Ухвала суду № 138394451, 21.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5128/26

Провадження № 1-кс/202/5425/2026

УХВАЛА

Іменем України

21 липня 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ровеньки П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, засновника/учасника ТОВ «Олійник-Н», одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання, в якому наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також в обґрунтування необхідності продовження тримання підозрюваного під вартою, слідчим зазначено, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, і заявлені ризики не зменшились.

Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити клопотання та вказала на наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_5 ..

Захисник адвокат ОСОБА_4 та в судовому засіданні зазначив, що підозра є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_5 наніс потерпілому лише один удар в рамках самооборони. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, підозрюваний має місці соціальні зв`язки й за станом здоров`я потребує лікування. З урахуванням наведеного, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання.

Також адвокат подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу в якому просив відмовити стороні обвинувачення у продовженні строку тримання ОСОБА_5 під вартою й застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку сторін, слідчий суддя діййшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000001232 від 26 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 26 травня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 травня 2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.072026 року.

Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 15.07.2026 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026040000001232 продовжено до трьох місяців.

На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу, слідчим у клопотанні зазначено, що у слідства є необхідність проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з наступного.

Нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, у зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в клопотанні докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки з достатньою імовірністю підтверджують причетність особи до вчинення інкримінованих дій. Також слідчий суддя враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу.

На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певними злочинами.

Що ж стосується наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , то слідчий суддя вважає, що викладені слідчим у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими й виправдовують необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу ОСОБА_5 , а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, наявні у підозрюваного соціальні зв`язки, не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 відомі дані потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, що з урахуванням специфіки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та наявних у нього зв`язків, дає підстави обґрунтовано припускати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, шляхом погроз, шантажу або підкупу, незаконно впливати на даних осіб, схиляючи до надання неправдивих показань чи висновків, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженніта уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Водночас, у силу ч. 2 ст. 84 КПК України, показання свідків, потерпілих, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.

До того ж, у силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка передбачена ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.

Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, потрепліого у кримінальному провадженні, є вірогідно високим.

Слідчий суддя також бере до уваги те, що ОСОБА_5 хоча і є раніше не судимою особою, однак на даний час підозрюється у скоєнні закінченого замаху на особливо тяжкий злочині проти життя особи, і ці обставини свідчать про підвищену небезпеку протиправних дій останнього.

Зазначене вказує на необхідність продовження застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

При цьому, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 183 КПК України, слідчий суддя, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 серпня 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 .

Повний текст ухвали оголошений о 12 годині 30 хвилин 24 липня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1