірі 5500,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо суми відсотків, яка підлягає сплаті відповідачем за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

Таким чином, при визначенні розміру процентів що підлягають стягненню на користь позивача, судом враховується, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, може здійснюватися виключно в межах строку кредитування.

Щодо нарахування та стягнення відсотків за користування кредитом, наданим за Договором №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року.

В даному кредитному договорі сторонами узгоджено суму кредиту - 18000,00 гривень, строк на який надається кредит - 360 днів (останній день кредитування 13.12.2025 року) та сплату процентів на наступних умовах:

- знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується якщо споживач до 17.01.2025 року або протягом 3 календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.5.2.).

- стандартна процентна ставка 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору (п. 1.5.1.).

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, за кредитним договором № 8582771 від 18.12.2024 року первісним кредитором нараховані відсотки, а саме:

- 54 гривень, нараховані за період з 18.12.2024 року по 16.01.2025 року (включно) за зниженою відсотковою ставкою 0,01 % (1,80 грн.) в день, які сплачені відповідачем 17.01.2025 року;

- 21600 гривень, нараховані за період з 18.01.2025 року по 17.05.2025 року (включно) за стандартною відсотковою ставкою 1 % (180 грн.) в день.

Отже, нарахування відсотків за кредитним договором здійснено первісним кредитом на умовах та у строки, визначені договором. Доказів їх спати в повному обсязі первісному кредитору чи його правонаступнику відповідачем не надано.

За таких обставин, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в розмірі 21600,00 гривень, що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків Договором №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року.

Щодо нарахування та стягнення відсотків за користування кредитом, наданим за Договором надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року.

Судом встановлено, що даним кредитним договором сторонами погоджена сума кредиту 5500,00 гривень, відсоткова ставка 1% в день та строк кредитування - 30 днів, тобто з 19.12.2024 року до 17.01.2025 року.

Пунктами 2.2., 6.1. кредитного договору № 73699471 від 19 грудня 2024 року визначено узгоджений сторонами порядок нарахування процентів: денна процентна ставка 1,00 % в день, що нараховуються на суму кредиту (його залишок); процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною 4,00 % день, що сплачуються, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Суд звертає увагу, що в кредитному договору міститься окремий Розділ 7, що регулює продовження строку кредитування. Зі змістовного аналізу даного розділу встановлено, що пролонгація строку договору може бути ініційована виключно позичальником.

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що продовження Строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку кредитування відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою.

Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку кредитування обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.

Згідно з Додатковою угодою № 14024230 від 19.01.2025 року до Договору надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року, продовжено строк кредитування на 12 днів, тобто складає 42 дні з датою повернення 31.01.2025 року

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, за кредитним договором № 73699471 від 19 грудня 2024 року, первісним кредитором нараховані відсотки за процентною ставкою 1,00% (55,00 грн.) в день в сумі 2310,00 гривень, з яких:

- 1650,00 гривень за період з 19.12.2024 року по 17.01.2025 року, в межах строку кредитування, визначеного кредитним договором № 73699471 від 19 грудня 2024 року;

- 660,00 гривень за період з 20.01.2025 року по 31.01.2025 року, в межах строку кредитування, визначеного Додатковою угодою до кредитного договору № 73699471 від 19 грудня 2024 року.

Отже, нарахування відсотків за кредитним договором здійснено первісним кредитом на умовах та у строки, визначені договором з додатковою угодою до нього. Доказів спати відсотків за користування кредитом в повному обсязі, первісному кредитору чи його правонаступнику відповідачем не надано.

В розрахунку заборгованості зазначено про внесення ОСОБА_1 оплати в сумі 1100,00 гривень, з яких: 660,00 гривень зараховано в рахунок оплати заборгованості за відсотками; 440,00 гривень - пені, нарахованої в період 18.01.2025-19.01.2025 року.

Водночас, п. 18 Перехідних положень ЦК України, визначено, що у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи наведене та узгоджений договором порядок повернення кредиту, сплачені ОСОБА_1 на користь первісного кредитодавця грошові кошти в сумі 1100,00 гривень, підлягали зарахуванню в рахунок сплати відсотків за користування кредитом.

Таким чином, судом встановлено, що сума несплачених ОСОБА_1 відсотків, що нараховані згідно з умовами Договору надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року, й вимог чинного законодавства, складає 1210,00 гривень.

Доказів спати даної суми первісному кредитору чи його правонаступнику відповідачем не надано, тому суд доходить висновку про наявність підстав для її стягнення з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи вимогу про стягнення неустойки (пені, штрафу), суд керується наступним.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, неустойка (пеня, штраф) за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитними договорами в загальному розмірі 19560,00 гривень (9000,00 гривень - штраф за кредитним договором №8582771 від 18.12.2024 року, 10560,00 гривень - неустойка за кредитним договором № 73699471 від 19 грудня 2024 року), нарахована первісними кредиторами в період дії в Україні воєнного стану, та відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, підлягає списанню кредитодавцями.

Отже, відсутні правові підстави для стягнення даної суми з відповідача на користь позивача, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, оскільки доказів повернення кредитів чи спростування встановлених обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість в сумі 46310,00 гривень, з яких: за Договором №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року в розмірі 39600,00 гривень, що складається з: 18000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21600,00 гривень - сума заборгованості за відсотками; за Договором надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року в розмірі 6710,00 гривень, що складається з: 5500,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1210,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).

З урахуванням викладеного, судом не надається детальна відповідь на інші аргументи сторін, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не пливають на вищезазначений висновок суду.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За звернення до суду з позовною заявою, у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2114,71 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, заборгованість в загальному розмірі 46310,00 гривень, з яких:

- за Договором №8582771 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року в розмірі 39600,00 гривень, що складається з: 18000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 21600,00 гривень сума заборгованості за відсотками

- за Договором надання коштів у кредит № 73699471 від 19 грудня 2024 року в розмірі 6710,00 гривень, що складається з: 5500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 1210,00 гривень сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2114,71 гривень.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Мачуський